20. Види позовів в адміністративному процесі. Право на позов.

Види позовів:

- за Матеріально-правовим критерієм,що повязнаний зі спірними правовідносинами, які утворюють передмет позову .Практичне значення матеріально-правової класифікації позовів полягає в наступному:

-Процесуально-правовий позов пов'язаний із процесуальним способом захисту, визначеним у адміністративному позові.

При процесуально-правовій класифікації позовів виділяються позови про визнання, про присудження і перетворювальні позови.

Позов про визнання має на меті захистити інтереси позивача, що вважає, що у нього є певне суб'єктивне право, але воно оспорюється іншою особою.Позови про визнання підрозділяються на два види - позитивні та негативні.

Позитивний позов про визнання полягає в тому, що позивач обгрунтовує вимогу про визнання за ним певного права.

По негативному позову про визнання позивач відкидає існування певного права, позивач стверджує, що на нім немає певного обов'язку.

Таким чином, загальне, характеризуюче позови про визнання, полягає в тому, що позивач не просить суд що-небудь присудити йому, він вимагає визнання судового права, інтересу або заперечує їх існування.

Позов про присудження характеризується тим, що позивач вимагає поновлення становища яке існувало до порушення права і припинення дії яка порушує право;виконання відповідачем обов’язку в натурі і стягення завданих збитків.

Перетворювальні(конститутивні) позови також мають свої особливі характеристики.

Під перетворювальними позовами розуміються позови про припинення, зміну, а у ряді випадків і про виникнення нового матеріального правовідношення.

Право на звернення до адміністративного суду з позовом є складовою права на судовий захист, яке передбачено ст. 55 Конституції України. Відповідно до цієї статті права і свободи людини і громадянина захищаються судом і кожному гарантується право на оскарження в суді дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб поняття «право на адміністративний по­зов», то за своєю структурою воно є складним і розглядається як нерозривна єдність двох його сторін: матеріально-правової та процесуально-правової.

Матеріально-правову сторону права на адміністративний позов складає право на задоволення адмі­ністративного позову.

Процесуально-правова -право на пред'явлення адміністративного позову. Обидві ці сторони тісно взаємопов'язані, проте досить самостійні і не співпадають за своїм змістом. Право на задово­лення адміністративного позову — це право на позитивне вирі­шення справи, на одержання захисту прав, свобод та інтересів осіб, що звернулися до суду. Право на пред'явлення адміністративно­го позову — це право на звернення до адміністративного суду з вимогою про захист, право на одержання реакції від суду у ви­гляді порушення його діяльності з розгляду та розв'язанню ад­міністративної справи; його реалізація залежить від процесу­ально-правових обставин.

Правом на пред'явлення адміністративного позову наділені усі особи, які вважають, що порушені їх права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Суб'єкт владних повноваженьмає право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом

Для реалізації права на пред'явлення адміністратив­ного позову необхідний ряд передумов, найбільш часто їх розподіляють на об'єктивні та суб'єктивні, а також на позитив­ні та негативні. Що стосується суб'єктивних та об'єктивних пе­редумов, підставою їх визначення є їхня залежність або неза­лежність від особи того, хто звертається до адміністративного суду.

До суб'єктивних передумов належать наступні: по-перше, особа як уявляється, повинна вважати, що її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин порушені, тобто в неї повинна бути впевненість, що її права, свободи чи інтереси потребують захисту адміністративного суду; по-друге, наявність адміністративної процесуальної правоздатності в особи, яка звертається до суду з адміністративним позовом. Відповідно до ст. 48 КАС України, адміністративна процесуальна правоздат­ність визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими держав­ними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службови­ми особами, підприємствами, установами, організаціями (юри­дичними особами) (див. коментар до ст. 48 КАС України).

Об'єктивні передумови поділяються на позитивні та нега­тивні в залежності від того, повинні вони бути наявні або від­сутні для реалізації права на пред'явлення адміністративного позову.

Так, об'єктивною позитивною передумовою є підвідомчість позовної заяви адміністративному суду, що закріплена ст. 17 КАС України (також див. відповідний коментар). Негативними передумовами визнають наступні: по-перше, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав відсутні такі, що набрали законної сили: постанова суду чи ухвала суду про відмову у відкритті провадження в адміні­стративній справі, про закриття провадження в такій справі у зв'язку з відмовою позивача від адміністративного позову або примиренням сторін; по-друге, якщо не наступила смерть фі­зичної особи чи не припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено адміністративний позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

       Треба зазначити, що не тільки ці передумови стосуються реа­лізації права на пред'явлення адміністративного позову. Важ­ливим питанням є також додержання порядку реалізації цього права. Недодержання таких правил також тягне несприятливі наслідки для особи, що звернулася до суду. Такими правилами є: додержання вимог до позовної заяви, встановлених ст. 106 КАС України; подання позовної заяви особою, яка має адміні­стративну процесуальну дієздатність. Згідно зі ст. 48 КАС Укра­їни, адміністративна процесуальна дієздатність належить фі­зичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недіє­здатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони від­повідно до законодавства можуть самостійно брати участь, крім того, адміністративна процесуальна дієздатність належить ор­ганам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого само­врядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам) (див. коментар до ст. 48 КАС України); наявність у представника належних пов­новажень (якщо позовну заяву подано представником); подання позовної заяви з додержанням правил про підсудність, встанов­лених статтями 18-21 КАС України.     Зазначимо також, що звер­нення до адміністративного суду повинно відбуватися у встанов­лені в Кодексі строки (ст. 99 КАС України