Навч.посібник Акушерство, гінекологія та штучне осіменіння с.г. тварин, Харута, 2013

6.10. СПАЗМ ШИЙКИ МАТКИ

Спазм шийки матки (cervispasmus) – дискоординація родової діяльності, яка проявляється закриттям шийки матки при наростанні перейм і потуг.

Причини. Розлади інервації матки.

Клінічні ознаки. Як при неповному розкритті шийки матки. Діагноз. На основі вагінального дослідження.

Допомога. Тепло на крижі, спокій тварині, масаж шийки матки, блокада за Ноздрачовим і обколювання шийки матки розчином атропіну (блокує виділення ацетилхоліну, усуває спазм), лідази (прискорює всмоктування ліків), і 1% им розчином новокаїну.

Призначають також препарати, котрі покращують еластичність матки, координують перейми: ерантин, мондаль, спазмотитрат; спазмолітики і тонолітики: ханегіф, папаверин, но шпа.

6.11. ВУЗКІСТЬ ВУЛЬВИ І ПІХВИ

Вузкість вульви, переддвер’я піхви і піхви (Stenosis vulvae, vestibule, vaginae) − це недостатність просвіту вульви або піхви для виведення плода.

Причини можуть бути вродженими: інфантилізм, гіпер трофія сечового клапана і набутими: рубцеві стягування від травм або гнійно некротичного запалення, недостатня підго товка до родів (передчасні роди, передчасні розлади фетопла центарної системи, зниження продукції релаксину яєчниками).

Клінічні ознаки. Із статевої щілини виступають лише кінцівки плода, еластичність тканин вульви знижена.

Діагноз. При вагінальному дослідженні встановлюють перешкоду на відстані 10–12 см від статевої щілини, за якою промацують передлежачі члени плода.

251

Допомога. Рясно зрошують родові шляхи відваром з льону або крохмалю, розтягують звужену частину статевих органів руками одночасно витягують плід. Проводять перінеотомію або кесарів розтин.

6.12. ВУЗКІСТЬ ТАЗА

Вузкість таза (pelvis justo minor s. pelvis minis parva) −

недостатність поперечних і вертикальних діаметрів тазової порожнини по відношенню до об’єму нормально розвиненого плода (реєструється у телиць первісток, свиней, собак).

Причини. Вроджені і набуті (інфантилізм, вирощування ремонтних телиць з телят гіпотрофіків, парування тварин, що не досягли фізіологічної зрілості, а у собак (боксери, бульдоги, мопси) завжди відносно вузький таз). Перехворювання рахітом, деформація кісток таза після переломів, периоститів та ін.

Клінічні ознаки. За наявності фізіологічних перейм і потуг народження плода(ів) не настає.

Діагноз. За мануального дослідження виявляють невідпо відності розмірів таза до величини плода.

Допомога. Якщо плід невеликий − його витягують, попередньо вливши в родовий канал стерильну вазелінову оливу. За неможливості розродження − кесарів розтин або фетотомія.

6.13. КРУПНОПЛІДДЯ

Крупнопліддя (hypertrofya fetus) − невідповідність нор мально розвиненого таза самки до великого розміру плода.

Причини. Міжпорідне схрещування, неправильний підбір пар, подовження вагітності, розвиток одного плода у багато плідних тварин. Сприяє надмірна годівля вагітних.

Клінічні ознаки. До рівня вульви доходять тільки кінчик носа і перерозвинені копитця, або лише задні кінцівки.

252

Діагноз. Легко обґрунтувати за часом перебігу родів, поведінкою породіллі та за акушерського (вагінального) дослід ження.

Допомога. Кесарів розтин, а за мертвого плода – фетотомія.

6.14. АНОМАЛІЇ І ВИРОДЛИВОСТІ ПЛОДА

Аномалії і виродливості плода обумовлюють зміну конфігурації плода з одночасним збільшенням діаметра окремих його ділянок або збільшення загальної маси виродка.

Виродки, які спричиняють патологічні роди, бувають одиночні і подвійні.

Рододопомога. За виродливості проводять кесарів розтин, в деяких випадках фетотомію (водянка плода).

Показання до рододопомоги

Показанням для акушерського дослідження і надання допомоги на другій стадії родів є:

3інтервал між початком перейм і потуг та народження плоду в корів понад 6 год, у кобил понад 15 хв., у овець, кіз – 25 хв на один плід і 10 год на всі плоди, у свиней – 6 год на весь приплід, у собак і кішок – 10–15 хв на плід і 12 год на весь приплід;

253

3явна патологія в передлежанні плоду, коли з родових шляхів прорізується одна кінцівка або голова, чи дві кінцівки, а голова відсутня;

3раптове ослаблення або припинення потуг після попередніх бурхливих чи нормальних;

3відсутність перейм і потуг після відходження навколоплідних вод;

3роди у самок з деформаціями таза; 3роди у самок з розривами шийки матки під час

попередніх родів.

