6.Функції філософії.

Формування філософією най загальніших ідей, уявлень про природу, про форми людської діяльності. У філософії вони одержали назву універсалій. Важливе місце серед них посідають категорії, які відображають найзагальніші зв'язки, відношення між речами, явищами. Ні в науці, ні в повсякденному житті обійтись без них неможливо. Тому всі разом вони становлять основу людського інтелекту;

Основні функції філософії:

• світоглядна;

• іносеологічна;

• методологічна;

• логічна;

• критична;

• практично-перетворювальна та ін.

Ф. сприяє розвитку самосвідомості людини, розумінню місця і ролі наукових відкриттів у системі загального розвитку людської к-ри, дає тим самим масштаб для їх оцінки та зв’язку окремих ланок знання в єдності світогляду.

світоглядна: формує загальну систему розуміння природи, людини, суспільства в їх сутнісних характеристиках

онтологічна: вирішує проблему, яким є світ сам по собі, безвідносно до людини, людських форм пізнання, в яких він (світ) дається людині, якою є його природа, сутність, структура.

праксеологічна: досліджує активне, дійове, практичне ставлення людини до світу, можливості, способи й межі її діяльності

гносеологічна (логіко-гносеологічну): досліджує процес закономірності пізнання світу людиною

методологічна: відіграє роль загального методу, цілісної сукупності орієнтирів як практично-перетворюючої, так і пізнавальної діяльності.

ідеологічна: показує, що філософські вчення й напрями виражають не тільки "чисте прагнення до істини", а й інтереси та позиції певних суспільних сил, спільнот (націй, класів тощо).

виховна: показує, що опанування філософськими знаннями, філософським мисленням сприяє формуванню в людини потреб і прагнень до розумного осягнення світу й самої себе.

аксіологічна: вказує на місце цінностей в житті, на структуру ціннісного світу

7. Філософія ведизму.

Ве́ди — священні тексти індуїзму, які були створені в II—I тис. до н. е. і записані ведичним санксритом. У ній згадуються 1999 богів і міститься 1028 гімнів. Веди складаються з 4-х частин: Ригведи — Веди гімнів,Самаведи — Веди пісень, Яджурведи — Веди жертвоприношень та Артхарваведи — Веди заклинань.

У класифікації індуїстських свящинних текстів веди належать до текстів одкровення — шруті. Кожна Веда має основну частину (Самхіту) та коментарі до неї Брахмани, Араньяки й Упанішади.Чотири Веди

Ведична література поділяється власне на чотири Веди: Упанішади Веданта-сутру. Рігведа та Ітіхаси.

Слово Веда означає «знати», «вінець знання», «достовірні знання». Воно стосується знання, що має божественне) походження. Веди, в основному, є гімнами, які виконувались жерцями на славу богів. Багато віків ці гімни не записувались.

-- «Ріґ Веда», «Веда хвали», складається з 1017 гімнів, зібраних у десяти книгах. Більша частина віршів прославляє Агні, бога вогню, й Індру, бога дощу й небес. Користуватись цими гімнами можуть тільки люди, обізнані в духовних питаннях.

-- «Яджур Веда», відома як «Веда жертвопринесень», містить інструкції по проведенню жертвопринесень.

-- «Сама Веда», «Веда піснеспівів», складається з 1549 віршів, багато з яких зустрічаються в іншому контексті в «Ріґ Веді». «Сама Веда» особливо прославляє небесний напій сому (нектар безсмертя).

-- «Атхарва Веда» містить різні пісні й обряди, в основному призначені для лікування хвороб.

Сукупність релігійно-філософських уявлень, охоплених цими збірками, складає зміст ведизму.

Веди складались(створювались) в окремих родо-племінних групах і спочатку представляли собою плід колективної творчості, пройшло багато століть перш ніж, створені в різний час і в різних місцях, веди «відстоялися» і утворили особливі збірки САМХІТИ.

Згодом тексти почали обростати коментарями, тлумаченнями ритуального, магічного та філософського змісту і з’явились наступні збірки:

БРАХМАНИ ,АРАНЬЯКИ– це тексти зі спеціальними тлумачення ми для відлюдників, які проживали в лісах та горах.

УПАНІШАДИ – це власне філософська частина вед, збірка філософських розміркувань на різні теми. Упанішади у перекладі означає, той, що сидить поряд. Ніби натякає на учня, який сидить поряд зі своїм наставником і слухає його повчання. В самих текстах упанішади часто означають таємне вчення.

Неортодоксальні даршани(настика)