Навч.посібник Акушерство, гінекологія та штучне осіменіння с.г. тварин, Харута, 2013

підшкірним введенням аутомолозива у дозі 20–40 мл або ж його випоюванням у дозі 1–2 л.

Ефективними є обробки корів у сухостійний період тканинно вітамінними препаратами (завис печінки великої рогатої худоби 20 мл підшкірно або гумат натрію 0,5% ий 10 мл і тривіт чи тетравіт внутрішньочерепно – 20 мл за 60, 50 і

40днів до отелення). Запропоновані також введення вітаміну А

удозі 400 тис. од. у поєднанні з АСД 2 у дозі 20 мл 30, 25 і 20 днів до пологів (Н. Б. Боженова); селеніту натрію 0,2% го розчину 25 мл одноразово на початку сухостійного періоду і триразово з інтервалом 7–10 днів полівітамінний препарат (Г. Г. Харута); 680 ІО вітаміну Е і 15 мг селеніту натрію за 30 днів до отелення.

Контрольні питання

1.Причини патологічних родів.

2.Показання до рододопомоги за патологічних родів.

3.Речовини, які застосовують у разі сухості або набряку родового каналу.

4.Допомога породіллі за слабих перейм і потуг.

5.Допомога породіллі за бурхливих перейм і потуг.

6.Інструменти для витягування плода.

7.Допомога породіллі за звуження каналу шийки матки.

8.Допомога породіллі за перекручування матки.

9.Плечове передлежання кінцівок. Діагноз. Допомога.

10.Симптоми затримання посліду у корови.

11.Методика консервативного відділення посліду.

281

Розділ 7

ПІСЛЯРОДОВИЙ ПЕРІОД

7.1. ФІЗІОЛОГІЯ ПІСЛЯРОДОВОГО ПЕРІОДУ

Післяродовий період (puerperium; від лат. puer − маля і perere, pario, p.в. рartus − родити) – час від відокремлення посліду до закінчення інволюції статевих органів та інших систем самки після родів.

Інволюція (involutio) – це зворотний розвиток статевих і інших органів породіллі до стану, який передував вагітності. На тривалість інволюції мають вплив вид тварин, умови догляду та утримання.

У корів післяродовий період триває до 30 днів. Найсуттє віші зміни відбуваються впродовж перших двох тижнів після отелення.

Карункули некротизуються, поступово зменшуються і до 14 дня на слизовій оболонці вони залишаються лише їх основа.

Розтягнуті стінки матки скорочуються, канал шийки поступово звужується. Через 24–36 годин в нього можна ввести 2–3 пальці, а пізніше внутрішній отвір шийки матки закривається повністю.

Клітинний детрит, матковий слиз складають післяродові виділення – лохії. У багатоплідних самок до їх складу додаються

282

кров, залишки плідних оболонок і навколоплідних рідин. У корів лохії реєструють впродовж 14–15 діб. Впродовж перших двох діб після отелення вони темно червоного кольору; з шостого дня вони стають світло коричневими, набувають слизового характеру; на 10–11 добу – мутні, безколірні, їх об’єм зменшується.

Відновлення слизової оболонки матки завершується до 30– 40 днів після отелення.

Видові особливості інволюції статевих органів наведено в табл. 15.

7.2.ОРГАНІЗАЦІЯ УТРИМАННЯ І ГОДІВЛІ ТВАРИН

УПІСЛЯРОДОВОМУ ПЕРІОДІ

Утримання і годівля тварин у післяродовому періоді відрізняються залежно від прийнятої в господарстві технології.

Таблиця 15

Видові особливості перебігу післяродового періоду, дні

На комплексах з безприв’язним утриманням корова залишається в індивідуальному боксі до закінчення родів – відділення посліду. Після чого переводиться у післяродову секцію де утримується впродовж 15–20 днів, залежно від перебігу інволюції статевих органів.

За прив’язного утримання тварину після отелу переводять у відповідну секцію родильного відділення, а через 3–5 діб (після закінчення молозивного періоду) – у виробничу групу.

Бажано, щоб тварини в післяродовий період користува лися моціоном на вигульних майданчиках.

Промислова технологія виробництва молока передбачає, що за 15 днів до отелення корову поступово переводять на раціон годівлі післяотельного періоду. Для профілактики зміщення сичуга та кетозу одразу після отелення тварині випоюють або заливають через зонд 20–40 л підсоленої води або спеціальних розчинів; задають пропіленгліколь, гліцерин, гепаринол.

За традиційної технології, після отелення корові випоюють навколоплідні води або 10–15 л теплої підсоленої води (150–200 г солі на відро води). Годують упродовж 3–5 діб лише високоякісним сіном для профілактики патології

284

молочної залози та обміну речовин. Потім поступово додають концентровані та соковиті корми, доводячи їх кількість до передбаченого раціоном рівня на 14 добу після отелення.

