- •Інвестиційне право
- •Тема 1. Поняття та предмет інвестиційного права
- •1. Поняття та види інвестицій
- •2. Поняття, види та форми інвестиційної діяльності
- •3. Поняття, зміст і види інвестиційних правовідносин
- •4. Поняття та система інвестиційного права
- •5. Поняття та система спецкурсу «Інвестиційне право»
- •Тема 2. Інвестиційне законодавство
- •1. Поняття та система інвестиційного законодавства
- •2. Поняття та види інвестиційно-правових норм
- •Тема 3. Інвестиційний договір
- •1. Поняття та види інвестиційних договорів
- •2. Функції інвестиційного договору
- •3. Зміст інвестиційного договору
- •4. Форма інвестиційного договору
- •5. Порядок укладання інвестиційного договору
- •6. Способи забезпечення належного виконання інвестиційних договорів
- •Тема 4. Державне регулювання інвестиційної діяльності та гарантії захисту інвестицій
- •1. Об'єктивні підстави державного регулювання інвестиційної діяльності
- •2. Правове забезпечення державного регулювання інвестиційної діяльності
- •3. Форми державного регулювання інвестиційної діяльності
- •4. Гарантії захисту інвестицій
- •Тема 1. Поняття капітального будівництва 1. Поняття і види капітального будівництва
- •2. Способи капітального будівництва
- •3. Правовідносини з капітального будівництва
- •4. Будівельне законодавство
- •Тема 2. Правове становище підприємств і організацій будівельного комплексу
- •1. Поняття, види та організаційно-правові форми підприємств і організацій будівельного комплексу
- •2. Поняття і види проектних організацій
- •3. Поняття і види будівельних організацій
- •4. Ліцензування діяльності проектних і будівельних організацій
- •Тема 3. Правовий режим розробки і затвердження інвестиційних проектів будівництва
- •1. Поняття та правова природа інвестиційних проектів будівництва
- •2. Державна експертиза інвестиційних проектів будівництва
- •3. Затвердження інвестиційних проектів будівництва
- •Тема 4. Договір підряду на виконання проектних та вишукувальних робіт
- •1. Передпроектні документи та їх правове значення
- •2. Поняття договору підряду на виконання проектних та вишукувальних робіт
- •3. Зміст договору підряду на виконання проектних та вишукувальних робіт
- •Тема 5. Правове регулювання договору підряду на капітальне будівництво
- •1. Поняття договору підряду на будівництво
- •2. Види договорів підряду на будівництво
- •3. Законодавство про договори підряду на будівництво
- •1. Порядок укладання договору підряду на будівництво (капітальне будівництво)
- •2. Юридичні підстави укладання договору підряду на будівництво (капітальне будівництво)
- •3. Фінансування капітального будівництва
- •4. Зміст договору підряду на будівництво
- •5. Порядок приймання закінчених будівництвом об'єктів в експлуатацію
- •6. Відповідальність за порушення умов договору підряду на капітальне будівництво та інших вимог спеціального будівельного законодавства
- •Тема 1. Корпоративна форма інвестування
- •1. Поняття та види корпоративної форми інвестування
- •2. Акціонерна форма інвестування
- •3. Державне регулювання інвестування в статутні фонди акціонерних товариств
- •4. Особливості інвестування в товариство з обмеженою відповідальністю і в товариство з додатковою відповідальністю
- •5. Особливості інвестування в господарські товариства, що належать до персональних об'єднань
- •6. Особливості інвестування у виробничі кооперативи
- •7. Особливості інвестування у господарські об'єднання та промислово-фінансові групи
- •Тема 2. Правовий режим іноземного інвестування
- •1. Законодавство, що регулює режим іноземного інвестування в Україні
- •2. Поняття та види іноземних інвестицій
- •3. Об'єкти іноземного інвестування
- •4. Форми здійснення іноземних інвестицій
- •5. Державна реєстрація іноземних інвестицій
- •7. Інвестиційні договори за участю іноземних інвесторів
