- •1.Основні поняття, предмет та система курсу "Організація судових та правоохоронних органів".
- •3.Основні напрями правоохоронної діяльності та характер органів, які її здійснюють.
- •2.Правоохоронна діяльність: ознаки, поняття та завдання.
- •4.Проблеми визначення поняття «правоохоронний орган» в теорії та законодавстві.
- •5.Судова та правозахисна діяльність: їх поняття та ознаки.
- •8.Співвідношення курсу "Організація судових та правоохоронних органів" з дисципліною «Кримінальне право України».
- •11.Характеристика законодавства, що регулює діяльність правоохоронних органів.
- •13.Характеристика законодавства, що регулює діяльність правозахисних органів.
- •19.Повноваження судової влади.
- •22.Поняття принципів правосуддя, їх система та значення.
- •24.Характеристика системи судів загальної юрисдикції.
- •26.Повноваження судді місцевого суду.
- •29.Апеляційні суди. Склад та повноваження.
- •30.Повноваження судді апеляційного суду.
- •31.Голова Апеляційного суду: його повноваження.
- •32. Система апеляційних судів з розгляду цивільних і кримінальних справ та їх повноваження.
- •33.Система господарських апеляційних судів, їх види та повноваження.
- •44.Порядок висловлення недовіри Голові Верховного Суду України.
- •47.Характеристика Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7.07.2010р.
- •49.Витоки, поняття та завдання конституційного контролю.
- •58.Органи і посадові особи, які мають право внесення питань на його розгляд.
- •59.Конституційне подання як форма звернення до Конституційного Суду України.
- •60.Конституційне звернення як форма звернення до Конституційного Суду України.
- •65.Характеристика Закону України «Про Конституційний Суд України» від 16.10.96р.
- •71.Характеристика законодавства про статус суддів.
- •73.Порядок призначення суддів судів загальної юрисдикції на посади.
- •74.Порядок обрання суддів судів загальної юрисдикції на посади безстроково.
- •82.Статус суддів, народних засідателів та присяжних в зарубіжних країнах.
- •92.Матеріальне і соціально-побутове забезпечення суддів судів загальної юрисдикції
- •93.Органи суддівського самоврядування: види, завдання
- •94.Організаційні форми суддівського самоврядування, порядок їх формування
- •95.Збори суддів: порядок формування та повноваження.
- •96. Збори суддів Верховного Суду України та збори суддів вищого спеціалізованого суду України: прядок формування та повноваження
- •97. Конференції суддів: порядок формування та повноваження
- •98. Ради суддів: порядок формування та повноваження
- •99.З’їзд суддів: порядок формування та повноваження
- •100. Порядок скликання з’їзду суддів України
- •103. Голова д державної судової адміністрації.
- •109. Повноваження Вищої ради юстиції
- •117. Місце прокуратури в системі органів державної влади
- •118. Завдання прокурорського нагляду за додержанням законів:
- •Представництво інтересів громадянина або держави у суді як функція прокуратури.
- •123. Нагляд за додержанням законів органами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство.
- •128. Кадрове забезпечення органів прокуратури
- •130. Акти прокурорського реагування.
- •131. Органи прокуратури в зарубіжних країнах
- •133. Органи внутрішніх справ та їх місце в системі правоохоронних органів
- •135. Міністерство внутрішніх справ України: завдання та повноваження
- •136. Управління (Головне управління) внутрішніх справ області, міст Києва і Севастополя
- •138. Міліція: поняття, структура та повноваження.
- •Підрозділи міліції та їх роль в боротьбі із злочинністю.
- •140. Завдання та повноваження Державної автомобільної інспекції
- •142. Основні обов’язки міліції
- •143. Права міліції
- •144. Діяльність міліції і права людини
- •145. Умови і межі застосування заходів фізичного впливу та спеціальних засобів працівниками міліції
- •146. Умови і межі застосування спеціальних засобів працівниками міліції
- •147. Умови і межі застосування вогнепальної зброї працівниками міліції
- •148. Характеристика Закону України «Про міліцію» від 20.12.90року
- •149. Внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ, їх завдання
- •150. Органи служби безпеки України, їх система та завдання
- •151. Розкрийте обов’язки Служби безпеки України
- •152. Розкрийте права Служби безпеки України
- •153. Кадрове забезпечення органів служби безпеки України
- •154. Поліція в зарубіжних країнах
- •156. Податкові органи України - система та завдання
- •157. Податкова міліція в системі Державної податкової служби: її система та завдання
- •158. Повноваження податкової міліції
- •159. Права податкової міліції
- •162. Стаття 2. Основні функції Державної прикордонної служби України
- •163. Стаття 19. Обов'язки Державної прикордонної служби України
- •164. Стаття 20. Права Державної прикордонної служби України
- •167. Стаття 13. Повноваження Управління державної охорони України
- •169. Завдання Державної кримінально-виконавчої служби України
- •172. Митні органи: види та завдання
- •177. Загальна характеристика інституту Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини
- •178. Стаття 5. Вимоги до кандидата на посаду Уповноваженого тапризначення на посаду Уповноваженого
- •183.Установи юстиції та їх завдання.
