Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
SHPORY_1stor1ya.doc
Скачиваний:
18
Добавлен:
25.12.2018
Размер:
486.4 Кб
Скачать

1. Українські землі під владою Речі Посполитої. Виникнення українського козацтва.

У місті Любліні 1 липня 1569 р. було проголошено унію. За її умовами Велике князівство Литовське об'єднувалося з Польським королівством в єдину державу - Річ Посполиту. Зрушення у економіці 14-16 ст. тісно були пов’язані з соціальними процесами. Формується станова організація суспільства:

  1. На вершині соціальної ієрархії перебувала шляхта – військово-службовий, замкнутий, привілейований стан - перебувала на вершині соціальної ієрархії, визначалася знатністю походження та великою земельною власністю.

  2. Наступною ланкою були пани – найзаможніші феодали, порівняно нечисленна еліта, аристократична група.

  3. Дрібна шляхта - походили із селян чи міщан, які за службу одержали статус шляхти та земельні володіння.

4. Важливу роль та особливе місце в українському суспільстві належало духовенству, майже 10% населення.

5. Міщани – жителі міст. 6. Найнижчим прошарком соціальної піраміди було селянство, яке було теж неоднорідним:

  1. Чиншові селяни; Тяглові селяни.

  2. Службові селяни – ремісники, рибалки, конюхи.

У ХV-ХVІ ст. виникає нова верства українського суспільства – козацтво. Українське козацтво – визначне явище в європейській історії. Слово "козак" – тюркського походження і означає «вільна людина, воїн-вершник, страж, розбійник».

Причини виникнення українського козацтва:- економічні (народна колонізація вільних земель Придніпров'я та Дикого поля - степів за Дніпровськими порогами);

- соціальні (посилення феодальної експлуатації українського населення з боку литовських та польських магнатів, шляхти, оформлення кріпосної залежності селянина від феодала);

- політичні (цілеспрямована політика польської прикордонної адміністрації поставити козацтво на службу по охороні південних рубежів від татарської небезпеки);

- стратегічні (постійна небезпека з боку Кримського ханства);

- національно-релігійні (політика полонізації українського населення та наступ католицької церкви на права православної).

Спочатку козаки займалися господарською діяльністю, що мала сезонний характер і не потребувала господарських будівель, осілості. Згодом починають виникати зимівники (запорізькі хутори), які складалися з двох-трьох хат, господарських будівель. Козаки займалися також землеробством, скотарством, садівництвом, ремеслом. Продавали вони продукти своєї діяльності та здобич, добуту в походах. Купували переважно хліб, одяг, зброю. Особливо вславилися організацією козацтва професійні воїни-лицарі – черкасько-канівські старости Остап Дашкевич та Дмитро Вишневецький.

2. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. Гетьман П. Скоропадський.

З 29 на 30 квітня 1918 р. відбувся державний переворот: УЦР й уряд було розпущено, владу захопив Павло Скоропадський (1873-1945). Політика державної розбудови почалася зі зміни назви держави: УНР було перейменовано на Українську Державу. Міністрів було звільнено. Центральну Раду розпущено. Державний лад повинен був затвердити новий парламент - сейм. Гетьманові належала законодавча й виконавча влада, він же призначав Генерального суддю. Було організовано гетьманську варту (поліцію). Побудувати державну владу на основі рівноправної участі всіх суспільних верств у політичному житті не вдалося.В аграрній політикы відновлювалася приватна власність на землю, землю тепер можна було продавати й купувати. Власники підприємств одержали право збільшувати робочий день до 12 годин, знижувати й нерегулярно видавати зарплатню, не виконувати умов трудових договорів.Гетьманському урядові на якийсь час удалося відновити свободу торгівлі й підприємницької ініціативи. Збут товарів за кордон збагачував промисловців і торговців. Було відновлено роботу залізниць.Фінансова реформа була спрямована на введення гривні й розміщення українських капіталів у німецьких банках.Метою військової реформи було створення національної армії з 300 тис. чоловік і реформування військових частин Запорізької та Сердюцької дивізій, полку січових стрільців. Православна віра проголошувалася державною.Найбільш вдалою та послідовною була політика в сфері культури. Було прийнято закон про обов'язкове вивчення української мови, історії та географії України. Почався процес масового відкриття українських шкіл; Гетьман затвердив іменні стипендії для бідних учнів гімназій. Були відкриті Національна бібліотека. Національний архів. Національна галерея мистецтв. Національний театр; Зовнішня політика була спрямована на підтримку дипломатичних відносин із Німеччиною, Австро-Угорщиною, Швейцарією, Туреччиною, Польщею, Фінляндією, а восени 1918 р.- з Великою Британією та Францією.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]