За виявлення показників патологічних родів проводять акушерське дослідження, встановлюють діагноз і відповідно до основних правил рододопомоги та діагнозу надають допомогу породіллям.

6.15. НЕПРАВИЛЬНІ ПЕРЕДЛЕЖАННЯ І ЧЛЕНОРОЗМІЩЕННЯ

У випадку надання акушерської допомоги необхідно дотримуватися певних правил. Практика ветеринарного акушерства показує, що патології родів внаслідок неправильних взаємовідношень плода і родових шляхів матері найчастіше спостерігають у великої рогатої худоби, тому всі основні положення щодо допомоги будуть описані стосовно корів, а акушерську допомогу самкам інших видів, щоб не повторю ватись, буде описано у вигляді доповнень, які здебільшого відображають їх специфічність, зумовлену видовими анатоміч ними особливостями.

Неправильне положення кінцівок за тазового передле жання плода. Патологія родів за тазового передлежання плода потребує швидкого родорозрішення для профілактики асфіксії плода через защемлення пуповини між плодом і кістками таза матері. Неправильне розміщення тазових кінцівок плода, як і передніх, викликає порушення динаміки другої стадії родів.

254

П’яткове передлежання однієї або обох кінцівок.

Найчастіше ускладнення буває за тазового передлежання, коли відбувається вклинювання плода з кінцівкою, зігнутою у стегно вому, колінному і скакальному суглобах. Одностороннє, а тим більше двостороннє п’яткове передлежання ускладнює або виключає можливість проходження плода через таз породіллі.

Діагноз. Спостерігають затримку стадії виведення плода. За одностороннього п’яткового передлежання з родових шляхів виходить одна кінцівка з повернутою доверху підошвою копи тець. Пальпацією діагностують характерні обриси скакального суглоба і крупа плода, що вклинюються у родові шляхи.

Допомога. Фіксують правильно розміщену кінцівку. За допомогою петлепровідника проводять акушерську петлю в ділянку скакального суглоба, а потім зміщують її вниз до путового суглоба. Слід зазначити, що чим сильніше тягнути тазову кінцівку, тим більше розгинається путовий, вінцевий і копитний суглоби, а разом з тим виникає небезпека розриву стінки матки. Тому акушер повинен ввести руку в матку, взяти копитце в долоню і після того як помічник відштовхне плід у матку, вивести кінцівку в родові шляхи. За п’ятко вого розміщення обох кінцівок виправлення їх проводять по черзі (рис. 34).

Рис. 34. Виправлення тазової кінцівки за п’яткового передлежання

255

Згинання кінцівок у кульшовому (тазово стегновому) суглобі (сідничне передлежання). Коли одна кінцівка зігнута,

діагноз встановити неважко. Із родових шляхів виходить одна тазова кінцівка, а введеною у родові шляхи рукою намацують хвіст і стегно другої. Якщо обидві кінцівки зігнуті у кульшовому суглобі, поставити діагноз важче. Орієнтиром під час акушер ського дослідження є хвіст, що підтверджує тазове передле жання плода (рис. 35).

Рис. 35. Виправлення тазової кінцівки за згинання в кульшовому суглобі

Допомога. За двобічного підгинання кінцівок у кульшових суглобах невеликого плода обводять акушерські мотузки навко ло обох кінцівок і пробують вивести плід без їх виправлення.

Можна використовувати петлю Зааке. Для цього акушер ську мотузку обводять навколо тулуба плода і затягують її над крижами.

Проте практика показує, що такі випадки зустрічаються досить рідко. Витягнути плід можна лише після виправлення кінцівок. Для цього за допомогою петлепровідника накладають петлю на кінцівки. Потім її, наскільки можливо, зсовують вниз до скакального суглоба. Відштовхуючи рукою або клюкою плід у порожнину матки, переводять кінцівки спочатку у п’яткове

256

передлежання, а потім і зовсім виправляють. За неможливості виправлення застосовують фетотомію або кесарів розтин.

Неправильне розташування хвоста. Хвіст може защемля тися між крупом плода і кістками таза матері у разі завороту його на спину, що є суттєвою перешкодою для нормального перебігу родів. Защемлений хвіст легко вдається виправити за допомогою руки або акушерської петлі.

