
- •3.Класифікація факторів, які впливають на умови праці.
- •4.Призначення та зміст гігієнічної класифікації умов праці. Характеристика класів умов праці.
- •5.Гігієнічне нормування умов праці.
- •7.Основне завдання аналізу ризику шкідливих умов праці.
- •8.Класифікація шкідливих виробничих факторів.
- •9.Виробничий шум: джерела, нормування, вплив на працюючого, заходи щодо зниження шуму.
- •10Ультразвук і інфразвук: сфера застосування, вплив на працюючого, заходи захисту.
- •11Вібрація, вплив на працюючого, методи захисту.
- •12Виробничий пил: джерела, вплив на працюючого, заходи захисту.
- •13Електромагнітне випромінювання на виробництві: дія на працюючого, заходи захисту.
- •14Виробничий мікроклімат: вплив на працюючого, заходи щодо зниження його негативного впливу.
- •15Лазерне випромінювання: застосування, дія на працюючого, вимоги безпеки.
- •16Шкідливі хімічні речовини на виробництві: нормування, вплив на працюючого, заходи зниження їх несприятливої дії.
- •18Значення фізіології і психології праці для організації праці.
- •19Фізіологічні принципи раціоналізації трудового процесу.
- •20Суть медико-фізіологічної класифікації важкості праці.
- •21Фізіологічні основи раціоналізації режимів праці. Показними динаміки працездатності.
- •22Суть і завдання профорієнтації в ринкових умовах.
- •23Профорієнтація і профвідбір.
- •24Законодавчі акти, що регламентують питання охорони праці на виробництві.
- •25Державні міжгалузеві та нормативні акти про охорону праці.
- •26Основні нововведення Закону України «Про охорону праці».
- •27Характеристика основних положень Закону України «Про охорону праці».
- •28Характеристика лікувально-профілактичних заходів охорони праці в зу «Про охорону праці».
- •29Характеристика санітарно-гігієнічних заходів охорони праці в зу «Про охорону праці».
- •30Характеристика технологічних заходів охорони праці в зу «Про охорону праці».
- •31Характеристика організаційних заходів охорони праці в зу «Про охорону
- •32Документи підприємства про охорону праці.
- •33Державні нормативні акти з охорони праці.
- •34Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці.
- •35Особливості охорони праці жінок.
- •36Особливості охорони праці неповнолітніх.
- •38Принципи державної політики в галузі охорони праці.
- •39Державне управління охороною праці в Україні.
- •40Повноваження органів державного управління охороною праці.
- •41Види контролю за станом охорони праці.
- •43Технічний прогрес та безпека праці.
- •44Загальні вимоги до безпеки виробничих процесів.
- •45Система захисту працюючих.
- •46Колективні засоби захисту працюючих.
- •47Індивідуальні засоби захисту працюючих.
- •48Форми контролю за охороною праці на підприємстві.
- •51Причини і наслідки виробничих пожеж.
- •52Сутність і форми горіння.
- •53Категорії приміщень за пожежною безпекою.
- •54Система попередження виробничих пожеж.
- •55Характеристика пожежних оповіщувачів.
- •56Виявлення пожеж і способів їх гасіння.
- •57Характеристика вогнегасників.
- •58Обов’язки власника в галузі охорони праці.
- •59Організація служби охорони праці на виробництві.
- •61Права служби охорони праці.
- •62Характеристика інструктажів з охорони праці.
- •63Призначення і особливості проведення інструктажів з охорони праці.
- •65Сучасний стан виробничого травматизму і профзахворюваності в Україні.
- •67Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві.
- •68Класифікація виробничих травм та їх наслідки.
- •70Склад і обов’язки комісії по розслідуванню нещасних випадків на виробництві.
- •71Облікові форми нещасних випадків на виробництві.
- •72Основні методи аналізу травматизму та їх особливості.
- •73 Коефіціенти травматизму.
- •74 Заходи попередження травматизму.
- •75Фінансування та стимулювання питань з охорони праці.
43Технічний прогрес та безпека праці.