7.3.ПРИЧИНИ ЗАХВОРЮВАННЯ САМОК

УПІСЛЯРОДОВОМУ ПЕРІОДІ

Причини захворювання самок у післяродовому періоді:

•несприятливі фактори довкілля;

•неповноцінна годівля тварин у період вагітності і після

родів;

•порушення зоогігієнічних параметрів мікроклімату і санітарних норм у приміщеннях;

•патологічні роди (особливо затримання посліду);

•відсутність моціону, контакту з самцем, випасання

тварин;

•тривала попередня лактація, неправильний і несвоє часний запуск корів, короткий період сухостою;

•мастит у сухостійних корів;

•значні фізичні навантаження на вагітних самок;

•інфікування тварин під час штучного осіменіння;

•осіменіння хворих тварин;

•плацентит;

•залежування вагітних;

•яєчниково гіпофізарні і надниркові порушення;

•перерозтягування матки при багатоплідній вагітності, крупноплідді, багатоводді і водянці плоду;

•стреси під час родів;

•порушення правил приймання родів;

285

7.4. СУБІНВОЛЮЦІЯ МАТКИ

Субінволюція матки (Subinvolutio uteri) − уповільнення її зворотного розвитку (інволюції) після родів до стану, який передував вагітності, що проявляється порушенням моторної функції матки і накопиченням в її порожнині лохій.

Патологія реєструється в самок усіх видів, але найбільш схильні до неї корови.

За перебігом субінволюція матки є:

•гостра (до 7 діб після родів);

•підгостра (до 14 діб після родів);

•хронічна (до місяця).

Причини. Порушення скоротливої функції матки. До сприяючих причин відносять багатоплідну вагітність, багатовод дя, крупнопліддя, порушення технології утримання та годівлі тварин.

Патогенез. Внаслідок порушення скоротливої функції матки в її порожнині накопичуються та розкладаються лохії, що призводить до інтоксикації організму та затримання регенера тивних процесів у матці.

Клінічні ознаки. Гостра субінволюція характеризується чергуванням значного виділення рідких кров’янистих лохій з їх повною відсутністю. На 5–6 й день вони стають буруватими або брудно сірими, неприємного запаху з домішками крихт або пластівців. У корови спостерігаються потуги, корінь хвоста мокрий, припіднятий, тварина часто приймає позу для сечовиділення; характерними також є зниження апетиту та молочної продуктивності. За ректального дослідження матка розміщена в черевній порожнині, гіпо або атонічна, збільшена, в’яла. При її пальпації відчувається флуктуація, стінка матки гладенька, без виразної складчастості.

При вагінальному дослідженні породіллі виявляють гіперемію та набряк слизової оболонки, канал шийки матки відкритий.

286

Діагноз ставлять за клінічними ознаками, даними ректального та вагінального досліджень. Для уточнення діагнозу можна використовувати пробу Катеринова. У пробірку з 5 мл дистильованої води додають 1 мл секрету з шийки матки та кип’ятять впродовж 1 хв. У хворих тварин рідина стає брудно каламутною, у здорових – прозорою.

Прогноз. При своєчасному лікуванні сприятливий. В інших випадках процес може переходити в хронічну форму або ускладнюватися ендометритом та призводити до неплідності.

Лікування комплексне і спрямоване на:

•зняття “прогестеронового блоку” та відновлення скоро тливої здатності матки;

•звільнення порожнини матки від лохій;

•попередження розвитку мікрофлори в матці;

•нормалізацію обміну речовин в організмі та трофіки

матки;

•підвищення захисних сил організму.

Для забезпечення розсмоктування жовтого тіла та нормалізації прогестерон естрадіолового співвідношення засто совують препарати простагландинів F 2α (естрофан, броестро фан, ремофан, біоестровет у дозі 2 мл) та естрогенів (синестрол, фолікулін у дозі 2–3 мл, дигітол у дозі 5 мл). Для звільнення матки від лохій впродовж 4–5 ти днів проводять її масаж та при значають утеротоніки – окситоцин, пітуїтрин у дозі 40–50 од., 2–2,5 мл 0,5 % го розчину прозерину та ін.

Для профілактики розвитку мікрофлори в порожнину матки вводять 1–2 таблетки утракуру, гінобіотика, метрицик ліну, йодопену та ін.

З метою покращення обміну речовин у тканинах матки, підсилення регенеративно відновних процесів, зменшення про никності капілярів у зоні патологічного процесу, зниження болючості та активізації захисних реакцій застосовують новокаїнотерапію.

