- •1.Сутність і суспільне значення виробництва
- •1.2. Сутність організації виробництва.
- •1.3Взаємозв’язок технології та організації виробництва.
- •2. Історія розвитку теорії та практики організації виробництва
- •3. Виробнича система, поняття , елементний склад, устрій
- •3.1 Виробнича функція
- •3.2 Класифікація систем
- •3.3 Виробнича система та її структура
- •4. Закони організації виробничих систем.
- •4.2 Закон організації виробничих систем
- •5. Закон резервів у виробничих системах відіграє важливу роль.
- •4.3 Закони розвитку виробничих систем
- •5. Загальні особливості та властивості виробничих систем
- •6. Промислове підприємство як складна організаційна система
- •6.1 Цілі та завдання формальної організації
- •6.2 Властивості підприємства
- •6.3 Сучасні виробничі стратегії та концепції організації виробництва
- •7. Сутність та види технології та технологічних процесів
- •8. Виробничий процес : поняття, структурні складові та класифікаційні ознаки.
- •8.1Класифікація виробничих процесів.
- •10. Планування виробничого процессу
- •10.1Основи розроблення технологічного процессу
- •11. Організаційні типи виробництва та їх техніко – економічна х-ка.
- •12. Трудовий процес, його структура та організаційна єдність з виробничим процесом
- •12.1Основи проектування трудового процессу
- •13. Організація праці та її форми, сутність, цілі і завдання організації праці.
- •15. Робоче місце: сутність , елементний склад, вимоги до організації, обслуговуванню та умов праці
- •15.1Сутність та види робочих місць
- •15.2 Вимоги до організації робочих місць
- •15.3 Оснащення робочого місця
- •15.4 Технологічне планування робочого місця.
- •15.5 Умови праці.
- •16. Нормуванн праці: призначенн, види норм, класифікація затрат робочого часу, структура штучного і штучно-алькуляційного часу.
- •17.Виробничий цикл: сутність, сфера застосування, характеристика складових та чинників тривалості.
- •18. Розрахунок виробничого циклу простого процесу при різних способах поєднання операцій.
- •19. Визначення виробничого циклу складного процесу з врахуванням заходів його скорочення. C. 210-220
- •20. Просторове розшарування виробничого процесу, принципи організації ідеального виробництва.С. 166-170.
- •21. Виробнича структура: сутність, види та умови застосування в практичній діяльності.
- •22. Система технічного обслуговування виробництва в сучасних умовах: понятті, характеристика складових.
- •23. Забезпечення виробництва технологічним оснащенням: завдання, визначення потреби та регулювання запасів, організаційна система, сучасні тенденції розвитку.
- •24. Ремонтне обслуговування засобів праці: основні завдання, види систем, нормативна база, зарубіжний досвід.
- •25. Енергетичне забезпечення виробництва: завдання, нормування енергоспоживання, методи визначення потреби у видів енергії й заходи енергозбереження.
- •26.Транспортне обслуговування виробництва: призначеня, проектування схем руху, визначення вантажопотоків, обігу, системи перевезень та потреб в рухомому складі.
- •28. Призначення методів організації виробництва, умови застосування і чинники, що впливають на їх вибір.
- •29. Особливості застосування одиничного ( штучного) методу організації виробництва, його характеристика і розрахунок кількості устаткування.
- •30. Партіонний метод організації виробництва: сутність й умови застосування.
- •31. Потоковий метод організації виробництва, класифікація поточних ліній та визначення їх основних параметрів.
- •32. Гнучке автоматизоване виробництво: структурно - змістовна характеристика та основні організаційно-виробничі.
- •33. Якість: основні вимоги, показники, засоби вимірювання, методи контролю та оцінки.
- •34. Міжнародні системи управління якістю: призначення, склад, моделі, елементи
- •36. Організація сертифікації продукції та атестації виробництв.
- •37. Науково-технічна підготовка виробництва: сутність і етапи здійснення.
- •38. Проектно-конструкторська підготовка виробництва: зміст, завдання та етапи.
- •39. Технологічна підготовка виробництва: завдання, порядок проведення, склад документації.
- •40. Екологічна підготовка виробництва: призначення, вимоги стандартів, моніторинг впливу виробництва на довкілля та заходи його поліпшення.
- •41. Організаційно-економічна підготовка виробництва: завдання, зміст, форми, методи нормативна база та вартісна оцінка.
- •42. Організація освоєння виробництвом нової продукції в різних типах виробництва.
- •43. Організаційне проектування виробничих систем: сутність, завдання структура та методи розробки.
- •44. Діагностування стану виробничих систем: основні показники організаційного та технічного рівня, порівняння з еталонними значеннями.
- •45. Процеси організаційного проектування виробничих систем: сутність моделювання, основні етапи, взаємозв’язок складових елементів проекту.
