
- •1. Загальна характеристика літератури Середніх віків: проблеми періодизації, специфіка її виникнення та розвитку.
- •2/3. Специфіка картини світу доби Середньовіччя (давньоскандинавський, англосаксонський, кельтський епос). Загальна характеристика і особливості.
- •3. Архаїчний епос раннього Середньовіччя (давньоскандинавський, англосаксонський, кельтський епос). Загальна характеристика й особливості.
- •4. Аналіз збірок "Молодша Едда" і "Старша Едда".
- •5. Клерикальна література. Особливості виникнення, специфіка проблематики, жанрові різновиди.
- •6. Героїчний епос зрілого Середньовіччя: специфіка виникнення, національна своєрідність, особливості проблематики й образної системи.
- •7. Загальна характеристика героїчного епосу Франції («Пісня про Роланда»).
- •8. Особливості тематики, проблематика, композиції образної системи в "Пісні про Сіда".
- •9. Творчість вагантів. Загальна характеристика.
- •10. Загальна характеристика середньовічної лицарскої літератури. Види і жанри лицарської літератури.
- •11. Куртуазна лірика: походження, специфіка когнцепції любові, жанрове розмаїття, представники.
- •12. Лицарский роман. Особливості виникнення, характеристика основних циклів лицарских романів, представники.
- •13. Романи Кретьєна де Труа: проблематика, специфіка концепції любові, поняття "авантюри", системи персонажів.
- •14. Загальна характеристика міської літератури. Особливості виникнення, жанрова своєрідність і представники.
- •15. Фабліо, шванки. Загальна характеристика та особливості.
- •16. Тваринний епос "Роман про Лиса".
- •17. Середньовічна драма і театр: осоливості виникнення і розвитку, жанрові різновиди.
- •18. Ренесанс як культурно-історичний феномен: хронологічні межі, домінанти світогляду, форми художньої культури і основні представники.
- •19. Умови та причини виникнення ренесансного руху в Італії. Специфіка творчості Данте.
- •20. Картини Всесвіту у "Божественній комедії" Данте.
- •21. Особливості тематики, художнії образів і композиції ліричної збірки "Нове життя" Данте.
- •22. Творчість Франческо Петрарки. Загальна характеристика.
- •23. Проблематика, сюжетно-композиційна будова, образна система збірки «Декамерон» Дж. Боккаччо.
- •24. Специфіка створення ренессансної драматургії і театру.
- •25. Особливості й характерні риси Відродження у Німеччині і Нідерландах.
- •26. Специфіка доби Відродження у Франції. Творчість Франсуа Рабле. Історія створення, проблематика, структура, головні образи роману «Гаргантюа і Пантагрюель».
- •27. Специфіка художнього методу ф. Рабле: поняття «карнавальної культури», «карнавального сміху», амбівалентності, «гротескного реалізму» в романі «Гаргантюа і Пантагрюель».
- •30. Розвиток ренесанської драми в Іспанії. Творчість Лопе де Веги.
- •31. Соціально-історичний і культурний розвиток Англлії у 16 ст. Періодизіція літературного процесу. Оксфордський гурток гуманістів.
- •32. Історія створення, жанрові джерела і сюжетно-композиційна будова «Утопії» т. Мора.
- •33. Творчість Вільяма Шекспіра. Періодизація, жанрова своєрідність, специфіка персонажів.
- •34. Сонети в. Шекспіра. Художній аналіз.
- •35. Хроніки в. Шекспіра. Проблематика, образи, художня своєрідність.
- •36. Комедії в. Шекспіра. Проблематика, особливості конфлікту і персонажів.
- •37. Тематика, проблематика і художня своєрідність трагедій в. Шекспіра.
- •38. Пізній період творчості в. Шекспіра. Специфіка трагікомедій "Буря" і "Зимова казка".
- •39. Вплив літератури Відродження на подальший розвиток західноєвропейської літератури.
37. Тематика, проблематика і художня своєрідність трагедій в. Шекспіра.
Ромео і Джульєтта (англ.Romeo and Juliet) — трагедіяВільяма Шекспіра, в якій розповідається про трагічнекоханнядвох молодихверонцівіз ворожих родин.
Ромео і Джульєтта належить до трагедійного періоду творчості барда. Ця трагедія несхожа на пізніші трагедії Шекспіра. В ній багато комедійного, ліричного, фарсового. Трагічна доля героїв не є результатом провини, очищенням стражданням.
Трагедія Ромео і Джульєтти викликала великий інтерес у представників найрізноманітніших мистецтв.
змову проти Юлія Цезаря та його вбивство Брутом; в ній діє також велика кількість історичних персонажів того часу.
П'єса Вільяма Шекспіра, що стала однією з трьох прем'єр першого театрального сезону в «Глобусі» у 1599 році.
Хоча титульний персонаж — Цезар, він не відіграє великої ролі в п'єсі, з'являється лише декілька разів й гине на початку третьої дії. Центральною особою є Брут, в якому борються такі почуття, як честь, патріотизм та дружба. Серед відомих цитат з трагедії — передсмертні слова Цезара «Et tu, Brute» (в античних джерелах вони подаються інакше), а також монолог Антонія «Friends, Romans, countrymen, lend me your ears…»
У п'єсі доволі багато анахронізмів. Герої носять капелюхи та використовують годинники з боєм, які не існували в давньому Римі.
Безпосереднім продовженням «Юлія Цезара» є трагедія «Антоній та Клеопатра».
Гамлет, принц данський — трагедія Вільяма Шекспіра, відоміша просто як Гамлет, написана між 1599 та 1601 роками.
Дія цієї п'єси відбувається в Данії. У ній розповідається, як принц Гамлет здійснює помсту своєму дядькові королю Клавдію, убивці попереднього короля, Гамлетового батька, та нового чоловіка Гамлетової матері, королеви Гертруди. У п'єсі яскраво відтворено протікання справжнього й удаваного божевілля, яке проявляється то в глибокому смутку, то в шаленій люті. Серед її тем також зрада, помста, інцест і моральне падіння.
«Король Лір» — п'єса Вільяма Шекспіра, написана в1605-1606рр. Надрукована вперше в1608р.
Сюжет п'єси побудований на історії легендарного короля Ліра, який на схилі років вирішує віддалитися від справ і розділити своє королівство між трьома дочками. Для визначення розмірів їх частин він просить кожну з них сказати, як сильно вона його любить. Дві старші дочки використовують цей шанс, а молодша — Корделія — відмовляється лестити, кажучи, що її любов вище цього. Розгніваний батько відрікається від молодшої дочки і проганяє графа Кента, який намагався вступитися за Корделію. Лір ділить королівство між старшою і середньою дочками. Однак невдовзі, після жахливого прийому, наданого йому ними, він розуміє, наскільки лицемірно розважливі були його старші дочки зі своєю показною «любов'ю». Напруга у відношенні дочок до короля загострює політичну ситуацію в королівстві, яке готове ось-ось зникнути.
Оте́лло, венеціа́нський мавр (англ. The Tragedy of Othello, The Moor of Venice, часто коротко Отелло за ім'ям головного героя) — п'єса Вільяма Шекспіра, написана близько 1604 року. Сюжет п'єси заснований на творі Джіральді Чинта «Венеціанський мавр».