- •8. Система гарантій для іноземних інвесторів
- •9. Правовий режим спеціальних (вільних) економічних зон
- •Тема 3. Особливості інвестування в процесі приватизації державного майна
- •2. Законодавство про приватизацію державного майна
- •3. Пріоритети та принципи приватизації державного майна
- •4. Об'єкти приватизації державного майна
- •5. Суб'єкти приватизації державного майна
- •6. Порядок приватизації державного майна
- •7. Способи приватизації державного майна
- •8. Договірні відносини приватизації державного майна
- •9. Відповідальність за порушення законодавства про приватизацію державного майна і умов договору купівлі-продажу державного майна
- •Тема 4. Правове регулювання лізингу як однієї 3 форм інвестиційної діяльності
- •1. Поняття, суб'єкти та об'єкти лізингу
- •2. Види лізингу
- •3. Договір лізингу
- •Тема 1. Поняття та предмет інвестиційного права
Тема 4. Правове регулювання лізингу як однієї 3 форм інвестиційної діяльності
1. Поняття, суб'єкти та об'єкти лізингу
Лізинг — один із видів підприємницької діяльності у сфері інвестування. Термін «лізинг» походить від англійського «Іеахе», що означає «брати (здавати) в тимчасове користування». Однак лізинг не можна ототожнювати зі звичайною орендою, хоча ці поняття близькі за змістом. За договором лізингу майно не просто передається в оренду; цей договір передбачає придбання конкретного обладнання лізингодавцем у виробника (постачальника) на замовлення лізингоодержувача з метою наступної передачі в оренду (лізинг) останньому для здійснення господарської діяльності.
Лізинг як різновид підприємницької діяльності є вигідним не лише суб'єктам господарювання, але й державі. Підприємствам лізинг надає можливість отримати необхідні машини, устаткування, обладнання, сплачуючи їх вартість поступово, а, отже, не залучаючи кредити. Своєю чергою держава, стимулюючи розвиток лізингу шляхом надання податкових пільг і встановлення скорочених строків амортизації об'єктів лізингу, забезпечує прискорення розвитку виробництва та підвищення ефективності національної економіки',
Див.: Л. Снісаренко. Лізинг: правовий досвід та проблеми правового регулювання в Україні // Збірник рішень та арбітражної практики Вищого арбітражного суду України.— 1996.- № 3.- С. 320.
Тому цілком закономірно, що для підтримки вітчизняного товаровиробника створено державний лізинговий фонд і затверджено порядок використання коштів цього фонду на придбання вітчизняної техніки(, а також за участю держави створюються лізингові компанії на зразок відкритих акціонерних товариств «Украгромашінвест»2 та «Укртранслізинг»3. Метою діяльності першого є докорінне поліпшення матеріально-технічного та сервісного забезпечення сільськогосподарського виробництва, а другого — забезпечення залізничного транспорту рухомим складом та підтримка вітчизняних підприємств транспортного машинобудування.
Основним нормативним актом, що регулює лізингові відносини в Україні, є Закон України «Про лізинг» від 16 грудня 1997 р.4, в п. 1 ст. 1 якото дається визначення лізингу:
Лізинг — це підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінан-
сових коштів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізинго одержувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.
Лізинг здійснюється за договором лізингу, який регулює правовідносини між суб'єктами лізингу. Цей договір є складним за своїм змістом, оскільки містить у собі елементи декількох видів господарських
Див.: Постанова Кабінету Міністрів України від 18 вересня 1997 р. № 1031 «Про створення державного лізингового . фонду для технічного переоснащення сільського господарства» // Урядовий кур'єр.— 1997.— 25 вересня. Порядок використання коштів державного лізингового фонду на придбання вітчизняної сільськогосподарської техніки, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня .1998 р. № 25 // Бизнес.- 1999.- № 3.
