- •1.Основні поняття, предмет та система курсу "Організація судових та правоохоронних органів".
- •3.Основні напрями правоохоронної діяльності та характер органів, які її здійснюють.
- •2.Правоохоронна діяльність: ознаки, поняття та завдання.
- •4.Проблеми визначення поняття «правоохоронний орган» в теорії та законодавстві.
- •5.Судова та правозахисна діяльність: їх поняття та ознаки.
- •8.Співвідношення курсу "Організація судових та правоохоронних органів" з дисципліною «Кримінальне право України».
- •11.Характеристика законодавства, що регулює діяльність правоохоронних органів.
- •13.Характеристика законодавства, що регулює діяльність правозахисних органів.
- •19.Повноваження судової влади.
- •22.Поняття принципів правосуддя, їх система та значення.
- •24.Характеристика системи судів загальної юрисдикції.
- •26.Повноваження судді місцевого суду.
- •29.Апеляційні суди. Склад та повноваження.
- •30.Повноваження судді апеляційного суду.
- •31.Голова Апеляційного суду: його повноваження.
- •32. Система апеляційних судів з розгляду цивільних і кримінальних справ та їх повноваження.
- •33.Система господарських апеляційних судів, їх види та повноваження.
- •44.Порядок висловлення недовіри Голові Верховного Суду України.
- •47.Характеристика Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7.07.2010р.
- •49.Витоки, поняття та завдання конституційного контролю.
- •58.Органи і посадові особи, які мають право внесення питань на його розгляд.
- •59.Конституційне подання як форма звернення до Конституційного Суду України.
- •60.Конституційне звернення як форма звернення до Конституційного Суду України.
- •65.Характеристика Закону України «Про Конституційний Суд України» від 16.10.96р.
- •71.Характеристика законодавства про статус суддів.
- •73.Порядок призначення суддів судів загальної юрисдикції на посади.
- •74.Порядок обрання суддів судів загальної юрисдикції на посади безстроково.
- •82.Статус суддів, народних засідателів та присяжних в зарубіжних країнах.
- •92.Матеріальне і соціально-побутове забезпечення суддів судів загальної юрисдикції
- •93.Органи суддівського самоврядування: види, завдання
- •94.Організаційні форми суддівського самоврядування, порядок їх формування
- •95.Збори суддів: порядок формування та повноваження.
- •96. Збори суддів Верховного Суду України та збори суддів вищого спеціалізованого суду України: прядок формування та повноваження
- •97. Конференції суддів: порядок формування та повноваження
- •98. Ради суддів: порядок формування та повноваження
- •99.З’їзд суддів: порядок формування та повноваження
- •100. Порядок скликання з’їзду суддів України
- •103. Голова д державної судової адміністрації.
- •109. Повноваження Вищої ради юстиції
- •117. Місце прокуратури в системі органів державної влади
- •118. Завдання прокурорського нагляду за додержанням законів:
- •Представництво інтересів громадянина або держави у суді як функція прокуратури.
- •123. Нагляд за додержанням законів органами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство.
- •128. Кадрове забезпечення органів прокуратури
- •130. Акти прокурорського реагування.
- •131. Органи прокуратури в зарубіжних країнах
- •133. Органи внутрішніх справ та їх місце в системі правоохоронних органів
- •135. Міністерство внутрішніх справ України: завдання та повноваження
- •136. Управління (Головне управління) внутрішніх справ області, міст Києва і Севастополя
- •138. Міліція: поняття, структура та повноваження.
- •Підрозділи міліції та їх роль в боротьбі із злочинністю.
- •140. Завдання та повноваження Державної автомобільної інспекції
- •142. Основні обов’язки міліції
- •143. Права міліції
- •144. Діяльність міліції і права людини
- •145. Умови і межі застосування заходів фізичного впливу та спеціальних засобів працівниками міліції
- •146. Умови і межі застосування спеціальних засобів працівниками міліції
- •147. Умови і межі застосування вогнепальної зброї працівниками міліції
- •148. Характеристика Закону України «Про міліцію» від 20.12.90року
- •149. Внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ, їх завдання
- •150. Органи служби безпеки України, їх система та завдання
- •151. Розкрийте обов’язки Служби безпеки України
- •152. Розкрийте права Служби безпеки України
- •153. Кадрове забезпечення органів служби безпеки України
- •154. Поліція в зарубіжних країнах
- •156. Податкові органи України - система та завдання
- •157. Податкова міліція в системі Державної податкової служби: її система та завдання
- •158. Повноваження податкової міліції
- •159. Права податкової міліції
- •162. Стаття 2. Основні функції Державної прикордонної служби України
- •163. Стаття 19. Обов'язки Державної прикордонної служби України
- •164. Стаття 20. Права Державної прикордонної служби України
- •167. Стаття 13. Повноваження Управління державної охорони України
- •169. Завдання Державної кримінально-виконавчої служби України
- •172. Митні органи: види та завдання
- •177. Загальна характеристика інституту Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини
- •178. Стаття 5. Вимоги до кандидата на посаду Уповноваженого тапризначення на посаду Уповноваженого
- •183.Установи юстиції та їх завдання.