- •1.1. Виробництво і виробнича діяльність.
28. Призначення методів організації виробництва, умови застосування і чинники, що впливають на їх вибір.
Метод організації виробництва — це спосіб сполучення організації виробничого процесу в часі і просторі як сукупності засобів і прийомів його реалізації.
Основними ознаками методу організації виробництва є: взаємозв’язок послідовності виконання технологічних операцій з порядком розташування устаткування та ступінь безперервності виробничого процесу.
Організація виробничого процесу в часі визначається ступенем його переривчатості, яка залежить від виду продукції та технології її виготовлення.
Організація виробничого процесу в просторі визначається розташуванням (плануванням) устаткування (робочих місць), дільниць та цехів і залежить від виду продукції, кількості та технології її виготовлення.
У перервних виробничих процесах устаткування (робочі місця) можуть розташовуватись за однорідними технологічними групами (однорідними технологічними операціями) або за групами для обробки однорідних за конструкцією і розмірами (масою) деталей.
Для здійснення безперервних виробничих процесів при виготовленні дискретної продукції устаткування (робочі місця) розташовуються за ходом технологічного процесу обробки деталей (складання складальних одиниць та виробів).
Певні особливості здійснення виробничих процесів, також тип виробництва на робочих місцях, дільницях, цехах потребує застосування одиничного (одиночно-технологічного), партіонного або потокового методів організації виробництва. На вибір методу організації виробництва впливають такі чинники:
а) номенклатура продукції, що випускається. При незмінній номенклатурі протягом тривалого часу доцільне застосування потокового виробництва, а якщо номенклатура змінюється постійно, тоді вибирають партіонний чи одинично-технологічний;
б) кількість виробів, що підлягає випуску за певний період (рік, квартал, місяць, доба). Якщо, наприклад, передбачається випуск одного виробу на місяць, то економічно недоцільно організовувати потокове виробництво, яке потребує великих капітальних витрат;
в) розміри і маса виробу — чим більший виріб і його маса, тим складніше створювати технологічну систему машин та організовувати потокове виробництво;
г) періодичність випуску виробів. За умови регулярного випуску вироби виготовляються ритмічно через певний час (наприклад, 30 виробів щомісячно або по одному за день). При нерегулярному випуску вироби виробляються через невизначені або різні відрізки часу, тому доцільно використовувати одиничний чи партіонний методи;
ґ) трудомісткість продукції, що випускається. У разі значної частки ручної праці під час виготовлення окремих виробів, де неможливе застосування машин і механізмів, використовується одинично-технологічний метод;
д) точність обробки та шерехатість поверхні виробу. При високій точності обробки та шерехатості поверхні вдаються до непотокового методу організації виробництва;
е) характер технології виробництва. Технології штучного, серійного та масового виробництв безпосередньо вказують на пріоритети того або іншого методу.
За конструктивно-технологічними особливостями вся продукція, що виготовляється, може бути поділена на дискретну та неподільну.
До дискретного виду належить продукція, що складається з різних частин (наприклад, машини, верстати, автомобілі, літаки, судна, прилади, комп’ютери, одяг, взуття, меблі та ін.).
Неподільна продукція являє собою однорідну масу, яку не можна поділити на різні частини або складові елементи (компоненти) До неї належать усі рідиноподібні продукти (рідинні хімічні речовини, рідинні сплави металів і под.) та деякі види напіврідинних (тістоподібних) (нафта, бензин, мастила, лаки, фарби тощо). Тільки після розподілу на окремі та однакові за своїм складом порції така продукції стає дискретною.
Виробництво неподільної продукції здійснюється тільки з застосуванням безперервних технологічних процесів. Дискретна продукція виготовляється із застосуванням перервних (дискретних) та напівбезперервних технологічних (виробничих) процесів. В останніх одна операція виконується безперервно, а інша — з перервами (наприклад, під час виготовлення відливок у земляні форми, операції плавлення рідинного металу, заливання форм, їх охолодження мають виконуватись безперервно одна за одною, а решта можуть виконуватись з перервами (токарна, фрезерувальна, шліфувальна та ін.)). Уся продукція машинобудування належить до дискретної і тому для її виготовлення застосовуються як перервні, так і напів- та безперервні виробничі процеси.
Відомо, що кожен виробничий процес здійснюється в часі і просторі. Тривалість виробничого циклу, особливо при виготовленні дискретної продукції, істотно впливає на просторову його організацію, яка передбачає раціональне розміщення робочих місць, їх груп (дільниць, цехів) на певній площі, щоб забезпечити пересування предметів праці по операціях з якнайкоротшими маршрутами. Поєднання цих двох аспектів побудови виробничого процесу здійснюється із застосуванням певного методу організації, який визначається залежно від особливостей виробничих процесів та типу виробництва.