- •186. Повноваження Міністерства юстиції України
- •187.Система нотаріату і порядок його формування.
- •188.Правова основа діяльності органів нотаріату.
- •192.Поняття та організаційні форми діяльності адвокатури.
- •195.Історія розвитку адвокатури.
- •196.Основні напрямки адвокатської діяльності.
- •197.Права та обов’язки адвоката.
- •199.Відповідальність адвоката.
- •200.Повноваження кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури та Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури.
- •201.Характеристика Закону України «Про адвокатуру» від 19.12.92р.
- •Основні поняття, предмет та система курсу "Організація судових та правоохоронних органів".
- •Основні напрями правоохоронної діяльності та характер органів, які її здійснюють.
177. Загальна характеристика інституту Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини
Інститут Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини перебуває в стадії становлення. Першого Уповноваженого з прав людини в Україні було призначено на посаду тільки в травні 1998 року.
Необхідність утворення цього інституту обумовлена багатьма обставинами. По-перше, недостатнім рівнем захисту прав і свобод громадян традиційними процедурами захисту. По-друге, збільшенням імовірності порушень прав громадян посадовими особами в умовах не досить визначеного законодавства. По-третє, проголошенням приєднання Української держави до розвинених міжнародних стандартів демократії. І, по-четверте, демократичністю цього правозахисного інституту, а саме: незалежністю від державних органів, відкритістю, відсутністю формалізованих процедур розгляду заяв і скарг, безплатним наданням громадянам допомоги.
Загалом, історичний досвід свідчить, що необхідність утворити інститут постає тоді, коли наявні інститути захисту прав людини недостатньо ефективні, внаслідок чого й виникає потреба в додаткових механізмах їхнього захисту.
Діяльність Уповноваженого безпосередньо спрямовано на охорону прав і свобод людини, розширення обізнаності громадян про порушення органами влади, посадовими особами їхніх прав і свобод.
Цей інститут, поєднуючи в собі риси інституту держави й інституту громадянського суспільства, погоджує інтереси між ними та пом'якшує соціальні суперечності. Діяльність Уповноваженого демократизує суспільство, розвиває правову свідомість.
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини здійснює легітимний парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини й громадянина та захист прав кожного на території України в межах повноважень.
Інститут Уповноваженого Верховної Ради виступає додатковим (субсидіарним) засобом захисту прав і свобод людини щодо інших правозахисних механізмів і неповною мірою компенсує недоліки традиційних засобів захисту прав людини, парламентського й відомчого контролю за адміністративними органами. "Діяльність Уповноваженого доповнює існуючі засоби захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина, не відміняє їх і не тягне перегляду компетенції державних органів, які забезпечують захист і поновлення порушених прав і свобод", - відзначено у ч. 2 ст. 4 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини". Він виступає незаангажованим, деполітизованим інститутом, який безпосередньо приймає скарги від громадян. Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини наділено владними повноваженнями зі значного кола питань. Він може використовувати різні методи впливу.
178. Стаття 5. Вимоги до кандидата на посаду Уповноваженого тапризначення на посаду Уповноваженого
Уповноважений призначається на посаду і звільняється з посади Верховною Радою України таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів.
Уповноваженим може бути призначено громадянина України, який на день обрання досяг 40 років, володіє державною мовою, має високі моральні якості, досвід правозахисної діяльності та протягом останніх п'яти років проживає в Україні. Не може бути призначено Уповноваженим особу, яка має судимість за вчинення злочину, якщо ця судимість не погашена та не знята в установленому законом порядку. Уповноважений призначається строком на п'ять років, який починається з дня складення ним присяги на сесії Верховної Ради України.
