44. Дворянський період національно-культурного відродження та його особливості

Зародки національно-культурного відродження простежуються в останній чверті XVIII ст. у середовищі укр. дворянства, яке вимагало повернення старого гетьманського ладу, відновлення козацького війська.В цей період у середовищі освіченого українського дворянства пробудився інтерес до історичного минулого народу, його побуту, звичаїв і обрядів, мистецьких здобутків. З'явилися загальні праці з істор. Укр., зокрема "Історія Малої Росії" Д.Бантиша-Каменського. Ф.Туманський зібрав та опублікував документи до історії козаччини і видав "Літопис" Г.Граб'янки.Увагою до життя народу, його побуту, звичаїв, традицій, обрядів пояснюється поява у Петербурзі "Опису весільних українських простонародних обрядів" (1777 р.) Г.Калиновського, який започаткував укр. етнографію. Дослідження в сфері української фольклористики пов'язані з ім'ям М.Цертелєва (1819 р. Згодом були опубліковані три збірки народних пісень М.Максимовича (І ректора Київ. універу)дослідника укр. історії, словесності та фольклору: "Малоросійські пісні" (1827 р.) та "Українські народні пісні" (1834 р.) ,"Збірник українських пісень (1849 p.). Започаткувало процес нац. відродження Укр. в кін. XVIII ст. заснув. універу в Харкові, за приватною ініціативою на кошти харк. громадськості. В його заснуванні важлива роль належить діячеві В. Каразіну. Відкриття університету – 01.1805 p., a 1841 р. його ректором став відомий письменник Петро Гулак-Артемовський.На поч. XIX ст. зацікавлення німецькою класичною філософією зросло. Одним із перших українських вчених, які познайомилися з творами І.Канта, був П.Лодій із Закарпаття. Нац. відродження в літературі пов'язане з творчістю І.Котляревського, автора поеми "Енеїда" — першого твору нової української літератури, написаного народною мовою. Основоположником художньої прози нової укр. літ. був Г.КвіткаОснов'яненко.Антикріпосницькими ідеями в романі "Пан Халявський", повісті "Українські дипломати", "Життя і пригоди Петра Столбикова". Українські письменники та поети-романтики того часу: Є.Гребінка, М.Костомаров, М.Шашкевич, Т.Шевченко та ін.. Чільне місце серед літераторів-романтиків Харк. універу належало М.Костомарову (1817— 1885 pp.) — автору фундаментальних праць з історії України періоду козаччини та визвольної боротьби, а також історичних драм і повістей ("Сава Чалий", "Переяславська ніч", "Чернігівка"). Є.Гребінка виявив творчу індивідуальність у жанрі байки. Важлива роль належала наук. Та літ.-худ. Журналу ‘’Укр. вестник’’ (1816-1819), та харк. альманахам ‘’Укр. альманах’’, ‘’Запорожска старина’’, ‘’Утренняя звезда’’Підвалини українського професійного театру були закладені в Харкові та Полтаві . Директором, режисером і актором Харківського театру 1812 р. став Г.Квітка-Основ'яненко. Очолив Полтавський театр І.КотляревськийАрхітектурне мистецтво України цієї доби звільнялося від чужих впливів і продовжувало утверджувати самобутність. В архітектурних спорудах панівні позиції посідав класичний стиль. На початку XIX ст. його замінив новий стильовий напрям — ампір. Арх. А.Меленський упродовж ЗО р. був гол. арх. Києва. На Харківщині та Херсонщині плідно працював П.Ярославський. Українська скульптура кінця XVIII —першої половини XIX ст. розвивалась під впливом класицизму. Найталановитіші скульптори, з українського середовища, прославились на ниві рос. мистецтва (І.Мартос , професором, а згодом ректором Петербурзької академії мистецтв)(Київ, 1853р., Дертмут-Малиновський – пам. Володимиру Вел.)1844 р. вийшов перший випуск серії офортів "Живописна Україна" Т.Г. Шевченка. На І пол. XIX ст. припадає зародження укр. нац. музики. Виходять у світ перші збірки народних пісень — "Українські мелодії" (1831 р.) М.Маркевича, "Пісні польські й руські галицького народу" у двох томах (1833 р.) В.Залеського, "Голоси українських пісень", збірка зібрана і видана М.Максимовичем (1834 р.). Все це засвідчує, що ідеї національного відродження проникали в усі сфери духовної культури українського народу.