- •1. Розкрийте поняття державне управління та висвітліть його ознаки.
- •2. Охарактеризуйте суб'єкти та об'екти державного управління.
- •3. Розкрийте предмет державного управління.
- •4. Охарактеризуйте риси державного управління.
- •5. Опишіть ознаки державного управління.
- •6. Висвітліть поняття та розкрийте класифікацію методів державного управління.
- •7. Проаналізуйте адміністративні методи державного управління.
- •8. Охарактеризуйте економічні методи державного управління.
- •9. Розкрийте правові методи державного управління.
- •10. Проаналізуйте соціально-психологічні методи державного управління.
- •11. Розкрийте апарат державного управління як систему органів виконавчої влади.
- •12. Визначте структурні ланки системи органів виконавчої влади.
- •13. Здійсніть класифікацію органів державного управління за способом утворення, реорганізації та ліквідації органу, призначення на посаду та звільнення з посади його керівників.
- •14. Прокласифікуйте органи державного управління за ознакою територіальні масштаби діяльності.
- •15. Запропонуйте класифікацію органів державного управління за характером, обсягом компетенції та функціональним призначенням.
- •16. Розгляньте класифікацію органів державного управління за ознаками порядок прийняття управлінських рішень та джерела фінансування.
- •17. Висвітліть питання організації апарату державного управління.
- •18. Проаналізуйте типові групи цілей та завдань функціонування апарату управління.
- •19. Розкрийте основні елементи змісту діяльності апарату управління: методи, функції, компетенції.
- •20. Висвітліть питання компстеицій системи органів виконавчої влади.
- •21. Проаналізуйте проблему дисбалансу між нормативно фіксованими завданнями (цілями), з одного боку, та обсягом реальних повноважень з другого у компетенційних актах органів виконавчої влади.
- •25. Висвітліть допоміжні функції державного управління.
- •26. Проаналізуйте систему суб'єктів гарантування національної безпеки України.
- •22. Висвітліть підходи до класифікацій функцій державного управління.
- •23. Проаналізуйте загальні функції державного управління.
- •24. Охарактеризуйте спеціальні функції державного управління.
- •27. Проаналізуйте адмініетративно-політичпі та економічні функції держави.
- •28. Висвітліть соціальні та культурні функції держави.
- •29. Охарактеризуйте інструменти соціального захисту населення які використовуй держава.
- •30. Висвітліть механізм здійснення та структуризації влади.
- •31.Розкрийте зміст принципу поділу влади.
- •32.Розкрийте чинники від яких залежить правовий статус президента відносно виконавчої гілки влади.
- •35. Висвітліть процес утворення, реорганізації та ліквідації центральних органів виконавчої влади.
- •36.Перелічіть завдання, які поставлені перед керівником центрального органу виконавчої влади.
- •38.Висвітліть причини утворення дорадчих органів цовв та охарактеризуйте їх склад.
- •39.Проапалізуйте завдання, які виконує цовв відповідно до своїх) профілю.
- •33.Запропонуйте вирішення проблеми співвідношення і взаємодії законодавчої та виконавчої гілок влади в Україні.
- •40.Розкрийте систему центральних органів виконавчої влади.
- •41.Висвітліть відповідальність, підзвітність та підконтрольність місцевих органів виконавчої влади.
- •42.Проаналізуйте процес формування місцевих державних адміністрацій.
- •43. Мотивуйте строк повноважень голів місцевих державних адміністрацій, опишіть варіанти дострокового припинення їх повноважень та перелічіть вимоги до посадовців мда.
- •44.Проапалізуйте нормативно-правові акти місцевих державних адміністрацій. Хто мас право скасовувати пормативно-иравові акти мда?
- •45.Перелічіть компетенції та права місцевих державних адміністрацій.
- •1. В галузі соціально-економічного розвитку:
- •2. В галузі бюджету і фінансів:
- •3. В галузі управління майном, приватизації та підприємництва:
- •4. В галузі екології
- •5. В галузі науки, освіти, охорони здоров’я:
- •8. В галузі міжнародних та зовнішньоекономічних відносин:
- •9. В галузі оборонної роботи:
- •46.Проапалізуйте делегування повноважень місцевим державним адміністраціям.
- •47.Висвітліть взаємодію мда з іншими органами державного управління та місцевого самоврядування.
- •48.Охарактеризуйте інститут Президента в Україні.
- •49.Проаналізуйте повноваження Президента України.
- •50.Опишіть повноваження Президента України по відношенню до місцевих органів виконавчої влади.