Науково-технічний прогрес вносить принципові нововведення в усі сфери матеріального виробництва, впливає на умови та безпеку праці. Процес поступової заміни природних функцій людини засобами техніки досяг особливої важливості в період сучасної науково-технічної революції. Впровадження дистанційного управління внесло новий елемент у взаємовідносини людини і техніки, який полягає в можливості винесення управління виробництвом за межі технологічного процесу та заміні безпосереднього нагляду за виробничим процесом контролем за станом сигнальних систем на пульті управління. А при застосуванні ЕОМ взагалі відпадає необхідність у спостереженні за сигнальними пристроями, оскільки вона сама аналізує сигнали надходження і дає вказівки виконавчим органам. Науково-технічний прогрес відбувається шляхом створення та впровадження принципово нових засобів праці, матеріалів і технічних процесів, що переважають за своїми техніко-економічними показниками попередньо створені, а також шляхом заміни в широких масштабах ручної праці машинами.У більшості галузей промисловості науково-технічний прогрес викликає поліпшення умов праці, ліквідацію на багатьох підприємствах важкої ручної праці, впровадження нових ефективних засобів захисту на підприємстві. Інтенсивно розвивається інженерна психологія, що вивчає зв’язки конструкцій пультів управління важливими народногосподарськими об’єктами (атомними, гідроелектростанціями, аеропортами, енергосистемами і т. д.) з особливостями сприйняття і переробки інформації операторами. Застосування досягнень науки і техніки в промисловості, виробництві за рахунок механізації, електрифікації та автоматизації виробничих процесів, використання програмних пристроїв, лічильно-обчислювальних і електронно-обчислювальних машин, автоматизованих систем управління (АСУ) змінюють умови і характер праці людини тягне за собою комплекс проблем у взаємовідносинах людина з технікою. Тому існує низка проблем при використанні результатів науково-технічного прогресу. Передусім потрібні висококваліфіковані, знаючі свою справу працівники. Сучасному виробництву необхідно все більше кваліфікованої робочої сили. Навчання робітника стає все складнішим, довготривалішим і дорожчим. Твердження про те, що механізація й автоматизація трудових процесів полегшують фізичну працю, нині потребує певної конкретизації. Безумовно, якщо оцінювати важкість праці лише за величиною енерговитрат, то праця людини, яка обслуговує сучасні машини, складні технічні комплекси, конвеєрні лінії, різні види транспорту, може вважатися легкою. Але високомеханізована праця здійснюється в умовах обмеженої рухомості, пов’язаної з тривалою м’язовою напругою, а це викликає сильну втому. Праця в умовах надзвичайно нервового напруження й тривалого статичного навантаження з обмеженою рухомістю людини призводить до виникнення неврозу, нервово-психічних і серцево-судинних захворювань.У період переходу від часткової механізації до комплексної значного поширення набула конвеєрно-поточна організація праці, пов’язана з монотонністю, що призводить до втоми, зниження уваги, а отже, до зростання травматизму і захворюваності. Науково-технічному прогресу притаманне також збільшення видів і числа небезпечних та шкідливих виробничих факторів, зокрема широке застосування в різних сферах діяльності токсичних речовин, велика кількість яких (до 500 і більше) щорічно синтезується. Більшість з цих речовин має значну біологічну активність.Підвищення технічного рівня виробництва тісно пов’язано з широким використанням радіоелектроніки, радіозв’язку, телебачення, оптичної квантової електроніки та оптичних квантових генераторів. Крім того, створення таких великих сучасних об’єктів, як атомні електростанції, транснаціональні нафтопроводи, морські бурові установки, хімічні комбінати, поряд із значними економічними витратами може призвести до масштабних негативних наслідків у випадку виходу їх з ладу. Людство не може відмовитися від досягнень цивілізації, але воно має запобігати катастрофі або зменшувати її наслідки шляхом ефективного використання сучасних методів і засобів, одним з яких є контроль і технічна діагностика. Протягом останнього десятиліття досягнуто високого ступеня розвитку науки та техніки, і чим складніші, наукоємніші виробництва створюються, тим більше вони є небезпечними в разі їх неконтрольованості. Особливо це стосується наукоємних виробництв із залученням енергії атома.