- •1.Сутність і суспільне значення виробництва
- •1.2. Сутність організації виробництва.
- •1.3Взаємозв’язок технології та організації виробництва.
- •2. Історія розвитку теорії та практики організації виробництва
- •3. Виробнича система, поняття , елементний склад, устрій
- •3.1 Виробнича функція
- •3.2 Класифікація систем
- •3.3 Виробнича система та її структура
- •4. Закони організації виробничих систем.
- •4.2 Закон організації виробничих систем
- •5. Закон резервів у виробничих системах відіграє важливу роль.
- •4.3 Закони розвитку виробничих систем
- •5. Загальні особливості та властивості виробничих систем
- •6. Промислове підприємство як складна організаційна система
- •6.1 Цілі та завдання формальної організації
- •6.2 Властивості підприємства
- •6.3 Сучасні виробничі стратегії та концепції організації виробництва
- •7. Сутність та види технології та технологічних процесів
- •8. Виробничий процес : поняття, структурні складові та класифікаційні ознаки.
- •8.1Класифікація виробничих процесів.
- •10. Планування виробничого процессу
- •10.1Основи розроблення технологічного процессу
- •11. Організаційні типи виробництва та їх техніко – економічна х-ка.
- •12. Трудовий процес, його структура та організаційна єдність з виробничим процесом
- •12.1Основи проектування трудового процессу
- •13. Організація праці та її форми, сутність, цілі і завдання організації праці.
- •15. Робоче місце: сутність , елементний склад, вимоги до організації, обслуговуванню та умов праці
- •15.1Сутність та види робочих місць
- •15.2 Вимоги до організації робочих місць
- •15.3 Оснащення робочого місця
- •15.4 Технологічне планування робочого місця.
- •15.5 Умови праці.
- •16. Нормуванн праці: призначенн, види норм, класифікація затрат робочого часу, структура штучного і штучно-алькуляційного часу.
- •17.Виробничий цикл: сутність, сфера застосування, характеристика складових та чинників тривалості.
- •18. Розрахунок виробничого циклу простого процесу при різних способах поєднання операцій.
- •19. Визначення виробничого циклу складного процесу з врахуванням заходів його скорочення. C. 210-220
- •20. Просторове розшарування виробничого процесу, принципи організації ідеального виробництва.С. 166-170.
- •21. Виробнича структура: сутність, види та умови застосування в практичній діяльності.
- •22. Система технічного обслуговування виробництва в сучасних умовах: понятті, характеристика складових.
- •23. Забезпечення виробництва технологічним оснащенням: завдання, визначення потреби та регулювання запасів, організаційна система, сучасні тенденції розвитку.
- •24. Ремонтне обслуговування засобів праці: основні завдання, види систем, нормативна база, зарубіжний досвід.
- •25. Енергетичне забезпечення виробництва: завдання, нормування енергоспоживання, методи визначення потреби у видів енергії й заходи енергозбереження.
- •26.Транспортне обслуговування виробництва: призначеня, проектування схем руху, визначення вантажопотоків, обігу, системи перевезень та потреб в рухомому складі.
- •28. Призначення методів організації виробництва, умови застосування і чинники, що впливають на їх вибір.
- •29. Особливості застосування одиничного ( штучного) методу організації виробництва, його характеристика і розрахунок кількості устаткування.
- •30. Партіонний метод організації виробництва: сутність й умови застосування.
- •31. Потоковий метод організації виробництва, класифікація поточних ліній та визначення їх основних параметрів.
- •32. Гнучке автоматизоване виробництво: структурно - змістовна характеристика та основні організаційно-виробничі.
- •33. Якість: основні вимоги, показники, засоби вимірювання, методи контролю та оцінки.
- •34. Міжнародні системи управління якістю: призначення, склад, моделі, елементи
- •36. Організація сертифікації продукції та атестації виробництв.
- •37. Науково-технічна підготовка виробництва: сутність і етапи здійснення.
- •38. Проектно-конструкторська підготовка виробництва: зміст, завдання та етапи.
- •39. Технологічна підготовка виробництва: завдання, порядок проведення, склад документації.
- •40. Екологічна підготовка виробництва: призначення, вимоги стандартів, моніторинг впливу виробництва на довкілля та заходи його поліпшення.
