- •1. Розкрийте поняття державне управління та висвітліть його ознаки.
- •2. Охарактеризуйте суб'єкти та об'екти державного управління.
- •3. Розкрийте предмет державного управління.
- •4. Охарактеризуйте риси державного управління.
- •5. Опишіть ознаки державного управління.
- •6. Висвітліть поняття та розкрийте класифікацію методів державного управління.
- •7. Проаналізуйте адміністративні методи державного управління.
- •8. Охарактеризуйте економічні методи державного управління.
- •9. Розкрийте правові методи державного управління.
- •10. Проаналізуйте соціально-психологічні методи державного управління.
- •11. Розкрийте апарат державного управління як систему органів виконавчої влади.
- •12. Визначте структурні ланки системи органів виконавчої влади.
- •13. Здійсніть класифікацію органів державного управління за способом утворення, реорганізації та ліквідації органу, призначення на посаду та звільнення з посади його керівників.
- •14. Прокласифікуйте органи державного управління за ознакою територіальні масштаби діяльності.
- •15. Запропонуйте класифікацію органів державного управління за характером, обсягом компетенції та функціональним призначенням.
- •16. Розгляньте класифікацію органів державного управління за ознаками порядок прийняття управлінських рішень та джерела фінансування.
- •17. Висвітліть питання організації апарату державного управління.
- •18. Проаналізуйте типові групи цілей та завдань функціонування апарату управління.
- •19. Розкрийте основні елементи змісту діяльності апарату управління: методи, функції, компетенції.
- •20. Висвітліть питання компстеицій системи органів виконавчої влади.
- •21. Проаналізуйте проблему дисбалансу між нормативно фіксованими завданнями (цілями), з одного боку, та обсягом реальних повноважень з другого у компетенційних актах органів виконавчої влади.
- •25. Висвітліть допоміжні функції державного управління.
- •26. Проаналізуйте систему суб'єктів гарантування національної безпеки України.
- •22. Висвітліть підходи до класифікацій функцій державного управління.
- •23. Проаналізуйте загальні функції державного управління.
- •24. Охарактеризуйте спеціальні функції державного управління.
- •27. Проаналізуйте адмініетративно-політичпі та економічні функції держави.
- •28. Висвітліть соціальні та культурні функції держави.
- •29. Охарактеризуйте інструменти соціального захисту населення які використовуй держава.
- •30. Висвітліть механізм здійснення та структуризації влади.
- •31.Розкрийте зміст принципу поділу влади.
- •32.Розкрийте чинники від яких залежить правовий статус президента відносно виконавчої гілки влади.
- •35. Висвітліть процес утворення, реорганізації та ліквідації центральних органів виконавчої влади.
- •36.Перелічіть завдання, які поставлені перед керівником центрального органу виконавчої влади.
- •38.Висвітліть причини утворення дорадчих органів цовв та охарактеризуйте їх склад.
- •39.Проапалізуйте завдання, які виконує цовв відповідно до своїх) профілю.
- •33.Запропонуйте вирішення проблеми співвідношення і взаємодії законодавчої та виконавчої гілок влади в Україні.
- •40.Розкрийте систему центральних органів виконавчої влади.
- •41.Висвітліть відповідальність, підзвітність та підконтрольність місцевих органів виконавчої влади.
- •42.Проаналізуйте процес формування місцевих державних адміністрацій.
- •43. Мотивуйте строк повноважень голів місцевих державних адміністрацій, опишіть варіанти дострокового припинення їх повноважень та перелічіть вимоги до посадовців мда.
- •44.Проапалізуйте нормативно-правові акти місцевих державних адміністрацій. Хто мас право скасовувати пормативно-иравові акти мда?
- •45.Перелічіть компетенції та права місцевих державних адміністрацій.
- •1. В галузі соціально-економічного розвитку:
- •2. В галузі бюджету і фінансів:
- •3. В галузі управління майном, приватизації та підприємництва:
- •4. В галузі екології
- •5. В галузі науки, освіти, охорони здоров’я:
- •8. В галузі міжнародних та зовнішньоекономічних відносин:
- •9. В галузі оборонної роботи:
- •46.Проапалізуйте делегування повноважень місцевим державним адміністраціям.
- •47.Висвітліть взаємодію мда з іншими органами державного управління та місцевого самоврядування.
