- •1. Загальна характеристика літератури Середніх віків: проблеми періодизації, специфіка її виникнення та розвитку.
- •2/3. Специфіка картини світу доби Середньовіччя (давньоскандинавський, англосаксонський, кельтський епос). Загальна характеристика і особливості.
- •3. Архаїчний епос раннього Середньовіччя (давньоскандинавський, англосаксонський, кельтський епос). Загальна характеристика й особливості.
- •4. Аналіз збірок "Молодша Едда" і "Старша Едда".
- •5. Клерикальна література. Особливості виникнення, специфіка проблематики, жанрові різновиди.
- •6. Героїчний епос зрілого Середньовіччя: специфіка виникнення, національна своєрідність, особливості проблематики й образної системи.
- •7. Загальна характеристика героїчного епосу Франції («Пісня про Роланда»).
- •8. Особливості тематики, проблематика, композиції образної системи в "Пісні про Сіда".
- •9. Творчість вагантів. Загальна характеристика.
- •10. Загальна характеристика середньовічної лицарскої літератури. Види і жанри лицарської літератури.
- •11. Куртуазна лірика: походження, специфіка когнцепції любові, жанрове розмаїття, представники.
- •12. Лицарский роман. Особливості виникнення, характеристика основних циклів лицарских романів, представники.
- •13. Романи Кретьєна де Труа: проблематика, специфіка концепції любові, поняття "авантюри", системи персонажів.
- •14. Загальна характеристика міської літератури. Особливості виникнення, жанрова своєрідність і представники.
- •15. Фабліо, шванки. Загальна характеристика та особливості.
- •16. Тваринний епос "Роман про Лиса".
- •17. Середньовічна драма і театр: осоливості виникнення і розвитку, жанрові різновиди.
- •18. Ренесанс як культурно-історичний феномен: хронологічні межі, домінанти світогляду, форми художньої культури і основні представники.
- •19. Умови та причини виникнення ренесансного руху в Італії. Специфіка творчості Данте.
- •20. Картини Всесвіту у "Божественній комедії" Данте.
- •21. Особливості тематики, художнії образів і композиції ліричної збірки "Нове життя" Данте.
- •22. Творчість Франческо Петрарки. Загальна характеристика.
- •23. Проблематика, сюжетно-композиційна будова, образна система збірки «Декамерон» Дж. Боккаччо.
- •24. Специфіка створення ренессансної драматургії і театру.
- •25. Особливості й характерні риси Відродження у Німеччині і Нідерландах.
- •26. Специфіка доби Відродження у Франції. Творчість Франсуа Рабле. Історія створення, проблематика, структура, головні образи роману «Гаргантюа і Пантагрюель».
- •27. Специфіка художнього методу ф. Рабле: поняття «карнавальної культури», «карнавального сміху», амбівалентності, «гротескного реалізму» в романі «Гаргантюа і Пантагрюель».
- •30. Розвиток ренесанської драми в Іспанії. Творчість Лопе де Веги.
- •31. Соціально-історичний і культурний розвиток Англлії у 16 ст. Періодизіція літературного процесу. Оксфордський гурток гуманістів.
- •32. Історія створення, жанрові джерела і сюжетно-композиційна будова «Утопії» т. Мора.
- •33. Творчість Вільяма Шекспіра. Періодизація, жанрова своєрідність, специфіка персонажів.
- •34. Сонети в. Шекспіра. Художній аналіз.
- •35. Хроніки в. Шекспіра. Проблематика, образи, художня своєрідність.
- •36. Комедії в. Шекспіра. Проблематика, особливості конфлікту і персонажів.
- •37. Тематика, проблематика і художня своєрідність трагедій в. Шекспіра.
- •38. Пізній період творчості в. Шекспіра. Специфіка трагікомедій "Буря" і "Зимова казка".
- •39. Вплив літератури Відродження на подальший розвиток західноєвропейської літератури.
34. Сонети в. Шекспіра. Художній аналіз.
