33.Діонісій Ареопагіт. Апофатична та катафатична теологія.

Діонісій Ареопагіт і апофатична теологія. "Ареопагітики", та їхнє місце у ранньохристиянській філософії. Свідоме пристосування вчення платонізму про Першоєдине до теоретичного освоєння християнської проблематики. Апофатичне та катафатичне богослов'я. Про Божественне Ніщо. Вчення про Трійцю. Про єдино-розподілену сутність трьох іпостасей божества. Про імена Бога. Діалектична спрямованість процесу пізнання: сутність і метод. Співвідношення чуттєвого, раціонального і містичного пізнання. Тлумачення проблеми зла. Земна та небесна ієрархія.

34.Філософська Спадщина Августина Аврелія; основні філософські ідеї.

Найвідомішим представником середньовічної філософії періоду патристики був Августин Аврелій (354-430 pp. н. е.), прозваний Блаженним. Народився він у м. Тагасті (Північна Африка), був сином батька-язичника і матері-християнки. В Карфагені, Римі і Мілані він вивчав риторику. Трактати Ціцерона пробудили в ньому зацікавлення філософією, він захо¬тів знайти істину. Знайомство з маніхейством, скептицизмом, неоплато¬нізмом зрештою впевнило його, що істина знаходиться тільки в християнстві, яке він і приймає в 387 р. Пізніше Августина було призначено пресвітером і висвячено в сан єпископа північноафриканського м Гіппо, де він і помер у 430 р.

Філософія Августина виникла як симбіоз християнських і античних доктрин. З давньогрецьких філософських вчень головним джерелом для нього був платонізм. Ідеалізм Платона в метафізиці, визнання відмінності духовних принципів у структурі світу (добра і погана душа, існування окремих душ), наголос на містичних факторах духовного життя - все це вплинуло на формування його власних поглядів.

Інтелектуалізм Августина став визначальним духовним фактором се-редньовічного філософського мислення, здійснив у подальшому вплив на всю християнську Європу. За його вченням, причина будь-якого виникнен¬ня - Бог, завдяки якому світ, проникнений розумом, логосом, містить у собі світлову природу. Речі, людська душа світяться відображеним світлом. Усе видиме є реальним тільки завдяки Богові, який — Сонце, що саме невидиме, але робить видимим усе інше. Пізнання здійснюється через про¬мені божественного світла.

35.Філософська спадщина Северина Боеція.

Філософська спадщина Аніція Манлія Северина Боеція (430-524). Твори Боеція як опосередковуюча ланка між пізньоантичною християнською філософією та філософією раннього Середньовіччя. Праці з логіки. Діалектика як логіка: вчення про універсалії, або про існування "загального". Теологічі трактати. Про співвідношення іпостасей Трійці. Праця "Розрада від філософії", та її місце у творчому доробку філософа. Проблема християнського буття. Божественний розум і доля людини. Проблема зла. Свобода і випадковість. Про віру і розум.

Завершення патристичної доби та перехід до схоластики. Творчість Максима Сповідника (579/80-662). Максим Сповідник - останній самобутній представник грецької патристики. Про природу Христа. Філософія і містика. Проблема Трійці. Божественне пізнання і любов.