Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Bilet1.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
14.04.2019
Размер:
362.5 Кб
Скачать

3.Формування багатопартійності в Україні. Народний Рух України.

Становлення багатопартiйної системи в Українi в час «перебудови» має кілька етапів:

I етап — «зародження багатопартійності» виникнення неформальних організацій, утворення легальної організованої опозиції;вихід на політичну арену Народного руху України; розмежування та диференціація всередині правлячої Комуністичної партії, виникнення партії —Української національної партії. II етап — поява парламентської опозиції. ініціювання представниками демократичного блоку важливих державних рішень, серед яких найголовніше — Декларація про державний суверенітет України;

III етап — «становлення багатопартійності»розширення спектра багатопартійності,посилення розколів та дроблення політичних сил. Формування багатопартійної системи

Україна, відійшовши від тоталітарної однонартійності, у 1990 р, стала на шлях формування багатопартійної системи. На сьогодні в Україні існує понад 100 політичних партій (праві, ліві й центристські). До правих належать націонал-радикальні партії (Консервативна Республіканська партія, Українська Національна Асамблея та інші). Ліві — партії соціалістичного і комуністичного спрямування (Селянська партія України, Соціалістична партія України, Прогресивна соціалістична партія, Комуністична партія та інші). Центристські партії — це партії націонал-демократичного, націонал-державницького, ліберально-демократичного, соціал-демократичного спрямування

Народний Рух України (скорочено: НРУ) — політична партія в Україні, до того — громадсько-політична організація. Утворений у 1989 році.Історія політичної партії Народний Рух України веде свій початок від громадсько-політичного руху, який був заснований на базі численних демократичних угруповань, на основі запропонованих Спілкою письменників України Програми і Статуту (надруковано в «Літературній Україні» 16 лютого1989 року). У березні - вересні 1989 року в більшості областей пройшли установчі конференції. Установчий з'їзд відбувся 8-10 вересня 1989 року у Києві під назвою «Народний Рух України за перебудову». У Народному Русі об'єдналися люди різних політичних переконань — від ліберальних комуністів до тих, хто сповідував ідеї інтегрального націоналізму.

Білет 16

1.Козацько-селянське повстання кінця хvі – початку хvіІст.

Посилення Польщею соціального, національного та релігійного гніту, зміцнення українських сил призвело до активізації в Україні антифеодального і визвольного руху, головною рушійною силою якого стало селянство та козацтво.

Наприкінці XVI ст. надзвичайно широкого розмаху набули два козацько-селянських повстання: повстання 1591—1593 pp. під проводом гетьмана реєстрових козаків Кшиштофа Косинського та повстання 1594—1596 pp. під проводом сотника надвірних козаків князя К. Острозького — Северина Наливайка. Повстання Наливайка поставило під загрозу існування польської влади в Україні.Северин Наливайко виношував проект створення незалежного від Речі Посполитої українського князівства. У своєму листі до польського короля Сиґізмунда III він висунув власний проект улаштування козацтва, що передбачав передачу йому земель між Південним Бугом і Дністром, південніше Брацлава. Багато зусиль для мирного розвитку стосунків з Польщею доклав Петро Конашевич-Сагайдачний, який гетьманував у 1616—1622 pp.

Діяльність гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного

Політична - • Козацьке військо було перетворено на регулярне військове формування, суттєво збільшено кількісний склад козацького флоту. • 1916 р. приєднався до «Ліги міліції християнства», мета якої — боротьба з Османською імперією

Військова• Уславився вдалими морськи-­ ми і сухопутними походами на володіння Османської імперіїі Кримське ханство• 1618 р. разом з великим козацьким військом брав участь у поході королевича Владислава на Москву. У битві під Хотином П. Конашевича-Сагайдачного було важко поранено і 1622 р. він помер у Києві.Після смерті Сагайдачного козаки відмовилися від політики компромісів із Польщею. Посилення тиску з боку польського уряду викликало нову хвилю козацько-селянських повстань. Значення козацьких повстань 20—30-х pp. XVIІ ст. Відстоювання українським козацтвом своїх станових прав і привілеїв уперше набуло форми національно-визвольної боротьби.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]