1.6 Система енергозбереження в апк

Стратегічною метою розвитку енергетики сільського господарства є забезпечення надійного, економічного і стійкого енергозабезпечення сіла при зниженні енергоємності виробництва сільськогосподарської продукції, а отже і її собівартості.

Система енергозбереження включає в себе комплекс заходів, об'єднаних в наступні блоки:

1) організаційно-технічні заходи, включаючи нормативно-правовий механізм, систему обліку, нормативи і стандарти;

2) економічний механізм, що включає фонди енергозбереження, пільги, кредити, диференційовані тарифи;

3) науково-технічна програма, що передбачає розробку і впровадження сучасних енергоекономних технологій, техніку, залучення в енергобаланс нетрадиційних джерел енергії, місцевих і нових видів палива, сільськогосподарських відходів.

Основними принципами реалізації системи раціонального енергозабезпечення і ефективного енергозбереження в АПК, включаючи ринкові відносини і державне управління системою, є:

1) забезпечення надійного і якісного електро- і енергопостачання сільських товаровиробників і соціально-побутової сфери у всіх регіонах країни;

2) оптимізація структури паливно-енергетичного балансу загалом по АПК і окремим регіонам, що передбачає раціональне поєднання і взаємоув‘язку енергоресурсів (твердого, рідкого і газоподібного палива, електроенергії, місцевих видів палива, рослинних відходів, що відновляється джерел), що використовуються з ресурсами кожного регіону;

3) стимулювання реалізації заходів енергозбереження у всіх ланках від видобутку палива і виробництва енергоносіїв до впровадження енергоекономного обладнання в АПК;

4) стимулювання малих і незалежних виробників енергії, що особливо використовують місцеві паливні ресурси, рослинні і деревні відходи, що відновляються джерела енергії, що дозволяють економити дефіцитні традиційні види палива і поліпшувати екологічну обстановку;

5) поєднання інтересів виробників ПЕР, постачальників (де без них неможливо обійтися) і споживачів енергії на рівноправній договірній основі;

6) проведення інвестиційної, податкової і кредитної політики, стимулюючої реалізацію енергозберігаючих заходів, економне витрачання ПЕР;

7) проведення стандартизації і сертифікації енергоджерел, палива, електро- і енергоспоживаючого обладнання;

8) створення засобів ефективного контролю і обліку витрати всіх видів ПЕР, їх прискорене впровадження на всіх сільських об'єктах;

9) стимулювання залучення в енергобаланс альтернативних видів палива, місцевих ресурсів, поновлювальних джерел і створення обладнання по їх використанню в АПК.

1.7 Основні напрями енергозбереження

Економічний потенціал енергозбереження в АПК визначається як технічно можливе і економічно доцільне зниження споживання енергії без зменшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції шляхом реалізації енергозберігаючіх заходів, впровадження енергоекономних технологій, техніки, залучення в енергобаланс нетрадиційних джерел енергії.

Енергозберігаюча політика в АПК включає наступні напрями:

• обгрунтування і визначення раціональних потреб сільських регіонів, районів, структурних підрозділів в енергоресурсах з урахуванням використання місцевих видів палива і реалізації енергозберігаючіх заходів;

• обгрунтування і розробка нормативів споживання енергії і показників енергоємності по основних процесах сільськогосподарського виробництва;

• освоєння енергоекономних технологій виробництва сільськогосподарської продукції, включаючи нові електротехнології, засновані на використанні електрофізичних методів впливу на біооб‘екти і продукти переробки;

• розробка і впровадження ефективних технологій і економного обладнання по залученню в енергобаланс і широкому використанню місцевих енергоресурсів, використанню і переробці біомаси, рослинних і деревних відходів в зручні для сільських споживачів енергоносії;

• освоєння нового електротеплового і теплоенергетического обладнання з підвищеним ККД, реалізація децентралізованих систем енергопостачання що забезпечують підвищення ККВ палива і економію до 20% ПЕР за рахунок ліквідації або скорочення розподільних мереж;

• розробка і освоєння сучасних технологій і енергетичного обладнання по використанню поновлювальних джерел енергії і вторинних енергоресурсів;

• отримання альтернативних видів палива і енергії (паливо з рослинних масел, біогаз, водневе паливо тощо) і їх використання в сільськогосподарському виробництві;

• введення пооб‘єктного обліку витрати енергоносіїв з оснащенням приладами контролю і регулювання витрати енергії, реалізація багатотарифної системи розрахунків за електроенергію.

Всі ці напрями включають заходи, що забезпечують економію електричної енергії, а також отримання її шляхом використання поновлювальних джерел енергії від установок, що перетворюють (при згорянні) енергію біомаси, рослинних і деревних відходів в електричну і теплову.