- •41. Організаційно-економічна підготовка виробництва: завдання, зміст, форми, методи нормативна база та вартісна оцінка.
- •42. Організація освоєння виробництвом нової продукції в різних типах виробництва.
- •43. Організаційне проектування виробничих систем: сутність, завдання структура та методи розробки.
- •44. Діагностування стану виробничих систем: основні показники організаційного та технічного рівня, порівняння з еталонними значеннями.
- •45. Процеси організаційного проектування виробничих систем: сутність моделювання, основні етапи, взаємозв’язок складових елементів проекту.
- •1.1. Виробництво і виробнича діяльність.
19. Визначення виробничого циклу складного процесу з врахуванням заходів його скорочення. C. 210-220
Побудова складного виробничого процесу в часі провадиться для того, щоб визначити виробничий цикл, скоординувати окремі прості процеси, отримати вихідну інформацію для оперативно-календарного планування виробництва i розрахунку операцій запуску-випуску предметів праці.
Метою координації виробничих процесів, що формують складний процес, є забезпечення комплектності i безперебійності виробництва при повному завантаженні устаткування, робочих місць та самих робітників.
Структура виробничого циклу складного процесу визначається складом операцій і зв’язками між ними. Склад операцій залежить від номенклатури деталей, складальних одиниць і технологічних процесів виготовлення та складання. Взаємний зв’язок операцій та процесів визначається схемою складання виробу і виробничими умовами. Складальна схема являє собою віяльну діаграму, на якій відображено комплектація окремих вузлів і виробів у цілому (рис. 7.3), а також які вузли, підвузли або дрібні складальні одиниці можна виготовляти паралельно незалежно один від одного, а які — тільки послідовно.
Особливість розрахунку виробничого циклу складних виробів полягає в тому, що вони запускаються на складання партіями. Партіонний метод забезпечує зростання продуктивності праці і зниження собівартості виготовлення продукції за рахунок: а) застосування найпродуктивнішого процесу; б) скорочення витрат ресурсів; в) зменшення підготовчо-завершального часу на одиницю продукції; г) швидкого опанування робітниками раціональних прийомів і методів складальних робіт; д) спрощення календарного планування виробництва.
Для забезпечення точності розрахунку виробничого циклу використовуються календарно-планові нормативи: розмір партії; кількість партій, що запускаються; ритм. Використовуючи нормативні дані, послідовно визначають: час операційного циклу партій виробів за складальними одиницями; необхідну кількість робочих місць; цикловий графік складання виробів без урахування завантаження робочих місць; закріплення операцій за робочими місцями; стандарт-план складання виробу; уточнений цикловий графік з урахуванням завантаження робочих місць; тривалість виробничого циклу; випередження запуску-випуску за складальними одиницями.
В одиничному та серійному виробництвах важливо спочатку встановити економічно оптимальний розмір партії виробів, який є базовим для розрахунку інших нормативів. Відомо, що необмежене збільшення розміру партії порушує принцип безперервності, оскільки зростають, з одного боку, час пролежування кожної складальної одиниці і, відповідно, тривалість виготовлення партії, а з іншого — незавершене виробництво і додаткові площі для збереження цих складальних одиниць.
На практиці використовують спрощений метод розрахунку оптимального розміру партії. Для цього використовується відповідна таблиця.
Виробничий цикл складного виробу дорівнює найтривалішому ланцюжку взаємопов’язаних робіт, що послідовно виконуються (тривалості виготовлення найбільш трудомісткої деталі з урахуванням партіонності, складання найбільш трудомісткого вузла і тривалості загального складання виробу).
Іншими словами, виробничий цикл складного виробу визначається найбільшою сумою циклів послідовно пов’язаних простих процесів і міжциклових перерв:
де — кількість послідовно пов’язаних між собою процесів виготовлення деталей і складальних процесів;
– тривалість циклу виготовлення деталей або виконання складальних процесів;
— тривалість міжциклових перерв.
Цикловий графік дає можливість визначити термін запуску деталей у виробництво. При цьому запускаються деталі не всі одночасно, а виходячи з термінів подачі їх на складання й тривалості виробничого циклу та термінів випередження запуску порівняно з випуском.
При виготовленні складної продукції застосовуються сітьові методи планування, і тривалість виробничого циклу визначається довжиною критичного шляху.