Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
SHPORY_1stor1ya.doc
Скачиваний:
18
Добавлен:
25.12.2018
Размер:
486.4 Кб
Скачать

1.Запорізька Січ – державно-політичне утворення українського народу. Роль українського козацтва у боротьбі українців проти агресії Польщі, Туреччини, Кримського ханства.

Запор Січ відігравала велику роль в історії Укр 16-18ст. Розповсюджувалися хвилі народних повстань проти шляхетської Польщі,ненависного кріпосництва.Запор Січ була політ центром укр. народу і посідала ключове місце в сусп.-політ житті країни.Саме тому укр. Стали наз «нацією козаків» а саму Січ за демократичні порядки»козацькою республікою».Образ запор козака став символом захисника батьківщини.Козатство захищало рідну землю від татаро-турецьких набігів. Укр землі,що були звільнені від польсько шляхетського панування під час Націон визвольної війни 1648-1657р отримали назву Війська Запорізького чи гетьманщини.Російський царат із другої пол. 18ст проводив політику обмеження козацьких порядків в Україні. У 1781р був складений адмін.поділ Укр на полки.З 70р 18ст КатеринаІІ починає поетапну ліквідацію Запор Січі. Причинами цього стали:1)Успішне завершення рос-турецьких воєн.2)перенесення кордону рос імперії на Пд до Чорного моря.3)Утрата військового значення Запор Січі в боротьбі з турками і татарами.4) Участь козаків у повстаннях проти Речі Посполитої та Рос імперії.6)зміцнення в Рос феодалізму,коли старшина і дворяни прагнули захопити великі родючі землі, закріпачити козаків.У серпні 1775р КатеринаІІ офіційно проголошувала про ліквідацію Запор Січі і самої назви «запор козак».1783р було ліквідовано козацьке військо,а козаки були переведені у розряд держ селян. Запор Січ мала цілу низку ключових ознак державності у вигляді демократ республіки. Вона залишила політ слід у процесі створ укр. Держави та перетвор на захисника укр. Народу від турецько-татарських нападів, підтримувала зв*язки з іншими держ та перетвор на центр порятунку українців від феодально кріпосницького та національного утиску з боку Речі Посполитої

2.Громадсько-політичне життя в Україні в 30-ті роки. Утвердження сталінського тоталітарного режиму.

До середини 30-х рр. у політичному житті спостерігався дедалі помітніший відхід демократичних принципів

На початку 30-х рр. українізація стала розглядатися як вияв націоналізму. Починається посилена русифікація.Зовнішня демократизація влади супроводжувалася політичними репресіямиПід час масових репресій 1937-1938 рр. загинули або були відправлені в концтабори мільйони людей. Україна постраждала від "полювання на відьом" більше, ніж інші регіони. Сталінський терор не тільки позбавив волі й життя маси людей, він розтлівав тих, кого минала трагічна доля. Гинула віра людей у добро, валилися авторитети, тьмяніли ідеали. І навпаки, заохочувалися ганебні вчинки - доноси, наклепи, провокації. Світле й бажане майбутнє, якого прагнули люди, зіткнулося в ті роки з соціальною незахищеністю, жорсто­кістю, скаліченими долями мільйонів людей.

Причини тоталітарного режиму:однопартійність ;відсутність опозиційних партій та організацій ;літична незримість населення.

Основні риси тоталітаризму 30 –х років:Тоталітарний режим базувався на системі монополій: монополії більшовиків на політичну владу, на ідеологію, на керівництво економікою.Відсутність опозиції.Нав’язування ідеології, переслідування інакомислення.Повна монополія більшовицької партії на засоби виробництва.Одержавлення керівної ролі більшовицької партії.Відсутність прав і свобод громадян, незахищеність, безсилля громадян перед політичною владою.Всевладдя каральних органів (ДПУ, НКВС), застосування політичних репресій і переслідувань.Відсутність гласності, тотальний контроль над засобами масової інформації дав можливість зводити брехню на державний рівень.Вищою цінністю оголошувалося служіння ідеї комуністичного будівництва, зміцнення держави.

Ідейним обгрунтуванням масового терору стала теорія Сталіна про неминуче загострення класової боротьби в міру просування до соціалізму.

Насильницька колективізація сільського господарства в Україні. Голод 1932-1933 рр., його трагічні наслідки.

Хлібна криза 1927-1928 рр. і брак валюти, що надходила від продажу хліба за кордон, могли зірвати форсовані темпи індустріалізації. Потрібний був механізм безперервного постачання державі хліба. Таким механізмом стали колективні господарства (колгоспи). За умов становлення тоталітарної держави колгоспами було легше керувати, ніж мільйонами розрізнених селянських господарств. У країні розпочалася суцільна колективізація. Колективізація - процес об'єднання дрібних одноосібних селянських господарств у великі соціалістичні господарства (колгоспи, радгоспи). Одним із найстрашніших наслідків колективізації в Україні став голодомор 1932-1933 рр. У XX ст. Україна пережила три голодомори - всі за радянської влади, й основною їх причиною стала непродумана аграрна політика партійно-радянського керівництва. Перший голодомор був в Україні в 1921 –сер.1923р. Голодомор 1932-1933 р. був страшним злочином сталінського режиму. Голодомор був спровокований радянським керівництвом з метою масового вступу селян до колгоспів.

Основні причини голоду в Україні: виконання плану хлібозаготівлі було досягнене шляхом вилучення значної частини посівного фонду; на продовження хлібозаготівельної кампанії було конфісковане зерно в колгоспів. Погіршили становище селян запровадження паспортного режиму в містах, закон про охорону соціалістичної власності, що передбачав за крадіжку колгоспної чи соціалістичної власності розстріл або 10 років із конфіскацією майна (закон про «п'ять колосків»). Висновок. Голодомори 1921-1923, 1932-1933 і 1946-1947 рр. стали насідком наступу тоталітарної системи на селянство. Сталося „розселянювання селянства”. Голодомори відбили стан економічних відносин і соціальних умов на селі. Командно-бюрократична система керівництва призвела і того, що селянин перестав бути хазяїном на землі, було вбите його почуття власника. Продовольчу проблему в СРСР не було вирішено. Таким чином, коли підсумувати всі вище наведені виклади дослідників Голодомору, можна дійти до висновку, що повні демографічні втрати України під час Голодомору 1932-1933 рр., вірогідніше всього, сягають 5-7 мільйонів чоловікГолодомор викликав значні негативні економічні, політичні, морально-етичні і соціально-психологічні наслідки. Цей голодомор викликав найбільшу катастрофу в історії України. Наслідки цієї катастрофи колосальні як на демографічному, так і економічному, соціально-політичному і культурному рівні.Після цієї катастрофи традиційне українське село зі своїм укладом і звичаями перестало існувати. Колективізація і Голодомор призвели до такого рушійного соціально-економічного явища, як «розселянювання».

Білет № 26

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]