Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
antikriz.spффory.doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
14.04.2019
Размер:
2.41 Mб
Скачать

19.Механізми взаємозв'язку кризових явищ при формуванні системної кризи реально існуючої системи.

Системна криза — процес погіршення фінансового, техноло­гічного, виробничого, організаційного, соціального стану підпри­ємства, стадія у його функціонуванні, коли виникає загроза пода­льшого його існування в умовах обмежених можливостей впливу керівників і персоналу на його діяльність.

Системна криза може бути виявлена за умов, коли в організа­ції перестає спостерігатися прояв системних ефектів (наприклад, мультиплікативного та емерджентного), тобто ефектів системної цілісності.

Формування системної та стратегічної криз в організації, нас­лідками яких можуть бути банкрутство та ліквідація її, як суб'єк­та господарювання, треба розглядати як послідовний процес на­рощування кризових явищ — від технологічного збою, через кризові ситуації; окремі види локальних криз — до системної, стратегічної кризи .

У зв'язку їх зазначеними якостями нарощування кризових явищ гостро постає питання про управління їхнім розвитком. Ан-тикризова діяльність за своєю природою — це діяльність, спря­мована на своєчасне виявлення, розпізнавання механізмів фор­мування та впливу на підприємство або його підсистеми, запобі­гання або усунення криз різного типу.

За механізмом впливу на діяльність підприємства розрізняють кризи типів А, Б та В:

1. Криза типу А — має прискорений механізм розвитку, не­гативні тенденції призводять до катастрофічних наслідків, що руйнують систему в невідворотному режимі. Кризи типу А потребують уваги, розробки альтернативних, ши­рокомасштабних заходів впливу та концентрації зусиль усього підприємства. З категорій локальних криз до типу А належить некерована фінансова криза.

2. Криза типу Б розвивається повільніше, ніж криза типу А, однак її небезпека полягає у тому, що недостатня увага до неї, пов'язана із повільним погіршенням показників дія­льності призводить до відкладання розробки та впровадження засобів впливу. Підступність кризи Б полягає в то­му, що через деякий час вона призводить теж до катаст­рофи, тобто до невідворотного руйнування системи. До криз типу Б належить криза виробничої системи, пов'яза­на її фізичним та моральним старінням фондів. 3. Криза типу В — найбільш складна за механізмом форму­вання та впливу на підприємство. Розвиток кризи В може бути припинений відповідними заходами, однак, якщо ці заходи не матимуть «підтримувального характеру», то че­рез деякий час вона повториться з прискореним варіантом розвитку. Як приклад кризи В можна навести ситуацію із «псевдоподоланням» кризи збуту: керівництву може вда­тися реалізація морально застарілої продукції на новому для підприємства ринку. Але якщо виробництво цієї про­дукції триватиме без освоєння нової продукції, підприємс­тво через деякий час опиниться у більш серйозній кризі.

20.Роль кризи зростання та кризи занепаду як рушіїв розвитку або занепаду системи

Кризи зростання пов’язані з неоднаковими темпами зростання елементів у системі (наприклад, ринки споживання швидше зростають за виробничі потужності, розробка нових технологій, продуктів або перенавчання персоналу за темпами повільніші за темпи укладання договорів тощо). Кризовий стан системи може сформувати кризи за рахунок використання невідповідних ситуації інструментів управління. Кризи зростання реєструються на основі констатації недосягнення встановлених параметрів розвитку. Кризи занепаду – це найбільш зрозумілі види кризових явищ, коли погіршуються показники діяльності підприємства в цілому та окремих його підсистем – виробництва, постачання, збуту тощо.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]