75.Антикризові компоненти у виробничій підсистемі підприємства, як забезпечення керованості у подоланні (запобіганні) кризи.

Випереджувальна протидія виникненню локальної виробничої кризи вимагає здійснення стратегічних заходів у виробничій підсистемі підприємства. До них, зокрема, відносять: *використання нових сировин­них матеріалів;

*механізація та автоматизація виро­бничих процесів,

* скорочення чисельності працюючих;

*оновлення виробничо-технічної бази підприємства;

*зміна частки відрахувань на дослідно-конструктор­ські роботи; *створення, освоєння та впровадження у виробництво нових видів продукту;

* впровадження прогресивних ресурсозберігаючих технологій та конс­трукцій виробів;

*зняття з виробництва збиткових та малорентабельних видів продукту; часткове або по­вне перепрофілювання (ліквідація) збиткових підроз­ділів та продаж: ресурсовитратного обладнання;

* го­ризонтальна інтеграція підприємств, підвищення рів­ня спеціалізації та концентрації виробництва;

* вер­тикальна інтеграція підприємств (пряма та зворот­на); диверсифікація виробництва;

*організаційна рес­труктуризація; деконцентрація підприємства (виок­ремлення підрозділів у самостійні організації);

*приве­дення масштабів виробництва до оптимальних обся­гів; *підвищення рівня сполученості виробничих потуж­ностей.

Оперативні заходи антикризового управління виро­бництвом мають на меті локалізацію розвитку кризи, недопущення її переростання у кризу системну, а та­кож ліквідацію наслідків кризових явищ на підпри­ємстві. Типові оперативні заходи з подолання лока­льної виробничої кризи та її наслідків такі: - - перегляд товарної номенклатури (асортименту) продукції, що випускається підприємством; посилення контро­лю за якістю виробництва продукту;

-оптимізація обсягів незавершеного виробництва;

- оптимізація розміру партії виробів (деталей), що запускаються у виробництво;

-підвищення рівня стандартизації та уніфікації виробів;

- впровадження поточних методів виробництва, скорочення міжопераційних втрат ча­су; тощо.

Тема 8

76.Симптоми, причини та механізм формування кризи управління персоналом.

«Криза персоналу» формується під впли­вом зовнішніх та внутрішніх кризоутворювальних чинників й знаходить вираз у невідповідностях кадрового потенціалу новим умо­вам, що виникли в процесі розвитку організації.

Симптоми кризи управління персоналом — це кількісні та якісні показники, які свідчать про наявність кризових ситуацій в управлінні персоналом.

Основними симптомами кризи персоналу на підприємстві можуть бути:

• збільшення кількості конфліктів;

• високий рівень плинності кадрів;

• погіршення соціально-психологічного клімату;

• зниження продуктивності праці;

• збільшення кількості неявок на роботу;

• ігнорування вказівок керівництва;

• погіршення організаційної культури;

• погіршення дисципліни тощо.

Причини кризи управління персоналом — це зовнішні та внут­рішні фактори, які можуть спричинити кризові явища в підсисте­мі управління персоналом.

основними з них можуть бути:

• неефективна система управління персоналом є однією з го­ловних причин виникнення кризи

• відсутність або неефективність мотивації

• недостатній рівень навчання може спричини невідповідність професійно-кваліфікаційного складу необхідному рівню;

• конфлікти (або неефективний стиль розв'язання конфлік­тів)

• застарілість організаційних структур

• недостатній рівень забезпечення ресурсами та соціальни­ми умовами праці;

• незадовільне забезпечення людей інформацією, відсутність «прозорої» інформаційної системи всередині організації;

• відсутність або неправильна оцінка результатів діяльності