1.Виникнення і становлення Давньоруської держави (кінець іх – кінець х)

Об’єднання земель і племен східних слов’ян.

Вирішальний крок на шляху до східнослов’янської державності було зроблено наприкінці ІХ ст. Близько 882р. новгородський князь Олег з дружиною спустився Дніпром, взяв Смоленськ, Любеч, потім хитрістю захопив Київ, убив київських князів Аскольда і Діра й проголосив Київ столицею своєї держави.

Князювання Олега в Києві (882-912) почалося згідно зі свідченням “Повісті временних літ” . В часи князювання Олега пожвавився економічний розвиток суспільства. Розбудовувався стольний град Київ. Розвиток державності Русі в першій половині Х ст.

Великі й малі війни приносили славу й багатство князям і старшим дружинникам. Водночас вони відривали від мирної праці багато народу, у війнах гинули тисячі людей, що послаблювало економіку держави. Головним же джерелом постачання війська зброєю, харчами, кіньми залишалося стягання данини, яку князі прагнули увесь час збільшувати. В часи Ольги розбудовувався, прикрашався і зміцнювався стольний град Русі. З князюванням Ольги можна пов’язувати настання другого етапу в розвиткові давньоруської державності. Він ознаменувався візитом Ольги до Константинополя близько 946р. Уперше в історії глава Давньоруської держави ішов до Візантії на чолі мирного посольства. Результатом цього візиту було охрещення Ольги та укладення союзної русько-візантійської угоди.

Розвиток Давньоруської держави за часів князювання Святослава. Недовге князювання у Києві сина Ольги Святослава (964-972) сповнене майже безперервними походами і битвами. Під час князювання Святослава Давньоруська держава була розширена й зміцнена. Другий похід Святослава на Болгарію не мав успіху. Повертаючись до Києва Святослав загинув в бою з печенігами. Між його синами розпочалася боротьба за владу. Олег і Володимир не бажали визнавати брат верховним князем. У свою чергу Ярополк вирішив приборкати братів і стати єдиновладним володарем Русі. З цією метою він у 977р. вирушив з військом на Овруч. Олег програв йому битву і загинув. Хрещення Русі. “Вибір віри”, зроблений 988 року князем Володимиром Святославовичем, не здається випадковим.

2.Столипінська реформа в Україні 1907-1910рр.

Царський уряд на чолі з П. Столипіним прагнув згладити соціальні суперечності в суспільстві. Із цією метою в Росії 1906—1911 pp. з ініціативи П. Столипіна здійснювалася аграрна реформа.

Причини здійснення

§ Необхідність вирішення аграрного питання, яке з економічного переросло в політичне

§Послаблення конфронтації в суспільстві, відвернення загрози нового революційного вибуху

Мета

§ Підвищити ефективність сільськогосподарського виробництва

§ Збільшити товарність селянського господарства

§ Зміцнити соціальну опору самодержавства на селі

§ Вирішити проблему аграрного перенаселення

Складові реформи

§ Надання кредитної допомоги селянам через Селянський земельний банк

§ Заохочення селян до переселення у малозабезпечені райони Сибіру, Північного Кавказу і Середньої Азії

Результати реформи в Україні

§ Упродовж 1907-1915 рр. в індивідуальну власність закріпили землю: на Правобережжі – 48% селян, на Півдні – 42 %, на Лівобережжі – 16,5 %

§ Селянський земельний банк протягом 1906-1916 рр. продав українським селянам 596,4 тис. десятин землі, переважно поміщицької

Загалом у Росії реформа не досягла поставленої мети. Але саме в Україні вона мала найбільший успіх.

Отже, на відміну від Східної Галичини, де до початку XX ст. всі українські партії перейшли на самостійницькі позиції, українські партії Наддніпрянщини дотримувалися плану перебудови Росії у федерацію, де Україна користувалася б правами національно-територіальної автономії, а не самостійної держави.

Білет 12