Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
131409_9D6D9_shpargalki_do_navchalnogo_kursu_de....doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
15.04.2019
Размер:
769.54 Кб
Скачать

23. Проаналізуйте загальні функції державного управління.

Загальні або основні функції - це ті, заради яких органи державного управління і створені політичною владою. За своєю природою ці функції є дуже різними. Але спільною ознакою для них є служіння колективним (загальним) інтересам суспільства. Причому, йдеться як про колективні потреби всієї спільноти, так і окремих її частин.

Останніми десятиліттями спостерігається зростання кількості загальних функцій державного управління. До найголовніших правосуддя, органи правопорядку, оборона, дипломатія, грошовий обіг, координація економічної політики додалися численні завдання економічного, соціального та культурного характеру. Таке збільшення кількості функцій державного управління супроводжується двома тенденціями, що пов'язані з цим процесом. З одного боку, стрімко змінюються умови, в яких здійснюються функції управління. Наприклад, сучасна економіка України значно відрізняється від тієї, що існувала в роки радянської влади. З іншого - збільшується число обов'язків, які підлягають виконанню в межах однієї управлінської функції. Скажімо, сьогодні значно збільшуються обсяги завдань, які покладаються на міністерства економіки чи юстиції, відповідно зростає їхня вага.

Схематично загальні (основні) функції державного управління можна поділити на чотири категорії: адміністративно-політичні, економічні, соціальні та культурно-освітні функції.

Спільною ознакою загальних функцій управління є забезпечення колективних потреб усього суспільства.

Найважливішими серед загальних функцій державного управління є політико-адміністративні функції:

- оборона країни: включає утримання армії, мобілізаційна робота, участь війську у міжнародних миротворчих операціях;

- національна безпека;- охорона кордонів та митниця; - зовнішня політика: зовнішні відносини, представництво країни за кордоном, захист прав співвітчизників за межами країни, зовнішня еконо­мічна політика;

- забезпечення правопорядку: охорона прав і свобод громадян, боротьба зі злочинністю, охорона власності та фізичних осіб, попере­дження правопорушень; - політика в інформаційній сфері.

Політико-адміністративні функції можна поділити на внутрішньо- та зовнішньополітичні. Перші спрямовані на зміцнення відповідних суспільних відносин, державного устрою, визначають основні принципи функціонування державного механізму та є основним політичним засобом утримання та зміцнення державної влади, другі за­безпечують стабільність міжнародного становища держави, захист інтересів громадян, збереження територіальної цілісності України.

Наступна група загальних функцій державного управлінняце економічні функці, які включають:

- визначення стратегії соціально-економічного розвитку країни;

- регулювання правових аспектів функціонування ринкової економіки;

- вплив на діяльність суб'єктів господарювання та інтенсивність інвестиційних потоків через систему економічних регуляторів (державний бюджет, податки, кредитна політика, грошова, цінова політика тощо);

- здійснення структурної політики з метою інтенсифікації виробництва, підвищення його конкурентоспроможності на світових ринках;

- коригування соціальних параметрів суспільства безпосередньо че­рез важелі соціальних гарантій, пільг, фінансування послуг, системи соціального страхування та інше.

Наступна група загальних функцій державного управління – це соціальні функції:- захист трудових прав громадян, захист прав споживачів, соціальний захист безробітних, охорона праці та безпечної життєдіяльності

Наступна група загальних функцій державного управління – це гуманітарні функції: належне функціонування та розвиток освіти, науки і культури, завдяки яким реалізується конституційне право кожного громадянина на одержання певного рівня освіти і залучення до культурних надбань.

Гуманітарні функції спрямовуються на:

- розвиток культури і мистецтва, театру і кінематографії, музей­ної справи, образотворчого мистецтва, книговидання;

- збереження культурної спадщини України; - упорядкування та якісний розвиток мережі культурно-освітніх закладів;

- впровадження новітніх технологій у сфері освіти; - розширення та вдосконалення форм отримання освіти;

- розвиток інформаційного простору; - активізацію пропаганди здорового способу життя, створення умов для належного фізичного виховання людини та її відпочинку.