- •48.Охарактеризуйте інститут Президента в Україні.
- •49.Проаналізуйте повноваження Президента України.
- •50.Опишіть повноваження Президента України по відношенню до місцевих органів виконавчої влади.
- •51 Висвітліть нормативно-правові акти Президента України.
- •52.Висвітліть завдання секретаріату Президента України та охарактеризуйте його структуру.
- •53.Проаналізуйте діяльність секретаріату Президента України.
- •54.Перелічіть контрольні повноваження Президента України.
- •55.Назвіть органи, які здійснюють функцію президентського контролю та проаналізуйте їх функції.
- •56.Назвіть риси президентського контролю.
- •57.Проапалізуйте основні типи урядів відповідно до партійного складу.
- •58.Розкрийте структуру Кабінету Міністрів України.
- •59.Розкрийте процедуру формування кму та визначте повноваження Прем'ср-міністра України.
- •60.Визначте обмеження щодо входження до складу Кабінету Міністрів України.
- •61.Розкрийте питання відповідальності, підконтрольпості та підзвітності Кабінету Міністрів України.
- •§ 2. Відповідальність, підконтрольність і підзвітність
- •62.Висвітліть завдання Кабінету Міністрів України та охарактеризуйте його компетенції.
- •63.Проапалізуйте особливості нормативио-правових актів Кабінету Міністрів України.
- •64.Висвітліть функції Кабінету Міністрів України.
- •65.Проапалізуйте особливості повноважень Кабінету Міністрів України у відносинах з іншими органами державного управління.
- •66.Розкрийте специфіку у діяльності Секретаріату Кабінету Міністрів України та охарактеризуйте його структуру.
- •70.Висвітліть найважливіші завдання Верховної Ради України.
- •67.Висвітліть систему консультативних, дорадчих та допоміжних органів Кабінету Міністрів України.
- •68.Наведіть приклади особливостей відповідальності урядів у зарубіжних країнах.
- •71 Охарактеризуйте принципи організації і діяльності Верховної РадиУкраїни.
- •72.Охарактеризуйте структуру Верховної Ради України та правові засади її діяльності.
- •73.Розкажіть про конституційні повноваження та організацію діяльності Верховної Ради України.
- •74.Окресліть поняття апарату і нормативної діяльності вру.
- •75.Проаналізуйте функції і компетенцію діяльності вру.
- •91.Систематизуйте етичні вимоги до державного службовця.
- •78.Узагальніть здобутки української суспільно-політичної думки XIX-XX ст. В царині державного управління.
- •69.Окрссліть зарубіжний досвід процедур формування та визначення складу урядів.
- •76.Проапалізуйте досвід державного управління у козацько-гетьманський період історії України.
- •77.Розкрийте основні етапи розвитку теорії державного управління.
- •79.Порівняйте управління українськими землями у складі Габсбурзької монархії (Буковина, Галичина та Закарпаття).
- •2. Конституційна модель організації влади та державного управління (1996-2002)
- •3. Зміни в організації державної влади у 2004-2008 роках
- •84.Розкрийте сучасний стан розвитку науки державного управління в Україні та її перспективи.
- •85.Поясніть, якими були особливості правового та державно-адміністративпого розвитку зунр.
- •86.Розкрийте процес формування державного управління в період
- •87 Поясиіть особливості розвитку державного управління в князівствах
- •1.Державне управління в Київській Русі
- •1. Організаційна структура державного управління у Великому князівстві Литовському
- •Державне управління в Російській імперії наприкінці XVIII – у хіх ст.
1. Організаційна структура державного управління у Великому князівстві Литовському
У XIV ст. історичні події розвивались у несприятливому для України напрямі: Галичина потрапила до складу Польської держави, а Волинь і Наддніпрянщина перейшли під владу Великого князівства Литовського.
Вся влада у Литовському князівстві була сконцентрована в руках великого князя, який користувався майже необмеженою владою (він володів законодавчою, виконавчою, військовою і судовою владою). Молоді князі не були його співрегентами, а тільки радниками і виконавцями волі князя. Це дало змогу Литві оминути ту небезпеку, що стала причиною занепаду Києва: вона не розпалася на окремі князівства, а залишилася єдиною державою. Великий князь управляв усіма військовими силами, оголошував війну і мир, розглядав судові справи, здійснював дипломатичні зносини і розпоряджався матеріальними засобами держави. Він також був верховним власником землі на умовах помісного землеволодіння.