2 Див.: Постанова Кабінету Міністрів України від 16 жовт-'ня 1997 р. № 1144 «Про лізингову компанію «Украгромаш-'інвест» //ДІБП.- 1998.- № 7.- С. 71.
Див.: Постанова Кабінету Міністрів України від 8 червня '1998.— № 840 «Про утворення лізингової компанії «Укртранс-залізниця».
4 Див.: Відомості Верховної Ради України.— 1998.— № 16.—
Ст. 68.
договорів: договору оренди, договору купівлі-продажу, договору доручення, договору про надання кредиту.
Об'єктом лізингу може бути будь-яке нерухоме та рухоме майно, що може бути віднесене до основних фондів відповідно до законодавства (в тому числі продукція, вироблена державними підприємствами): машини, устаткування, транспортні засоби, обчислювальна та інша техніка, системи телеко-мунікацій тощо, не заборонене до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг (оренду).
Однак закон встановлює певні обмеження щодо окремих груп об'єктів. Так, майно, яке є в державній власності, може бути об'єктом лізингу тільки за погодженням з органом, що здійснює управління цим майном у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Не можуть бути об'єктами лізингу:
• об'єкти оренди державного майна, визначені в ст. 4 Закону України «Про оренду державного і комунального майна»', крім окремого індивідуально визначеного майна державних підприємств (зазначене майно, яке є в державній власності, може бути об'єктом лізингу тільки за погодженням у встановленому порядку з органом, що здійснює управління цим майном; перелік таких органів визначений Декретом Кабінету Міністрів України «Про управління майном, що є у загальнодержавній власності» від 15 грудня 1992 р.;
• земельні ділянки та інші природні об'єкти. Об'єкт лізингу в передбачених законом випадках (транспортні засоби, обладнання підвищеної небезпеки тощо) має бути зареєстрований у встановленому порядку на ім'я лізингодавця чи лізенгоодержувача.
Ризики щодо випадкового знищення або випадкового пошкодження об'єкта лізингу несуть: а) за договором фінансового лізингу — лізенгоодержувач, якщо інше не передбачено договором лізингу;
б) за договором оперативного лізингу — лізингода-вець, якщо інше не передбачено договором лізингу. У разі, якщо продавець або лізингодавець простро-
1 Див.: Відомості Верховної Ради України.— 1995. № 15.— Ст. 99 (з наступними змінами та доповненнями).
чили строк передачі об'єкта лізингу, ризик його випадкового знищення чи випадкового пошкодження у період прострочення несе сторона, що допустила таке прострочення.
З метою забезпечення інтересів суб'єктів лізингу під час виконання ними лізингових операцій закон передбачає обов'язковість страхування об'єкта лізингу від ризику його випадкового знищення чи пошкодження. Таке страхування здійснюється за домовленністю сторін відповідно до Закону України «Про страхування» від 7 березня 1996 р.1.
Витрати на утримання об'єкта лізингу (лізингового майна), пов'язані з його страхуванням, експлуатацією, технічним обслуговуванням і ремонтом, відповідно до ст. 15 Закону «Про лізинг» розподіляються таким чином:
• при фінансовому лізингу — вони покладаються на лізингоодержувача, якщо інше не передбачено договором лізингу;
• при оперативному лізингу — на лізингодавця, крім витрат, пов'язаних з експлуатацією та поновленням використаних матеріалів, якщо інше не передбачено договором лізингу.
Суб'єктний склад лізингових правовідносин складний. Суб'єктами лізингу є:
• лізингодавець — суб'єкт підприємницької діяльності, у тому числі банківська чи небанківська фінансова установа, який передає в користування об'єкти лізингу за договором лізингу;
• лізингоодержувач — суб'єкт підприємницької діяльності, який одержує в користування об'єкти лізингу за договором лізингу;
• продавець лізингового майна (далі — продавець) — суб'єкт підприємницької діяльності, що виготовляє майно (машини, устаткування тощо) та/або продає власне майно, яке є об'єктом лізингу.