56. Зв'язок кризи постачання з іншими локальними кризами на під-ві.

Криза постачання — це стан функціонування підсистеми по­стачання, що характеризується збоями, які негативно впливають на діяльність інших підсистем підприємства та перешкоджають або унеможливлюють досягнення ними встановлених цілей. Невиконання головного завдання системи постачання — своєчасного й у необхідних обсягах та прийнятної якості по­ставлення матеріально-технічних ресурсів — призводить до кризових явищ різної глибини та наслідків. За умов бездіяль­ності керівництва у сфері постачання, за відсутності протидії, тобто у некерованому режимі, або в разі недостатньої ефекти­вності впроваджених заходів локальна криза постачання може швидко потягти за собою ланцюг кризових явищ у інших підси­стемах підприємства (повна втрата обігових коштів, зупинка виробництва, припинення виплати заробітної платні тощо), ста­ти першопричиною системної кризи. Для цього існу­ють певні передумови.. По-перше, за умов тісного взаємозв'язку всіх підсистем життєзабезпечення підприємства та швидких змін зовнішньо­го середовища, насамперед вимог конкретного ринку, збої в одній із ланок негайно позначаються на діяльності інших під­систем. По-друге, система матеріально-технічного постачання виконує важливу роль із забезпечення підприємства ресурсами для здійснення виробничої діяльності, яка, зрештою, виправдовує сенс іс­нування підприємства. Усвідомлення лише цього факту допомагає уявити всю важливість безперебійного функціонування системи матеріально-технічного постачання.

57. Можливість та обмеження діяльності в «зонах стратегічних ресурсів» під-ва.

Зона стратегічних ресурсів — сегмент ресурсного ринку, де діє певна сукупність постачальників, які можуть забезпечити ви­ведення на ринок продуктового асортименту підприємства й спри­яти безперебійному його функціонуванню. На практиці до зони стратегічних ресурсів зараховують не всю їх сукупність, а лише ті види, що в екологічній моделі Г. Ол­дріча належать до ліквідних ресурсів, а в матриці «значущість ре­сурсу — доступність ресурсу» формують зону небезпеки. Ресурси в зоні небезпеки характеризуються високим рівнем зна­чущості для забезпечення життєдіяльності підприємства та перева­жно несприятливим розвитком ситуацій на ресурсних ринках. Таке поєднання формує небезпечну залежність підприємства від дії зов­нішніх чинників та потребує від менеджменту усіх підсистем не лише швидких, але й випереджувальних (стратегічних) реакцій, спрямованих на підсилення адаптивних властивостей підприємства та/або зменшення ризику розвитку локальної кризи постачання, системної кризи. Саме збої в постачанні ресурсів зони небезпеки зазвичай спричиняють швидке переростання локальної кризи у системну і навіть припинення існування підприємства. Розробка ресурсних стратегій підприємства дозволяє виріши­ти завдання, що забезпечують стабільність ресурсного постачан­ня. Опрацювання ресурсних стратегій є ефективним засобом запобігання виникненню та розвитку локальної кризи по­стачання.