- •186. Повноваження Міністерства юстиції України
- •187.Система нотаріату і порядок його формування.
- •188.Правова основа діяльності органів нотаріату.
- •192.Поняття та організаційні форми діяльності адвокатури.
- •195.Історія розвитку адвокатури.
- •196.Основні напрямки адвокатської діяльності.
- •197.Права та обов’язки адвоката.
- •199.Відповідальність адвоката.
- •200.Повноваження кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури та Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури.
- •201.Характеристика Закону України «Про адвокатуру» від 19.12.92р.
- •Основні поняття, предмет та система курсу "Організація судових та правоохоронних органів".
- •Основні напрями правоохоронної діяльності та характер органів, які її здійснюють.
65.Характеристика Закону України «Про Конституційний Суд України» від 16.10.96р.
66.Органи конституційного нагляду в зарубіжних країнах. Порядок їх формування, структура та функції.
Конституції деяких зарубіжних країн відносять конституційний контроль до судової влади незалежно від того, здійснюють його загальні суди чи спеціальні органи конституційного контролю (нагляду).
Так, Конституція Російської Федерації закріплює основи правового статусу Конституційного Суду у гл. 7 «Судова влада», а у п. 2 ст. 118 прямо зазначено, що «судова влада здійснюється через конституційне, цивільне, адміністративне та кримінальне судочинство». Аналогічним є становище Федерального Конституційного Суду в Німеччині.
У тому, що інститут Конституційного контролю належить безпосередньо до системи судів, є певна логіка. Адже існує поняття конституційної юстиції, а судова влада як більш широке явище охоплює його.
У Грузії також Конституційний Суд текстуально інтегрований у конституції із загальними судами. Проте у конституціях багатьох інших зарубіжних держав конституційний контроль текстуально виділяється у самостійний інститут, який не належить до судової влади (Республіка Білорусь, Республіка Болгарія, Франція, Іспанія та ін.). Це зумовлено тим, що функції органів конституційного контролю мають певну специфіку. Згадані органи не можна вважати просто органами правосуддя. Це підтверджується, зокрема, тим, що органи конституційної юстиції мають повноваження розглядати так звані юрисдикційні справи, наприклад, у спорах про компетенції між вищими органами держави. Такі спори часто набувають політичного характеру.
67.Загальні поняття про статус суддів. Правосуддя здійснюють професійні судді та народні засідателі і присяжні.Статус суддів – правове положення суддів, яке закріплене сукупністю правових норм, що зазначають порядок обрання (призначення), їх повноваження, гарантії діяльності і відповідальність. Судді - (ст. 1 ЗУ „Про статус суддів”) –це носії судової влади України, які здійснюють правосуддя незалежно від законодавчої та виконавчої влади; - вони є посадовими особами судової влади, які відповідно КУ наділені повноваженнями здійснювати правосуддя і виконувати свої обов`язки на професійній основі в КСУ та судаз загальної юрисдикції. Виділяється така ознака як Професійність – відповідний рівень освіти, досвід роботи, здатність логічно мислити, розуміти взаємозв’язок фактів і вільно орієнтуватися в умовах судового дослідження обставин справи. Вимоги до суддів (ст. 59 ЗУ „Про судоустрій”): Професійні судді – це громадяни, які відповідно до КУ призначені чи обрани суддями і займають штатну суддівську посаду в одному з судів- на посаду можуть бути рекомендовані кваліфікаційною комісією суддів, громадяни, не молодше, мають вищу юридичну освіту, стаж роботи в галузі права не менше 3 років, володіють державною мовою, проживають в Україні не менше 10 років. Суддею апеляційного суду може бути громадянин України, який досяг на день обрання 30 років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи у галузі права не менш як п'ять років (з них 3 - на посаді судді), володіють державною мовою, проживають в Україні не менше 10 років. Суддею вищого спеціалізованого суду може бути громадянин України, не молодший 30років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи у галузі права не менш 7років ( з них 5- на посаді судді), володіють державною мовою, проживають в Україні не менше 10 років. Суддею ВСУ може бути громадянин України, який досяг на день обрання 35 років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи у галузі права не менш 10 років ( з них 7- на посаді судді), володіють державною мовою, проживають в Україні не менше 10 років.
