- •1.Основні поняття, предмет та система курсу "Організація судових та правоохоронних органів".
- •3.Основні напрями правоохоронної діяльності та характер органів, які її здійснюють.
- •2.Правоохоронна діяльність: ознаки, поняття та завдання.
- •4.Проблеми визначення поняття «правоохоронний орган» в теорії та законодавстві.
- •5.Судова та правозахисна діяльність: їх поняття та ознаки.
- •8.Співвідношення курсу "Організація судових та правоохоронних органів" з дисципліною «Кримінальне право України».
- •11.Характеристика законодавства, що регулює діяльність правоохоронних органів.
- •13.Характеристика законодавства, що регулює діяльність правозахисних органів.
- •19.Повноваження судової влади.
- •22.Поняття принципів правосуддя, їх система та значення.
- •24.Характеристика системи судів загальної юрисдикції.
- •26.Повноваження судді місцевого суду.
- •29.Апеляційні суди. Склад та повноваження.
- •30.Повноваження судді апеляційного суду.
- •31.Голова Апеляційного суду: його повноваження.
- •32. Система апеляційних судів з розгляду цивільних і кримінальних справ та їх повноваження.
- •33.Система господарських апеляційних судів, їх види та повноваження.
- •44.Порядок висловлення недовіри Голові Верховного Суду України.
- •47.Характеристика Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7.07.2010р.
- •49.Витоки, поняття та завдання конституційного контролю.
- •58.Органи і посадові особи, які мають право внесення питань на його розгляд.
- •59.Конституційне подання як форма звернення до Конституційного Суду України.
- •60.Конституційне звернення як форма звернення до Конституційного Суду України.
- •65.Характеристика Закону України «Про Конституційний Суд України» від 16.10.96р.
- •71.Характеристика законодавства про статус суддів.
- •73.Порядок призначення суддів судів загальної юрисдикції на посади.
- •74.Порядок обрання суддів судів загальної юрисдикції на посади безстроково.
- •82.Статус суддів, народних засідателів та присяжних в зарубіжних країнах.
- •92.Матеріальне і соціально-побутове забезпечення суддів судів загальної юрисдикції
- •93.Органи суддівського самоврядування: види, завдання
- •94.Організаційні форми суддівського самоврядування, порядок їх формування
- •95.Збори суддів: порядок формування та повноваження.
- •96. Збори суддів Верховного Суду України та збори суддів вищого спеціалізованого суду України: прядок формування та повноваження
- •97. Конференції суддів: порядок формування та повноваження
- •98. Ради суддів: порядок формування та повноваження
- •99.З’їзд суддів: порядок формування та повноваження
- •100. Порядок скликання з’їзду суддів України
- •103. Голова д державної судової адміністрації.
- •109. Повноваження Вищої ради юстиції
- •117. Місце прокуратури в системі органів державної влади
- •118. Завдання прокурорського нагляду за додержанням законів:
- •Представництво інтересів громадянина або держави у суді як функція прокуратури.
- •123. Нагляд за додержанням законів органами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство.
- •128. Кадрове забезпечення органів прокуратури
- •130. Акти прокурорського реагування.
- •131. Органи прокуратури в зарубіжних країнах
- •133. Органи внутрішніх справ та їх місце в системі правоохоронних органів
- •135. Міністерство внутрішніх справ України: завдання та повноваження
- •136. Управління (Головне управління) внутрішніх справ області, міст Києва і Севастополя
- •138. Міліція: поняття, структура та повноваження.
- •Підрозділи міліції та їх роль в боротьбі із злочинністю.
- •140. Завдання та повноваження Державної автомобільної інспекції
- •142. Основні обов’язки міліції
- •143. Права міліції
- •144. Діяльність міліції і права людини
- •145. Умови і межі застосування заходів фізичного впливу та спеціальних засобів працівниками міліції
- •146. Умови і межі застосування спеціальних засобів працівниками міліції
- •147. Умови і межі застосування вогнепальної зброї працівниками міліції
- •148. Характеристика Закону України «Про міліцію» від 20.12.90року
- •149. Внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ, їх завдання
- •150. Органи служби безпеки України, їх система та завдання
- •151. Розкрийте обов’язки Служби безпеки України
- •152. Розкрийте права Служби безпеки України
- •153. Кадрове забезпечення органів служби безпеки України
- •154. Поліція в зарубіжних країнах
- •156. Податкові органи України - система та завдання
- •157. Податкова міліція в системі Державної податкової служби: її система та завдання
- •158. Повноваження податкової міліції
- •159. Права податкової міліції
- •162. Стаття 2. Основні функції Державної прикордонної служби України
- •163. Стаття 19. Обов'язки Державної прикордонної служби України
- •164. Стаття 20. Права Державної прикордонної служби України
- •167. Стаття 13. Повноваження Управління державної охорони України
- •169. Завдання Державної кримінально-виконавчої служби України
- •172. Митні органи: види та завдання
- •177. Загальна характеристика інституту Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини
- •178. Стаття 5. Вимоги до кандидата на посаду Уповноваженого тапризначення на посаду Уповноваженого
- •183.Установи юстиції та їх завдання.
