- •11.Трипільська культура як одне із автохтонних джерел української культури.
- •21. Здобутки матеріальної та духовної культури Галицько-Волинської Русі.
- •22. Український Ренесанс у духовній культурі, його особливості та періодизація.
- •31.Полемічна література України.
- •35. Культура козацької держави.
- •39.. Козацькі літописи – визначна пам’ятка дух. К-ри Укр.
- •40 Літературна та культурно-просвітницька діяльність г.С.Сковороди у добу Просвітництва .
- •41. Українське бароко в літературі , архітектурі та образотворчому мистецтві
- •42Музична культура і театр. Мистецтво України доби бароко. Творчість перших українських композиторів
- •43. Генезис та періодизація національно-культурного відродження в україні
- •44. Дворянський період національно-культурного відродження та його особливості
- •45.Зародження національної ідеї дворянського періоду національно-культурного відродження.Аналіз праці «Історія Русів»
- •47.Суспільно-політична д-ть Кирило-Мефодіївського братства(кмб).
- •48. Культурно-просвітницька діяльність громадівських організацій в Україні 60-70 рр. 19ст.
- •49.Модерністський період національно-культурного відродження та його характерні риси
- •50Юліан Бачинський та м.Міхновський - виразники української національної ідеї
- •51.Національно-культурне відродження у Галичині. Аналіз основних періодів відродження
- •52. Культурно-просвітницька діяльність «Руської трійці» на ниві духовної культури галичини. Зміст альманаху «Русалка Дністрова».
- •53.Охаректеризуйти етапи національно-культурного відродження в Україні на основі праць м.Греха , р.Шпорлюка та і.Лисяка-Рудницького .
- •54. Творча спадщина т.ГШевченка як вищий символ ніціанальної волі та державності України
- •55.Творчий внесок Івана Франка в духовну культуру українського народу. Проаналізуйте головні віхи життєвого шляху,літературної та суспільно-політичної діяльності.
- •56. Архітектура і образотворче мистецтво України 19ст. Аналіз пам'яток стилю класицизму та модерну.
- •57. Музична культура України XIX ст. Творчість провідних композиторів.
- •58.Микола Лисенко - основоположник української професійної музики
- •59.Український театр в хіх столітті . Діяльність провідних акторів.
- •61.Періодизація духовної культури України 20ст. Головні тенденції в її розвитку.
- •62. М.С. Грушевський і процеси державотворення в Україні у період національно-демократичної революції (1917-1918рр).
- •65. Літературна та суспільно-політична діяльність Миколи Хвильового періоду розстріляного відродження .
- •66.О.Довженко – основоположник укр.. Кінематографу
- •67. Лесь Курбас – видатний діяч українського театрального мистецтва.
- •68. Суспільно-політична та культурно-просвітницька діяльність "шістдесятників"
- •69. Діячі української культури в еміграції
- •70.Художня культура України хх ст.- тенденції розвитку, досягнення.
- •71.Архітектура і образотворче мистецтво України 20ст.
- •72.Театральне мистецтво України 20ст.Кіномистецтво
- •73. Соціокультурна ситуація в Україні наприкінці 20 — початку 21 ст.
- •74. Специфіка та головні тенденції розвитку української культури в сучасних умовах
- •75. Феномен масової к-ри, її сутність, тенденції розвитку
57. Музична культура України XIX ст. Творчість провідних композиторів.
У І пол. XIX ст. муз. культура Укр. розвивалась у досить складних умовах. Осн. концертними осередками були поміщицькі маєтки. Деякі великі землевласники, як В. Тарновський, Г. Ґалаґан, Д. Ширай та інші, мали свої симфонічні оркестри, оперні та балетні трупи. Артистами були переважно кріпаки. Нерідко для керівництва музичною справою поміщики запрошували відомих музикантів, композиторів з-за кордону. Найбільші міста України мали свої музичні традиції. При Харк. університеті були музичні класи. У Львові було відкрито консерваторію. Засновником нової української літератури став І. Котляревський. «Наталку Полтавку» автор назвав народною оперою. Чи не першим обробив кілька пісень з «Наталки Полтавки» А. Барсидський. На поч. XIX ст. з'явилася Симфонія соль мінор невідомого автора. Були певні успіхи в розвитку камерної, зокрема інструментальної, музики (інструм. Музика братів Лизогубів, М. Маркевича). У ІІ пол. XIX ст. великий інтерес викликала народна пісня. Науковці починають записувати музичний фольклор, композитори активно використовують його у своїх творах.Розвиток професіональної музики на Україні в XIX ст. зосереджується головним чином у містах, що швидко зростали як політичні і культурні центри. Оркестри, капели, театральні трупи все частіше виступають у містах. Музичне виконавство з примусової кріпацької праці стає вільнонайманим — професією.Поступово все організованіших форм набуває музична освіта; організується досить розгалужена мережа музичних шкіл.До середини XIX ст. у багатьох містах з ініціативи приватних осіб з'являються різні музичні гуртки. Якщо до ХІХ ст. головним культурним центром був Київ з його Академією, то в першу третину XIX ст. провідне місце належить Харкову. .Була створена перша за змістом українська національна опера «Запорожець за Дунаєм»(1862р.)(муз. С.Гулака-Артемовського) (1813-1873рр.).Великий внесок у розвиток національної музики, популяризацію української народної пісні зробили композитори: П.Сокальський(1832-1887рр.)- опери «Мазепа», «Майська ніч», «Облога Дубна»; П.Ніщинський (1832-1896рр.)- музична картина «Вечорниці» до драми Т.Шевченка «Назар Стодоля»; М.Аркас (1852-1909рр.)- опера «Катерина»; О.Нижанківський (1863-1919рр.)- музичні твори на слова Т.Шевченка. Світову славу українській музичній культурі приніс талановитий композитор, піаніст, диригент, педагог і громадський діяч М.Лисенко (1842-1912рр.), творець національного напряму в українській музиці. Широко відомими стали його опери «Наталка Полтавка», «Різдвяна ніч», «Утоплена», «Тарас Бульба», вокальні твори під загальною назвою «Музика до «Кобзаря» Т.Шевченка», романси на слова І.Франка, Л.Українки, М.Старицького. Теоретичні праці композитора заклали основи української музичної фольклористики. Талановитими продовжувачами творчих заповітів М.Лисенка були композитори К.Стеценко, М.Леонтович, Я.Степовий, С.Людкевич.