Неправильне розташування голови плода. Заворот голови

убік. Може бути наслідком неправильного надання акушерської допомоги, коли роблять спроби витягнути плід за кінцівки, які прорізались із родових шляхів, особливо, коли шийка матки ще розкрилася недостатньо, за бурхливих перейм і потуг, або рідко зустрічається за наявності вродженого анкілозу шийних хребців

уплода (рис. 36).

Рис. 36. Схема виправлення голови, завернутої вбік

Діагноз. Про заворот голови плода вбік судять по затримці стадії виведення плода, коли прорізуються дві передні кінцівки, але одна з них коротша, саме та, у бік якої завернута голова. Така патологія може супроводжуватися бурхливими переймами, після яких виникає вторинна слабкість перейм і потуг. Мануально підтверджується головне передлежання, пальпується

257

шия. Орієнтуючись за шиєю, акушер проникає у матку, щоб визначити межі голови плода, які можна обвести рукою. Інколи голова, за бокового її положення, може бути повернутою навколо своєї осі, внаслідок чого нижня щелепа розміщується доверху, а верхня – донизу.

Прогноз залежить від розмірів плода й родових шляхів, сили перейм і потуг, набряку родового каналу, зволоження плода та родового каналу.

Допомога. Після фіксації передніх кінцівок плід відштов хують у матку. За незначних розмірів плода інколи вдається вивести голову плода, зафіксувавши її пальцями за носові ходи або очні орбіти. Найзручніше виправляти голову плода за допомогою акушерської петлі чи недоуздка, накладених на голову плода. Під час натягування мотузки необхідно рукою підтримувати голову за нижню щелепу, вуха чи очні орбіти; без такої фіксації заворот голови може ускладнитися перекручу ванням шиї.

Якщо рукою неможливо дотягнутися до очних орбіт чи носа плода, пробують накласти подвійну акушерську петлю, яка після виправлення голови перетворюється у надійний акушер ський недоуздок. Для накладання петлі необхідно:

1)обвести подвійну петлю навколо шиї;

2)провести вільні кінці мотузки через петлю, що утворилася;

3)одну із розташованих на шиї петель опустити через потиличний гребінь на лицеву ділянку плода;

4)відрегулювати потягуванням місцезнаходження петель

іступінь їх фіксації; голову виводити у родові шляхи вище описаними прийомами.

За неможливості виправлення голови у плода застосо вують кесарів розтин або фетотомію.

Опускання голови плода вниз. Причини ті самі, що й у разі завороту її убік.

258

Діагноз. Мануально знаходять верхню частину шиї, потилицю і лоб плода. Залежно від ступеня опускання можливі наступні варіанти: голова плода упирається в дно таза матері носовими кістками – лобне передлежання голови; за більш значного перегинання шиї голова упирається у дно таза потилицею – потиличне передлежання, інколи, особливо у лошат, голова може прилягати до грудної кістки, а в таз вклинюється зігнута шия плода – шийне передлежання (рис. 37).

Рис. 37. Опускання голови плода

Допомога. Фіксують кінцівки плода за лобного перед лежання часто достатньо підвести під нижню щелепу плода руку і вивести нею голову в таз. В інших, більш складних випадках, допомога складається з комплексу прийомів – відштовхування плода в порожнину матки та переведення голови у лобне і нормальне переджежання. Після виправлення розміщення голови її фіксують та витягують плід.

За неможливості завершити роди консервативним методом, виконують кесарів розтин або фетотомію.

259

Закидання голови плода на спину. Зустрічається рідко і є досить тяжким ускладненням, часто супроводжується глибо кими травмами матки (рис. 38).

Діагноз. Пальпаторно встановлюють переднє передле жання плода, трахеальні кільця, пульсуючі сонні артерії. Під час просування руки вперед, можна дістати і голову плода, повернуту лобом та верхніми щелепами до власної спини.

Рис. 38. Закидання голови на спину плода

Допомога. Акушерськими петлями фіксують грудні кінцівки та відштовхують плід. Переводять голову плода із спини на бік, перекочуючи її через холку плода. Надалі рододопомогу надають як у випадку завороту голови набік. У більшості випадків, особливо за защемлення плода, доцільно відразу виконувати кесарів розтин або фетотомію.

Скручування шиї плода. Спостерігається, головним чином, під час вклинювання у таз після невдалого виправлення завернутої вбік голови плода.

Діагноз. Руку проводять між плодом і родовим каналом, визначають наявність радіальних складок шкіри шиї, спрямо

260