68.Суддя - носій судової влади. Статус суддів — це сукупність прав і обов'язків, закріплених чинним законодавством стосовно порядку обрання суддів, їхніх повноважень, гарантій їхньої діяльності та відповідальності. Статус суддів закріплено та гарантовано Конституцією України, законами України «Про статус суддів», «Про Конституційний Суд України», «Про судоустрій України».Суддя та залучені для здійснення правосуддя представники народу є носіями судової влади в Україні, які реально здійснюють правосуддя. Судді є посадовими особами судової влади, яких у конституційному порядку наділено повноваженнями здійснювати правосуддя й виконувати свої обов'язки на професійній основі в Конституційному Суді і судах загальної юрисдикції (загальних, військових, господарських, адміністративних судах). Судді в своїй діяльності є незалежними, підкоряються лише законові й нікому не підзвітні. Держава охороняє незалежність суддів і забезпечує це особливим порядком їхнього обрання (призначення), зупинення їхніх повноважень і звільнення з посади; характерною процедурою з присвоєння військових звань суддям військових судів; передбаченою виключно законом процедурою здійснення правосуддя; таємницею прийняття судового рішення й забороною її розголошення; забороною під загрозою відповідальності втручатися в здійснення правосуддя; встановленням відповідальності за неповагу до суду чи судді; правом на відставку; недоторканністю суддів; створенням необхідних організаційно-технічних та інформаційних умов для діяльності судів, матеріальним і соціальним забезпеченням суддів відповідно до їхнього статусу: особливим порядком фінансування судів; системою органів суддівського самоврядування, на відміну від загальнодержавного процесу управління (ст. 14 Закону України «Про статуссуддів»). Конституцією України (ст. 127) визначено, що правосуддя здійснюють професійні судді та в установлених законом випадках — народні засідателі й присяжні.
69.Вимоги, що пред’являються до кандидатів на посаду судді. Не можуть бути рекомендовані на посаду професійного судді громадяни:визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними;які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків судді;щодо яких провадиться дізнання, досудове слідство чи судовийрозгляд кримінальної справи або які мають не зняту чи не погашену судимість 1. На посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою. ( Частина перша статті 7 в редакції Закону N 2534-III ( 2534-14 ) від 21.06.2001 ) 2. Суддею апеляційного суду, якщо інше не передбачене законом, може бути громадянин України, який досяг на день обрання 30 років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи у галузі права не менш як п'ять років, в тому числі не менш як три роки на посаді судді. ( Частина друга статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2534-III ( 2534-14 ) від 21.06.2001 ) 3. Суддею вищого спеціалізованого суду може бути громадянин України, не молодший тридцяти років, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи у галузі права не менш як сім років, в тому числі не менш як п'ять років на посаді судді. ( Статтю 7 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 2534-III ( 2534-14 ) від 21.06.2001 ) 4. Суддею Верховного Суду України може бути громадянин України, який досяг на день обрання 35 років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи у галузі права не менш як десять років, в тому числі не менш як п'ять років на посаді судді. (Частина четверта статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2534-III ( 2534-14 ) від 21.06.2001 ) 5. Необхідною умовою для зайняття посади судді будь-якого суду, вказаного у частині 1 цієї статті, є складання кваліфікаційного екзамену. Ця умова не поширюється на осіб, які мають відповідний стаж роботи на посаді судді, давність якого не перевищує 11 років. 6. Особливі вимоги, необхідні для зайняття посади судді Конституційного Суду України, господарських та військових судів, визначаються Конституцією України ( 254к/96-ВР ), законами України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ), "Про господарські суди" ( 1142-12 ) та іншими законами України. ( Частина шоста статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2534-III 7. Не може бути суддею особа, яка має судимість, обмежена у дієздатності або визнана недієздатною за рішенням судуСуддя не може належати до політичних партій та профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої.
70.Вимоги щодо несумісності. Народні депутати України здійснюють свої повноваження на постійній основі. Народні депутати України не можуть мати іншого представницького мандата, бути на державній службі, обіймати інші оплачувані посади, займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності), входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку. Вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності встановлюються законом.У разі виникнення обставин, що порушують вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, народний депутат України у двадцятиденний строк з дня виникнення таких обставин припиняє таку діяльність або подає особисту заяву про складення повноважень народного депутата України.