179. Уповноважений здійснює свою діяльність незалежно від інших державних органів і посадових осіб. Уповноважений розглядає скарги про порушення конституційних прав громадян, які звертаються до нього після того, як усі правомірні шляхи для відновлення порушених прав вичерпано. Якщо омбудсман вважає за необхідне, то він знову може порушити провадження у відповідних державних органах. Крім того, він аналізує стан справ щодо забезпечення прав людини в країні в цілому, подає щорічні доповіді з цього питання парламенту, водночас пропонує відповідні законодавчі заходи для усунення типових причин порушення прав і свобод громадян. Таким чином, інститут Уповноваженого - ефективний правозахисний орган, який відіграє суттєву роль у забезпеченні прав людини. Згідно зі ст. 3 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради з прав людини" діяльність Уповноваженого спрямовано на:
- захист прав і свобод людини й громадянина, проголошених Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України;- додержання та повагу до прав і свобод людини й громадянина суб'єктами, зазначеними в Законі України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини";- запобігання порушенням прав і свобод людини й громадянина або сприяння їхньому поновленню;- сприяння приведенню законодавства України про права й свободи людини і громадянина відповідно до Конституції України й міжнародних стандартів тощо. Здійснюючи свої повноваження, Уповноважений з прав людини керується Конституцією, законами України, чинними міжнародними договорами.До сфери компетенції Уповноваженого належать і відносини, що виникають між громадянином під час реалізації його прав і свобод та об'єднаннями громадян, установами, підприємствами, організаціями (незалежно від форми власності), їхніми посадовими й службовими особами.
180. Завдання органів юстиції.
У сучасному стані система органів юстиції включає: Міністерство юстиції України; Головне управління юстиції Міністерства юстиції в Автономній Республіці Крим; обласні, Київське та Севастопольське міські управління юстиції; районні, районні у містах управління юстиції; міські (міст обласного значення) управління юстиції. Законодавчу основу організації діяльності органів юстиції складають Конституція, закони України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України, накази Міністерства юстиції України, згідно з якими органи юстиції здійснюють захист основ конституційного ладу, прав і свобод людини та громадянина. Зокрема, органи юстиції виконують такі державні завдання:- здійснюють правотворчу діяльність; підготовку пропозицій щодо проведення в Україні правової реформи;- організують роботу з адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу та забезпечення дотримання принципів і норм міжнародного права в процесі нормотворчої діяльності;- проводять державну реєстрацію нормативно-правових актів, що стосуються прав, свобод й законних інтересів громадян або мають міжвідомчий характер органів виконавчої влади;- впроваджують систематизацію та кодифікацію законодавства України;- координують правову роботу й правову освіту громадян; сприяють розвитку правової науки, формуванню у громадян правового світогляду;- забезпечують інформатизацію з правових питань життя держави та суспільства;- здійснюють примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб);- організують судові та інші експертизи;- крім того, органи юстиції представляють інтереси України як держави, Президента України й Кабінету Міністрів України в судах України та іноземних державах, міжнародних судових органах і установах;- організують роботу нотаріату;- забезпечують роботу органів державної реєстрації актів цивільного стану громадян України.
181.Система органів юстиції та правова основа їх діяльності.
Система органів юстиції в Україні включає:
- Міністерство юстиції;
- Головне управління юстиції Міністерства юстиції в Автономній Республіці Крим;
- обласні, Київське та Севастопольське міські управління юстиції;
- районні, районні у містах управління юстиції;
- міські (міст обласного значення) управління юстиції.
ПРАВОВІ ЗАСАДИ
• Положення про Міністерство юстиції України, затверджене Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 395
• Регламент Кабінету Міністрів України
• Наказ Міністерства юстиції України від 07.11.2007 № 1053/5 ’’Про затвердження Регламенту Міністерства юстиції України’’
• Наказ Міністерства юстиції України від 23.06.2011 № 1707/5 «Про затвердження положень про територіальні органи Міністерства юстиції України»
• Положення про Головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі
• Положення про районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні управління юстиції
182. Основні напрямки діяльності органів юстиції.
До компетенції органів юстиції України в сфері державних органів реєстрації актів цивільного стану належать:
- забезпечення реєстрації актів цивільного стану;
- безпосереднє керівництво та контроль за діяльністю державних органів реєстрації актів цивільного стану;
- здійснення підготовки та засвідчення документів, оформлених державними органами реєстрації актів цивільного стану України для їх використання за кордоном;
- забезпечення виготовлення бланків свідоцтв про реєстрацію актів цивільного стану та контроль за їх використанням;
- матеріально-технічне забезпечення державних органів реєстрації актів цивільного стану.
Одним із важливих напрямів діяльності органів юстиції є діяльність, спрямована на виконання рішень (вироків), постанов судових органів. При цьому органи юстиції організовують заходи щодо своєчасного, повного й неупередженого примусового виконання рішень судових органів.
До компетенції органів юстиції в сфері примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) належать:
- організація своєчасного, повного й неупередженого примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб);
- керівництво та контроль за діяльністю органів державної виконавчої служби;
- фінансове та матеріально-технічне забезпечення органів державної виконавчої служби;
- здійснення нормативно-методичного забезпечення діяльності органів державної виконавчої служби, в тому числі надання роз'яснень і рекомендацій щодо виконання державними виконавцями рішень у порядку, встановленому законом;
- узагальнення статистичної звітності про роботу органів державної виконавчої служби.