3.Спроба державного перевороту в срср 1991 року і Україна.

У 1991 р. Україна зазнала кризи, пов'язаної з надзвичайно гострим протистоянням між старими соціально-політичними структурами і вже глибоко зміненим суспільством. Аби запобігти розпаду СРСР, союзне керівництво на чолі з М. Горбачовим намагалося якнайшвидше підписати новий союзний договір. Улітку 1991 р. у підмосковному Ново-Огарьово відбулися переговори президента СРСР М. Горбачова з керівниками дев'яти союзних республік, включаючи й Україну. Попереднє підписання договору планувалося провести наприкінці літа 1991 р.

Але 19—21 серпня 1991 р. в СРСР було здійснено спробу державного перевороту. Президент СРСР М. Горбачов був ізольований на дачі «Форос» у Криму і відсторонений від влади. Організаторами заколоту був створений Державний комітет з надзвичайного стану (ДКНС) у складі Г. Янаєва, В. Павлова, Д. Язова,.

Свої дії члени ДКНС мотивували тим, що вони йдуть назустріч народу, прагнуть забезпечити законність і правопорядок у СРСР, запобігти загальнонаціональній катастрофі. Насправді це була спроба консервативних політичних сил знищити демократичні перетворення, повернути країну до періоду «застою», зупинити рух народів СРСР до незалежності.Офіційний Київ зайняв вичікувальну позицію. Проти дій ДКНС найбільш рішуче виступили демократичні сили: Рух, нові політичні партії.Депутати-опозиціонери української Верховної Ради — Народна Рада і представники демократичних організацій України — визнали дії ДКНС антиконституційними.Народна Рада закликала депутатів Верховної Ради зібратися на надзвичайну сесію, а військовослужбовців — захистити свій народ і не виконувати наказів путчистів.На захист ДКНС виступили більшість членів КПРС. Вони закликали пересічних комуністів підтримати дії путчистів. Але народ не пішов за змовниками. Підсумком цих подій для України стало прийняття 24 серпня 1991 р. Акту проголошення незалежності України, у якому зазначалося: «Територія України є неподільною і недоторканною. Відтепер на території України діючими є винятково Конституція і закони України». 1 грудня 1991 р. був проведений всеукраїнський референдум про підтвердження незалежності України. Майже 90,3 % громадян, що брали участь у референдумі, висловилися за незалежність України. У цей же день відбулися вибори президента України. Ним став Леонід Кравчук. На карті світу з'явилася нова самостійна демократична держава — Україна, яка пройшла складний і суперечливий шлях до незалежності.

Білет 18

1. Причини, характер і рушійні сили визвольної війни українського народу середини XVII ст. Під керівництвом б. Хмельницького.

2.Соціально-економічні та політичні перетворення більшовиків в 1919 – 1920 роках. Політика «Воєнного .

Політика більшовиків в Україні в 1919—1921 pp. «Воєнний

комунізм»

Суть політичного курсу більшовиків полягала з

насильницькому ламанні існуючої економічної системи

України. Запровадження заходів у цьому напрямку входило

до компетенції Української Ради народного господарства

(УРНГ), що цілком залежала від Вищої Ради Народного

господарства Росіфї. Соціально-політичний курс більшовиків

в Україні і 1919 р. мав назву «політика воєнного

комунізму» і передбачав такі заходи:

· скасування товарно-грошових відносин і заміна їх прямим

товарообміном, запровадження карткової системи на

продукти харчування, зрівняльна система оплати праці;

· націоналізація промисловості, державний контроль над

виробництвом;

· мілітаризація праці (запровадження загальної трудової

повинності населення від 16 до 60 років, трудова

мобілізація, робота за трудодні);

· запровадження продрозкладки на селі — запровадження

системи заготівлі сільськогосподарських продуктів, згідно з

якою селяни зобов'язувалися здавати державі за твердими

цінами всі надлишки сільгосппродукції;

«Червоний терор», який, проводила Всеукраїнська Надзвичайна Комісія (ВУНК), був головним методом здійснення політики «воєнного комунізму». «Червоний терор» набрав небачених масштабів. У 1920 р. на території України було створено вісімнадцять концентраційних таборів. Почалося витіснення більшовиками з політичного життя соціалістичних партій. «Боротьбисти» оголосили про свій саморозпуск, керівництво лівих есерів було заарештоване, почався судовий процес над меншовиками.Отже, політичний курс більшовиків у 1919— 1920 pp. ВУкраїні був спрямований на зміцнення влади. Це завдання

здійснювалося методами позаекономічного примусу й

терору.«Воєнний комунізм»

Термін "воєнний комунізм" вперше був використаний Леніним на означення сукупності соціальних та економічних заходів періоду громадянської війни.

Приводом до надзвичайних заходів було те, що з результаті виступу чехословацького корпусу, конфлікту між Раднаркомом та українською Центральною Радою погіршилося постачання до Росії хліба.

У травні 1918р. ВЦВК прийняв ряд декретів, які встановлювали продовольчу диктатуру на селі. Вводилась державна монополія на продаж хліба та його заготівлю. У січні 1919 р. було введено продовольчу розверстку, яка передбачала вилучення всього запасу хліба, а згодом — і всіх сільськогосподарських продуктів.