- •51 Висвітліть нормативно-правові акти Президента України.
- •52.Висвітліть завдання секретаріату Президента України та охарактеризуйте його структуру.
- •53.Проаналізуйте діяльність секретаріату Президента України.
- •54.Перелічіть контрольні повноваження Президента України.
- •55.Назвіть органи, які здійснюють функцію президентського контролю та проаналізуйте їх функції.
- •56.Назвіть риси президентського контролю.
- •57.Проапалізуйте основні типи урядів відповідно до партійного складу.
- •58.Розкрийте структуру Кабінету Міністрів України.
- •59.Розкрийте процедуру формування кму та визначте повноваження Прем'ср-міністра України.
- •60.Визначте обмеження щодо входження до складу Кабінету Міністрів України.
- •61.Розкрийте питання відповідальності, підконтрольпості та підзвітності Кабінету Міністрів України.
- •§ 2. Відповідальність, підконтрольність і підзвітність
- •62.Висвітліть завдання Кабінету Міністрів України та охарактеризуйте його компетенції.
- •63.Проапалізуйте особливості нормативио-правових актів Кабінету Міністрів України.
- •64.Висвітліть функції Кабінету Міністрів України.
- •65.Проапалізуйте особливості повноважень Кабінету Міністрів України у відносинах з іншими органами державного управління.
- •66.Розкрийте специфіку у діяльності Секретаріату Кабінету Міністрів України та охарактеризуйте його структуру.
- •70.Висвітліть найважливіші завдання Верховної Ради України.
- •67.Висвітліть систему консультативних, дорадчих та допоміжних органів Кабінету Міністрів України.
- •68.Наведіть приклади особливостей відповідальності урядів у зарубіжних країнах.
- •71 Охарактеризуйте принципи організації і діяльності Верховної РадиУкраїни.
- •72.Охарактеризуйте структуру Верховної Ради України та правові засади її діяльності.
- •73.Розкажіть про конституційні повноваження та організацію діяльності Верховної Ради України.
- •74.Окресліть поняття апарату і нормативної діяльності вру.
- •75.Проаналізуйте функції і компетенцію діяльності вру.
- •91.Систематизуйте етичні вимоги до державного службовця.
- •78.Узагальніть здобутки української суспільно-політичної думки XIX-XX ст. В царині державного управління.
- •69.Окрссліть зарубіжний досвід процедур формування та визначення складу урядів.
- •76.Проапалізуйте досвід державного управління у козацько-гетьманський період історії України.
- •77.Розкрийте основні етапи розвитку теорії державного управління.
- •79.Порівняйте управління українськими землями у складі Габсбурзької монархії (Буковина, Галичина та Закарпаття).
- •2. Конституційна модель організації влади та державного управління (1996-2002)
- •3. Зміни в організації державної влади у 2004-2008 роках
- •84.Розкрийте сучасний стан розвитку науки державного управління в Україні та її перспективи.
- •85.Поясніть, якими були особливості правового та державно-адміністративпого розвитку зунр.
- •86.Розкрийте процес формування державного управління в період
- •87 Поясиіть особливості розвитку державного управління в князівствах
- •1.Державне управління в Київській Русі
- •1. Організаційна структура державного управління у Великому князівстві Литовському
- •Державне управління в Російській імперії наприкінці XVIII – у хіх ст.
68.Наведіть приклади особливостей відповідальності урядів у зарубіжних країнах.
1. Світова практика функціонування механізму політичної відповідальності урядів перед главами держав
Найбільш поширеним механізмом політичної відповідальності уряду перед главою держави є прийняття главою держави рішення щодо відставки уряду, при цьому для прийняття такого рішення главі держави не потрібна наявність чітких юридичних підстав. Рішення про відставку уряду приймається «з політичних мотивів».
Політична відповідальність уряду перед главою держави може наставати у таких формах:
а) солідарна відповідальність – відставка всього складу уряду за рішенням глави держави;
б) індивідуальна відповідальність – звільнення з посад окремих членів уряду.
