4.10. Склад та структура матеріально-технічної бази, ефективність оновлення основних фондів

Вивчення обсягів діяльності туристичної фірми за декілька звітних періодів. Стан матеріально-технічної бази фірми. Дослідження основних планово-економічних показників роботи туристичної фірми, фінансових результатів.

Провести аналіз виконання плану і динаміки валового доходу фірми. Аналіз поточних витрат туристичної фірми. Складання кошторису поточних витрат фірми; визначення суми економії або перевитрат.

4.11. Пропозиції та обґрунтування заходів щодо вдосконалення економіко-управлінської діяльності

Рекомендації з:

вдосконалення обслуговування клієнтів туристичної фірми;

поліпшення якості комплексних туристичних продуктів;

встановлення можливості більш ефективного використання потужності фірми за рахунок впровадження нових комплексних туристичних продуктів.

5. Вимоги до оформлення звіту

Звіт з практики повинен бути надрукований на стандартних аркушах паперу. До тексту звіту додаються відповідні графіки, таблиці, бланки документів тощо. Звіт повинен бути підписаний керівником практики від підприємства та скріплений печаткою.

Звіт з практики повинен повністю відповідати змісту економіко-управлінської практики. Після рецензування звіту керівником практики від інституту він захищається студентом (з диференційованою оцінкою) в комісії, що призначається завідуючим кафедрою.

Студент, який при захисті звіту отримав незадовільну оцінку, може бути направлений для проходження практики повторно. При одержанні незадовільної оцінки з практики втретє — студент відраховується з інституту.

Обсяг звіту 25-30 сторінок.

До обсягу не включаються додатки, форми звітності, договори, положення та ін.

Рекомендована структура звіту:

титульний аркуш (додаток);

зміст;

вступ (1 сторінка);

основна частина - зміст звіту (16-20 сторінок);

індивідуальне завдання (5 сторінок);

висновок (3 сторінки);

список використаної літератури;

додатки (кількість не обмежуються).

У вступі висвітлюється актуальність розвитку туристичної фірми, на якій студент проходить практику, і його місце в системі туристичного комплексу України, завдання, які планується вирішить під час проходження практики, рівень наукового освіт­лення проблем туристичної діяльності в цілому і у відношенні до теми індивідуального завдання.

Основна частина повинна мати такі розділи:

загальна характеристика туристичної фірми - об'єкту практики;

організаційна та ресурсна структури;

технологія реалізації виробничих функцій;

діяльність туристичної фірми за підсистемами (природні ресурси, потоки рекреантів, технічні системи, інфраструктура, взаємодія з державними органами, персонал) та комплексними туристичними продуктами, що включають послуги розміщення, харчування, транспорту, анімації;

аналіз матеріалів дослідження конкретних проблем і діяльності об'єкту практики зі створення комплексних туристичних продуктів (виконаного індивідуального завдання до економіко-управлінської практики).

У висновках студент стисло характеризує результати проходження практики, надає загальну оцінку стану і розвитку комплексних туристичних продуктів фірми; визначає, які напрями створення комплексного туристичного продукту фірми потребують удосконалення; вказує, яким чином можна покращити комплексні туристичні продукті фірми, які іннова­ційні заходи можуть привести до їх поліпшення.

До загального обсягу звіту не входить список використаних джерел, додатки, а також таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки. Але ці структурні елементи роботи (крім додатків) підлягають суцільній нумерації. Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць, подають арабськими цифрами без знака «№» на кожній сторінці у правому верхньому кутку без крапки в кінці.

Першою сторінкою звіту є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок роботи, але номер сторінки не ставлять. Такі структурні частини, як зміст, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера, але всі аркуші, на яких розміщені згадані структурні частини звіту, нумерують звичайним чином і його назву розміщують по центру сторінки.

Кожна ілюстрація повинна відповідати тексту, а текст — ілюстрації (рисунки, графіки, схеми, діаграми), для чого вони розміщуються в структурних розділах звіту безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці.

Ілюстрації повинні мати назву, яку розміщують під ілюстрацією. Ілюстрація позначається словом «Рис.», яке разом з номером та назвою ілюстрації розміщують після пояснювальних даних.

Ілюстрації слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу звіту, за винятком ілюстрацій, наведених у додатках. Номер ілюстрації складається з номера змістовній частини звіту і порядкового номера ілюстрації, відокремлених крапкою. Наприклад, Рис. 1.2 – другий рисунок першого тематичного розділу звіту (додаток В)

Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути посилання в тексті роботи. Таблиці нумеруються арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що наводяться у додатках. Номер таблиці складається з номеру тематичного розділу звіту і порядкового номеру таблиці, відокремлених крапкою, наприклад: Таблиця 3.1 – перша таблиця третього розділу або пункту. Таблиця повинна мати назву, яку друкують симетрично до тексту. Вона повинна бути стислою і відбивати зміст таблиці. Слово «Таблиця» вказують праворуч над назвою першої частини таблиці, над іншими частинами пишуть: «Продовження табл.» з зазначенням номера таблиці.

Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки – з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком. Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з великої літери. В кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф вказують в однині.

Посилання в тексті звіту з практики на декілька використаних літературних джерел слід зазначити порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, «...у роботах [4-7]...». Якщо студент посилається на окреме літературне джерело, він повинен вказувати також номер сторінки, з якої зроблено посилання. Наприклад, [3, c.25] після посилання означає, що воно зроблено зі стор. 25 літературного джерела, яке наведено в списку використаних джерел під номером 3.

При посиланнях на розділи, підрозділи, рисунки, таблиці, формули, додатки, зазначають їх номери. Наприклад, при посиланні слід писати: «... у розділі 3...», «...дивись 2.1...», «...на рис.1.3...», «...у табл. 3.2 ...», «...(див.3.2)», «...за формулою (3.1)...», «...у додатку А...».

Бібліографічний апарат звіту складається з бібліографічного списку (списку використаних джерел), який оформлюється відповідно до чинних стандартів, таких як: «ГОСТ 7.1-84. Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления», ДСТУ 3582-97 «Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила», ГОСТ 7.12-93 «Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования й правила».

Законодавчі нормативні акти розміщують на початку списку використаних джерел, а далі у порядку посилань по тексту, або в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків.

Додатки оформлюються як продовження звіту з практики на наступних сторінках, де вони розташовуються в порядку появи посилань на них у тексті роботи. Звичайно у додатки виносять статистичну, фінансову та іншу звітність підприємства, громіздкі таблиці та ілюстрації, розрахунки, наведення яких в тексту роботи недоцільно, бо вони мають великий обсяг.

Кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки, на якій друкується вгорі праворуч слово «Додаток А» (та інші літери за алфавітом). Додатки слід позначати послідовно великими літерами за винятком літер Г,Ґ,Е,Є,З,І,Ї,Й,О,Ч,Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д. Коли додаток тільки один, він позначається як додаток А.

Ілюстрації, таблиці, формули, що є у тексті додатку, слід нумерувати в межах кожного додатку, наприклад, Рис. Б.3 – третій рисунок додатку Б; таблиця А.2 – друга таблиця додатку А; формула (А.1) – перша формула додатку А. Якщо один додаток розташований на кількох сторінках, вказують «продовження додатку А».

До звітної документації практики відноситься:

щоденник практики;

звіт з проходження практики;

індивідуальне завдання, виконане за встановленою формою.

Щоденник є обов'язковим документом і заповнюється щоденно за встановленою формою.