- •Поняття адміністративного судочинства.
- •Завдання адміністративного судочинства.
- •Поняття справи адміністративної юрисдикції (адміністративної справи).
- •Поняття і предмет адміністративного спору. Співвідношення понять «адміністративно-правовий спір» і «публічно-правовий спір».
- •Особлива природа і винятковість справ за зверненнями суб’єктів владних повноважень.
- •Принципи здійснення правосуддя в адміністративних судах.
- •Юрисдикція адміністративних судів.
- •Поняття адміністративного суду та його склад.
- •Система адміністративних судів в Україні. Місцеві і окружні адміністративні суди. Вищий адміністративний суд України.
- •Роль Верховного суду України у забезпеченні правосуддя в адміністративних справах.
- •Поняття і види підсудності адміністративних справ.
- •Предметна підсудність.
- •Територіальна підсудність.
- •Інстанційна підсудність.
- •Підсудність за зв’язком.
- •Підсудність за ухвалою суду.
- •Строки звернення до адміністративного суду. Загальні і спеціальні строки. Наслідки пропущення строків звернення.
- •Поняття адміністративного позову, його ознаки та елементи.
- •Види позовів в адміністративному процесі. Право на позов.
- •Сукупність та зміст доказування в адміністративному процесі. Предмет доказування.
- •Характеристика і види доказів в адміністративному процесі.
- •Способи забезпечення доказів.
- •Оцінка судових доказів.
- •26. Поняття та ознаки сторін в адміністративному процесі. Сутність неналежної сторони та процедура її заміни
- •30. Адміністративна процесуальна правосуб'єктність
- •31. Процесуальне правонаступництво
- •32. Участь прокурора в адміністративному процесі.
- •33. Органи державної влади та місцевого самоврядування в адміністративному процесі
- •34.. Примирення сторін під час підготовчого провадження
- •36. Підготовче провадження: поняття та стадії.
- •37. В касу ст.Ст. 122-154
- •38. Судові рішення в адміністративному процесі
Поняття адміністративного позову, його ознаки та елементи.
Адміністративнийпозов — це звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах (п. 6 ч. 1 ст. 3 КАС України). Елементами адміністративного позову є його предмет, підстава та зміст.
Під предметом адміністративного позову слід розуміти матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, яка підвідомча адміністративному суду та щодо якої адміністративний суд повинен ухвалити постанову, в якій вирішити вимоги адміністративного позову по суті.
Підставоюпозову є юридичні факти, які підтверджують наявність спірних правовідносин саме між цими сторонами у цій справі.
Змістом позову є той вид судового захисту, для отримання якого позивач і звертається до суду. Наприклад, відповідно до ст. 162 та ч. 8 ст. 171 КАС позивач має право звернутися до адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання рішень суб’єктів владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності нечинними, про спонукання до виконання зупиненої чи невчиненої дії, зобов’язання відповідача щодо утримання від вчинення певних дій, стягнення з відповідача коштів, тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об’єднання громадян, примусовий розпуск (ліквідацію), примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України, про визнання нормативно-правового акта незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили повністю або в окремій його частині.
Правом на звернення з адміністративним позовом до адміністративного суду наділені фізичні та юридичні особи, а також суб’єкти владних повноважень у випадках, визначених законом.
Можна говорити про декілька основних концепцій поняття позову.
По-перше, виділення права на позов в матеріально-правовому і процесуально-правовому сенсі (М.А. Гурвіч і інші учені)1. Позов в процесуальному сенсі – обернена до суду першої інстанції вимога про захист своїх прав і інтересів. У цьому аспекті позов є засобом порушення адміністративного процесу.
Позов в матеріальному сенсі – право на задоволення своїх позовних вимог. Саме у цьому плані використовується поняття права на позов і позовна давність. У Україні поняття позову вживається в сенсі здатності матеріального суб'єктивного права до примусового здійснення через суд. Пропуск терміну позовної давності спричиняє за собою втрату права на позов в матеріально-правовому сенсі. Таким чином, право на позов в матеріально-правовому сенсі – це саме спірне суб'єктивне право, яке може бути примусово здійснене.
По-друге, ряд фахівців (А.Ф. Клейнман, А.А. Добровольській і ін.) розглядали позов як єдине поняття, що складається з двох сторін: матеріально-правової і процесуально-правової2. Процесуально-правова сторона позову – це вимога позивача до суду про захист його права. Матеріально-правова сторона позову – це вимога про захист матеріального права або інтересу.
Адміністративний позов характеризується цілим рядом ознак, що відрізняють його від цивільного позову :
1) виникає із спірних адміністративно-правових стосунків і як вимога про правовий захист завжди пов'язаний з адміністративно-правовою суперечкою або адміністративним правопорушенням;
2) сигналізує про виникнення розбіжності між сторонами з протилежними юридичними інтересами;
3) мета адміністративного позову - захист порушеного суб'єктивного публічного права або порушеного правопорядку передбаченим в законі способом, а саме шляхом відновлення порушеного права або покладання певного обов'язку, у тому числі обов'язки понести адміністративне покарання;
4) предмет позовного захисту - суб'єктивне публічне право, законність адміністративного акту або публічний правопорядок, які особа, що звертається до суду, припускає порушеними;
5) основа вимоги - юридичні факти, що включають, :
а) факти правопорушення у сфері публічного управління і матеріальні норми публічного права;
б) факти адміністративно-процесуального характеру і процесуальні норми, на підставі яких у особи існує право на судовий захист і які регулюють процес здійснення цього права;
6) використання судом спеціальних процесуальних засобів і механізмів при вирішенні суперечки, заявленої адміністративним позовом.