У світовій практиці виділяють дві моделі реалізації політичної відповідальності уряду перед главою держави:
1) виключна відповідальність – уряд є відповідальним лише перед главою держави;
2) подвійна відповідальність – уряд відповідає одночасно перед главою держави та парламентом
Модель виключної відповідальності уряду перед главою держави діє переважно у державах з президентською формою правління (Бразилія, Домініканська Республіка, Індонезія, Коста-Рика, Мексика, Південна Корея, США[1]), та, як виняток, у деяких конституційних монархіях (Люксембург, Норвегія). Основними ознаками такої моделі є:
· очолювання главою держави всієї виконавчої влади та зокрема її головного органу – уряду та поєднання в одній особі (крім Люксембургу та Норвегії) посад глави держави та уряду;
· неколегіальний спосіб ухвалення урядових рішень, тобто виконування членами уряду не цілепокладальних, а дорадчих та адміністративно-виконавчих функцій, ухвалення рішень одноосібно главою уряду;
· індивідуальна відповідальність членів уряду перед главою держави як керівником уряду: найбільш поширеним механізмом реалізації такої відповідальності є звільнення главою держави з посади окремих членів уряду – на власний розсуд.
Механізмами обмеження президентської влади в межах цієї моделі можуть виступати:
· необхідність згоди парламенту щодо призначення членів уряду: така процедура серед країн із президентською формою правління та виключною відповідальністю уряду перед главою держави існує у США та Південній Кореї;
· позбавлення глави держави права розпуску парламенту (Бразилія, США, Мексика, Південна Корея);
· у деяких державах – федеративний устрій, широка самостійність органів влади суб’єктів федерації відносно центральної влади (Бразилія, Мексика, США).
Модель подвійної відповідальності в зарубіжних демократичних державах діє також переважно у президентських республіках (Аргентина, Коста-Рика, Перу, Уругвай), радше як виняток – в одній із країн зі змішаною формою правління (Португалія) та у деяких конституційних монархіях (Бельгія, Нідерланди, Данія). У конституціях президентських республік прямо зазначена лише відповідальність уряду перед главою держави, однак наявний і механізм відповідальності перед парламентом – право парламенту висловлювати недовіру всьому складові уряду чи окремим його членам, що тягне за собою відставку уряду або окремих його членів.
У Португалії – випадок змішаної форми правління – модель подвійної відповідальності реалізується через конституційне закріплення подвійної відповідальності уряду перед президентом і парламентом, причому відповідальність уряду перед главою держави є солідарною. Для відставки уряду за ініціативою глави держави висуваються дві умови: 1) наявність серйозних політичних підстав; 2) згода інших органів державної влади. Згідно з конституцією рішення президента Португалії щодо відставки уряду набуває чинності після ухвалення Державною радою (консультативно-дорадчим органом при президентові, до якого входять представники уряду, регіональної влади тощо). Втім, за весь час дії чинної конституції Португалії механізм притягнення уряду до відповідальності через відставку був застосований главою держави лише один раз – у 1978 році.
У конституційних монархіях (Бельгія, Нідерланди, Данія) подвійна політична відповідальність урядів перед парламентами та главами держав закріплюється у конституції або об’єкт політичної відповідальності уряду взагалі прямо не визначається. Також у згаданих країнах існує індивідуальна відповідальність членів урядів перед монархом, реалізована через право монарха на звільнення з посад окремих членів уряду.
Слід зазначити, що відповідальність урядів перед главою держави є у більшості конституційних монархій Європи (виняток – Іспанія та Швеція), але вона по суті не реалізується внаслідок наявних конституційно-правових звичаїв, якими де-факто встановлюється виключна політична відповідальність урядів цих країн перед парламентами.
Політична відповідальність уряду перед главою держави відсутня у державах з парламентською формою правління та переважній більшості держав зі змішаною формою правління.
У європейських державах зі змішаною формою правління, де президентам належать значні повноваження у сфері виконавчої влади, а самі уряди формуються де-юре повністю (Ісландія, Франція) або частково (Фінляндія) без участі парламенту, уряди відповідають лише перед парламентами своїх країн.
Необхідно вказати і на відмову від інституту відповідальності уряду перед главою держави у деяких країнах. Протягом останніх 10 років від подвійної до виключної парламентської відповідальності перейшли: Фінляндія – у 1999 р. – з прийняттям нової конституції, Хорватія – у 2001 році.
Разом із цим, необхідно зазначити, що у країнах зі змішаною формою правління відсутність політичної відповідальності уряду перед главою держави поєднується з політичною відповідальністю перед главою держави парламенту як ключового суб’єкта формування уряду, часто з досить значним обсягом відповідних повноважень президента. Найчастіше політична відповідальність парламенту перед главою держави реалізується в його праві розпускати парламент (або одну з його палат) без якихось спеціальних умов – «з політичних мотивів». Наприклад, у Франції право президента щодо розпуску Національних зборів не містить спеціальних умов і формально може бути застосовано у будь-який момент після обов’язкового проведення консультацій з прем’єр-міністром та головами палат парламенту.