При великому князеві функціонувала рада (панська рада або господарська рада). Будучи дорадчим органом при князеві, рада значно обмежувала владні повноваження князя, який залежав від військової та фінансової допомоги членів цієї ради. У ситуації, коли великий князь був одночасно і королем польським, рада взагалі ставала вищим державним органом держави.
Наприкінці XV ст. у Великому князівстві Литовському з'являється ще один вищий орган влади представницького типу - сейм. У цьому органі парламентського типу головну роль відігравала шляхта, яка прагнула досягти рівня польської шляхетської демократії. У загальних («вільних») сеймах, де, як правило, обговорювалися фінансові питання, брали участь великий князь, члени ради, вище духовенство і по два шляхтичі від повіту, обрані на повітових шляхетських сеймиках. Поступове зростання політичної ролі сейму проходило паралельно з оформленням шляхетського стану.
Під польським впливом у другій половині XV ст. у Литві запроваджується адміністративний поділ на воєводства і повіти, що згодом перейшов і в Україну. На чолі воєводства стояв воєвода, котрого призначав великий князь на необмежений строк. Його помічником був каштелян.
Верховна влада з рук українських князів перейшла до литовських намісників, здебільшого синів та родичів великого князя з династії Гедиміновичів, які здійснювали державне управління від імені князя. Українська титулована знать становила численний і неоднорідний прошарок боярства з магнатами і панами у верхівці, які володіли спадщинними землями («вотчинами») та імунітетними правами. Втративши становище державних володарів, до цієї групи влилися і княжата. Всі вони стали васалами великого князя Литовського і брали участь у військових кампаніях зі своїми озброєними загонами.
Відсутність достатньої кількості урядовців для управління своїми величезними володіннями змушувала литовців залучати місцеву українську знать до управління. Останні обіймали високі адміністративні посади в центральних державних установах і урядах. Українські князі і пани належали до великокняжої ради, маючи таким чином вплив на всі державні справи. Руська (українська, білоруська) мова стала офіційною мовою уряду, а православна церква займала привілейоване становище.
89.Проапалізуйте діяльність польської адміністрації на українських
землях в ХУ-ХУІІІ ст.
Особливості державного управління в Речі Посполитій
З Люблінською унією 1569 року закінчується перехідна литовсько-руська доба в історії України - перехідна між княжим періодом і майбутньою козацькою добою.
Політичне об'єднання Польщі та Литви у Річ Посполиту (букв. республіка) не залишало надій на відновлення української державності. З переходом українських земель від Литви до Польщі було поставлено під сумнів саме існування українців як окремої етнічної спільноти. У складі Польського королівства опинилися всі українські землі, за винятком Північної Буковини (Молдавське князівство), Закарпаття (Угорщина), Чернігівщини та Сіверщини (Московське царство). Вони складали основну частину Речі Посполитої, яка перетворилась у найбільшу державу в Європі.
Після 1569 р. були ліквідовані залишки адміністративної системи давніх руських князівств, що зберігалися у Великому князівстві Литовському. Українські землі Речі Посполитої було поділено на шість воєводств: Галицьке (Руське), Волинське, Подільське, Брацлавське, Київське та Белзьке. На чолі воєводств стояли воєводи, на чолі повітів - старости і каштеляни (коменданти) фортець.
Одночасно було утворено подвійну литовсько-польську виконавчу владу - окремі уряди зі своїми міністрами. У волостях і повітах існували волосні і повітові сеймики, в яких шляхта обирала своїх представників до спільного сейму Речі Посполитої та до Трибуналу й судових і фінансових урядів у своєму повіті.
Українська шляхта за Волинським привілеєм зрівнювалась у правах з польською і могла обіймати всі посади, до сенаторської включно. Представники волинської влади (духовної і світської) мали виключне право на участь у виконавчій владі на Волині. Брацлавщина була прилучена до Волинського привілею, Київщина отримала окремий привілей, ідентичний за змістом з Волинським.
90.Розкажіть про територіально-адміпістративний поділ та управління
українськими землями в складі Російської держави (кінець ХУІІ -
початок XX ст.).