- •186. Повноваження Міністерства юстиції України
- •187.Система нотаріату і порядок його формування.
- •188.Правова основа діяльності органів нотаріату.
- •192.Поняття та організаційні форми діяльності адвокатури.
- •195.Історія розвитку адвокатури.
- •196.Основні напрямки адвокатської діяльності.
- •197.Права та обов’язки адвоката.
- •199.Відповідальність адвоката.
- •200.Повноваження кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури та Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури.
- •201.Характеристика Закону України «Про адвокатуру» від 19.12.92р.
- •Основні поняття, предмет та система курсу "Організація судових та правоохоронних органів".
- •Основні напрями правоохоронної діяльності та характер органів, які її здійснюють.
144. Діяльність міліції і права людини
Міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції. Для забезпечення громадського порядку працівники міліції зобов'язані вживати заходів незалежно від свого підпорядкування.
Міліція поважає гідність особи і виявляє до неї гуманне ставлення, захищає права людини незалежно від її соціального походження, майнового та іншого стану, расової та національної належності, громадянства, віку, мови та освіти, ставлення до релігії, статі, політичних та інших переконань. При звертанні до громадянина працівник міліції зобов'язаний назвати своє прізвище, звання та пред'явити на його вимогу службове посвідчення. У взаємовідносинах з громадянами працівник міліції повинен виявляти високу культуру і такт.
Міліція не розголошує відомостей, що стосуються особистого життя людини, принижують її честь і гідність, якщо виконання обов'язків не вимагає іншого.
Міліція тимчасово, в межах чинного законодавства, обмежує права і свободи громадян, якщо без цього не можуть бути виконані покладені на неї обов'язки, й зобов'язана дати їм пояснення з цього приводу.
Міліція:
забезпечує затриманим та заарештованим (взятим під варту) особам з моменту затримання або арешту (взяття під варту) право захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника, реалізацію інших прав затриманих і заарештованих (взятих під варту) осіб;
негайно, але не пізніш як через дві години після затримання або арешту (взяття під варту) осіб повідомляє про їх місцеперебування родичам та у разі заявлення усної або письмової вимоги - захиснику, а також адміністрації за місцем роботи чи навчання;
забезпечує харчування затриманих осіб три рази на добу за єдиними нормами, встановленими Кабінетом Міністрів України;
у разі необхідності вживає заходів щодо негайного надання медичної та іншої допомоги затриманим та заарештованим (взятим під варту) особам.
У разі заявлення затриманими або заарештованими (взятими під варту) особами усної або письмової вимоги про залучення захисника працівники міліції не мають права вимагати від них надання будь-яких пояснень або свідчень до прибуття захисника.
Про заявлення вимоги про залучення захисника або про відмову у залученні захисника у протоколі затримання або постанові про арешт (взяття під варту) робиться відповідний запис, який скріплюється підписом затриманої або заарештованої (взятої під варту) особи.
Особам при затриманні або арешті (взятті під варту) працівниками міліції:
повідомляються підстави та мотиви такого затримання або арешту (взяття під варту), роз'яснюється право оскаржувати їх у суді;
надаються усно роз'яснення частини першої статті 63 Конституції України, права відмовитися від надання будь-яких пояснень або свідчень до прибуття захисника та одночасно в друкованому вигляді - роз'яснення статей 28, 29, 55, 56, 59, 62 і 63Конституції України та прав осіб, затриманих або заарештованих (взятих під варту), встановлених законами, у тому числі права здійснювати захист своїх прав та інтересів особисто або за допомогою захисника з моменту затримання або арешту (взяття під варту) особи, права відмовитися від надання будь-яких пояснень або свідчень до прибуття захисника;
забезпечується можливість з моменту затримання або арешту (взяття під варту) захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника.
У разі невиконання працівниками міліції вимог, встановлених цією статтею, особа, права якої були порушені, та/або її представники (родичі, захисник) можуть звернутися до суду із заявою про відшкодування шкоди у встановленому законом порядку. При цьому такі особи звільняються від сплати державного мита.
Відшкодуванню підлягають у повному обсязі:
1) заробіток та інші грошові доходи, які особа втратила внаслідок незаконних дій або бездіяльності працівників міліції;
2) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), вартість вилученого майна, якщо його повернення в натурі та в тому ж стані стало неможливим;
3) суми, сплачені громадянином у зв'язку з поданням йому юридичної допомоги;
4) моральна шкода.
Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії або бездіяльність працівників міліції завдали моральної втрати громадянинові, моральних страждань, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.
Працівники органів міліції несуть матеріальну відповідальність за шкоду, завдану незаконними діями або бездіяльністю в межах, встановлених законом.
У приміщеннях і на виділених територіях, де знаходяться органи і підрозділи міліції, забороняється організація діяльності суб'єктів господарювання незалежно від форми власності та виду господарської діяльності.