287

Для підвищення резистентності організму хворих корів застосовують:

•автогемотерапію – стабілізовану автокров у дозі 50– 120 мл внутрішньом’язово 3–5 ін’єкцій з інтервалом у 48–72 год;

•тканинні препарати – суспензію печінки, селезінки чи плаценти корів у дозі 20–30 мл підшкірно з інтервалом у 5 днів (дві–три ін’єкції);

•4 % ий розчин АСД Ф 2 в дозі 10–15 мл;

•7 % ий розчин іхтіолу виготовлений на 5 % му розчині глюкози або ізотонічному розчині натрію хлориду, внутрішньо м’язово в дозі 20–30 мл з інтервалом у 48 год (3–6 ін’єкцій);

•полівітаміни: тривіт, тривітамін, тетравіт, ревіт, декавіт у лікувальній дозі дворазово з інтервалом 5–7 днів.

За необхідності застосовують симптоматичне лікування, спрямоване на регуляцію функцій серцево судинної, сечової та дихальної систем.

7.5.САПРЕМІЯ

Післяродова сапремія (Sapremia puerperalis) − хвороба, що розвивається за субінволюції внаслідок інтоксикації організму речовинами, які утворюються в матці за розкладання лохій і протікає без прояву запальної реакції у статевих органах самки.

Розвивається на 3–5 ту добу після родів та характери зується гострим перебігом.

Причини. Інтоксикація організму продуктами розпаду лохій та бактерійними токсинами.

Патогенез. Через порушення скоротливої функції міометрію в порожнині матки накопичуються лохії, відбувається їх розкладання з утворенням токсичних продуктів, всмоктування яких у кров призводить до інтоксикації організму.

288

Клінічні ознаки. Загальний стан тварини пригнічений, відсутність апетиту, гіпо або агалактія, порушення моторики шлунка та кишечника, втрата маси тіла.

За ректального дослідження матка розміщена в черевній порожнині, атонічна, збільшена, в’яла. За пальпації відчувається флуктуація, а після масажу з матки виділяється ексудат з неприємним запахом.

Діагноз ставлять за клінічними ознаками та даними ректального дослідження.

Прогноз сприятливий. Лікування як за субінволюції.

7.6. ВИВОРІТ МАТКИ

Виворітматки(Inversio uteri) – вивертанняізміщення маткичерезпіхву,переддвер’ятавульвуназовні.

Також може спостерігатися часткове зміщення матки вздовж її поздовжньої осі в формі інвагінації.

Причини. Бурхливі перейми та потуги, ослаблення зв’язкового апарату матки внаслідок багатоплідної вагітності у одноплідних самок, водянки плодів. Порушення правил надання рододопомоги – форсоване, насильницьке витягування плода незалежно від потуг, і посліду.

Сприяючими причинами є неповноцінна годівля, відсутність моціону та інсоляції, надмірний кут нахилу підлоги в стійлах назад.

Клінічні ознаки. За інвагінації матки спостерігаються потуги. Тварина стоїть згорблена з піднятим хвостом; виділення калу та сечі часті, дрібними порціями. За ректального дослідження пальпується поперечна складка матки, вона начебто обрубана. Вагінальним дослідженням встановлюють випнуту частину матки.

289

Виворіт характеризується тим, що матка випинається із вульви слизовою оболонкою назовні. Спочатку вона яскраво червоного кольору, згодом, внаслідок набряку, синіє. Об’єм органа поступово збільшується, слизова оболонка стає пухкою, легко травмується та кровоточить.

Діагноз. За вивороту матки встановлюють на основі огляду тварини, за інвагінації матки – даних ректального та вагіналь ного досліджень.

Прогноз залежить від виду тварин, тривалості хвороби та характеру ушкоджень матки.

Отже, у корів, кіз найчастіше прогноз сприятливий. У свиней, сук не завжди вдається вправити матку. Тому свиней частіше забивають, а у сук та кішок її ампутують.

Лікування. В першу чергу тварину розміщують так, щоб задня частина тіла була вищою за передню. Якщо тварина лежить, під круп підкладають мішок з соломою або спеціальний настил. Для зняття перейм та потуг роблять низьку сакральну анестезію, потім проводять туалет зовнішніх статевих органів.

За інвагінації матки її обережно вправляють рукою або вливанням теплих, стерильних розчинів.

За вивороту матки перед вправлянням слизову оболонку очищають від бруду, залишків посліду, обмивають холодними розчинами антисептиків, 3 % им розчином таніну чи відвару дубової кори та підкладають під неї чисту клейонку або полотно. Тріщини слизової оболонки обробляють 5 % им розчином йоду, йодгліцерином. На глибокі рани накладають шви з кетгуту.

Для зменшення об’єму матки її густо посипають цукром, змащують гліцерином, вводять вздовж її поздовжньої осі в кількох місцях у м’язи на глибину 0,5–1,0 см окситоцин у дозах: коровам 25–60 од., козам 15–20 од., собакам 5–10 од.

Безпосередньо перед вправлянням слизову оболонку змащують теплими антисептичними мазями, лініментами.

290