2.Західноукраїнські землі в і половині хіх ст. “Руська трійця”. Революція 1848 р. В Австро-Угорщині та скасування кріпосного права.

Українські землі у складі Австрії – найбільш відстала частина імперії, її сировинний придаток.

Носієм національної ідеї в західноукраїнських землях було духовенство.У першій половині XIX ст. центром національного руху в Галичині стає Львів. Саме тут на початку 30-х років і виникає напівлегальне демократично-просвітницьке та літературне угруповання "Руська трійця" (засновники - М. Шашкевич, І. Вагилевич та Я. Головацький), яке виступило на захист української мови (термін "руська" для галичан означав українська).

Члени "Руської трійці" своє головне завдання вбачали у піднесенні статусу та авторитету української мови, розширенні сфери її вжитку і впливу, прагненні "підняти дух народний, просвітити народ", максимально сприяти пробудженню його національної свідомості, у своїй діяльності певною мірою вийшли за межі культурно-просвітницької діяльності у політичну сферу.Незабаром це об'єднання розпадається.У 1848-1849 рр. Європу охопила загальноєвропейська демократична революція. Вона була спрямована проти режиму реакції, який встановився після розгрому імперії Наполеона І, проти пережитків феодалізму. В результаті революції вперше в історії в політичному житті Європи могли брати участь широкі народні маси. В європейських країнах почалося становлення демократичних інститутів, громадянського суспільства. Демократизація життя, піднесення соціальних рухів дало поштовх до розгортання національно-визвольної боротьби поневолених народів Східної і Центральної Європи.У 1848 р. скасовано кріпосне право, проголошено конституцію, скликано парламент. Правлячі кола Австрії, ігноруючи вимоги українців, все ж погодилися на запровадження з 1848 р. навчання українською мовою в народних школах та викладання цієї мови як обов'язкового предмета в гімназіях. На початку 1849 р. відкрито кафедру української мови у Львівському університеті. Її першим професором став Я. Головацький. Переслідуваний світською і церковною владою, на 32-му році життя помирає М. Шашкевич. У 1848 р. перейшов на пропольські позиції І. Вагилевич, який починає проповідувати ідею польсько-українського союзу під зверхністю Польщі. Довше обстоював ідеї "Руської трійці" Я. Головацький. Але й він під впливом М. Погодіна приєднується до москвофілів і у 1867 р. емігрує до Росії.

3.Наслідки війни, німецько-фашистської окупації для України. Відбудова народного господарства в іі половині 40-х на початку 50-х років.

Відбудова н/г республіки розпочалася відразу після звільнення, ускладнювалася масштабними збитками та руйнуваннями (лише 19% промислових підприємств залишилося неушкодженими), голодом 1946-1947 р.р. економіка УРСР відбудовувалася як частина загальносоюзної економічної системи, ставка робилася на важку промисловість та оборонні об'єкти; Найбільша увага приділялася залізницям, вугільним та металургійним підприємствам. До кінця 1945 р. було відновлено близько третини довоєнного індустріального потенціалу республікиЗа першу післявоєнну п'ятирічку (1946-1950 рр.) промисловість України в цілому вийшла на довоєнний рівень виробництва.Демографічний розвиток України характеризується скороченням трудових ресурсів – у роки війни загинув кожен шостий житель. У 1946р. почався широкомасштабний наступ на присадибні господарства, які обкладалися високими грошовими та натуральними податками.Карткову систему було скасовано, але зарплати не встигали за цінами, товари були недоступні для простих трудівників.Успіхи індустріального зростання забезпечувалися малою часткою заробітної плати робітників та службовців у національному доході, а також нееквівалентним обміном між містом і селом. Оплата праці у колгоспах була вкрай низькою, а підсобні господарства колгоспників обкладалися високими податками і обов'язковими натуральними поставками. Незважаючи на тяжку посуху 1946 р. у південних областях, накладений державою тягар не зменшився. Голодомор 1946-1947 рр. відібрав життя сотень тисяч селян. Були зруйновані 714 міст і селищ міського типу, понад 28 тис. сіл (250 із них були спалені, а їхні мешканці страчені), матеріальна база 27 910 колгоспів. Загальні людські втрати України нараховують 9 млн чоловік, без урахування радянських партизанів і підпільників. А всі демографічні втрати (померлі від хвороб, депортовані, емігранти, втрати в природньому прирості) складають 14,8 млн чоловік (40 % населення). Це набагато більше, ніж в інших державах Європи, що брали участь у війні.З України, як і з інших окупованих країн, фашисти вивозили матеріальні та культурні цінності. Були розграбовані музеї, картинні галереї.Матеріальні втрати Радянського Союзу в Другій світовій війні перевищували 40% сукупних втрат воюючих сторін. Частка УРСР у загальносоюзних втратах також перевищувала 40%. Україна зазнала більших матеріальних збитків, ніж Росія, Німеччина, Франція або Польща.

Білет № 5