На жаль, нічого не відомо про те, коли Шекспір почав писати вірші. Однак зовсім очевидно, що його ранні драми не були першої пробій поетичного пера. Важко повірити в те, що він міг з першого разу опанувати віршем як теперішній майстер поетичної драми. Очевидно, трьом частинам "Генріха VI" передували якісь ранні поетичні досвіди не дійшли до нас
За те, що "Сонети" були створені між 1592-1598 роками, говорить також їхня стильова близькість до інших добутків, написаним Шекспіром у ці роки. Ряд тим і мотивів "Сонетів" перегукується з деякими строфами його поем "Венера й Адоніс" (1593) і "Лукреция" (1594). Виявлено подібність між поетичними вираженнями, образами й порівняннями, що зустрічаються в "Сонетах" і в драматичних добутках, написаних Шекспіром у ці роки
Особливо наочні паралелі між "Сонетами" і окремими місцями таких п'єс, як "Два веронца", "Марні зусилля любові", "Ромео й Джульетта", які були створені Шекспіром в 1594-1595 роках
Але хоча основна маса сонетів була написана між 1592 і 1598 роками, не виключена можливість, що окремі вірші, що ввійшли в збірник, були створені раніше, а інші - пізніше цих літ
У звичаї поетів епохи Відродження було писати сонети так, щоб вони складалися в цикли, внутрішньо пов'язані з певною темою й ліричним сюжетом. "Сонети" Шекспіра близькі кетому.
В основному "Сонети" складаються в ліричну повість про жагучу дружбу поета із прекрасним юнаком і не менш жагучої любові до некрасивого, але чарівній жінці
"На радість і сум, з волі Долі, Двоє друзів, дві любові володіють мною: Чоловік светлокудрий, светлоокий І жінка, у чиїх поглядах морок нічний".
Далі ми довідаємося, що друг і кохана поета зблизилися й обоє, таким чином, змінили йому. Але це не вбило в ньому ні прихильності до друга, ні страсті квозлюбленной.
Єдність циклу Сонетів не стільки сюжетне, скільки ідейно - емоційне. Воно визначається особистістю їхнього ліричного героя - того, від чийого ім'я написані всі ці вірші
У драмі, що розгортається перед нами в "Сонетах", три персонажі: Друг,
Смаглява дама й Поет. Перших двох ми бачимо очами поета. Його відношення до них перетерплює зміни, і з описів почуттів поета стосовно цим двох особам перед нами виникає великий і складний образ головного ліричного героя "Сонетів".
Не можна прямо ототожнювати ліричного героя "Сонетів" із самим Шекспіром. Звичайно, в образ ліричного героя ввійшло чимало особистого. Але це не автопортрет, а художній образ людини, такий же життєво правдиві й реальний, як образи героїв шекспірівських драм
Оскільки порядок, у якому дійшли до нас "Сонети", трохи переплутаний, зміст їх ясніше всього розкривається, якщо згрупувати вірша по тематичних ознаках. У цілому вони розпадаються на дві більші групи: перші 126 сонетів присвячені другові, сонети 127-154 - улюбленої
Сонетів, присвячених другові, набагато більше, ніж віршів овозлюбленной.
Уже це відрізняє цикл Шекспіра від всіх інших сонетних циклів не тільки в англійської, але й у всій європейській поезії епохи Відродження
Сонети до друга й сонети до коханої - це як би два окремих цикли, між якими є зв'язок. Але в цілому "Сонети" не виглядають як заздалегідь задуманий і планомірно здійснений цикл ліричних віршів
Саме тому й зложилася думка про порушення послідовності сонетів ще в першому виданні 1609 року? Навіть поверхневе ознайомлення приводить до висновку, що логіка ліричного сюжету не скрізь витримана. Так, наприклад, про те, що друг змінив поетові з його коханої, ми довідаємося із сонетів 40, 41, 42, причому задовго до того, як довідаємося про те, що в поета була кохана, - про неї нам розповідають сонети, починаючи з 127-го.
Це не єдиний випадок порушення послідовності в розташуванні сонетів. Можливо, що сам Шекспір написав деякі сонети поза циклом, не піклуючись про те, яке місце вони займуть у книзі його "Сонетів".
У зв'язку із цим виникли спроби виправити неточності першодрукованого тексту, визначивши більш логічно послідовний порядок сонетів. Було запропоновано кілька систем їхнього розташування. Деякі з них заслуговують на увагу. Іноді при перестановці місць сонетів виявляється раніше, що зауважується не логіка, зв'язку між окремими віршами. Іноді зближення різних сонетів виявляється довільним, нав'язуючи авторові більше, ніж він припускав
"Сонети" Шекспіра належать до видатних зразків ліричної поезії.