1. Боротьба руських земель проти монголо-татарських завойовників

Грандіозну експансію східних народів у західному напрямку доцільніше називати монгольською, оскільки саме монголи були її організаторами і лідерами. Можливо, що синтезний термін «татаро-монголи» вживався для більш повної загальної характеристики ординців, адже він фіксував певну єдність лідера (монголи) і маси (татари як збірна назва кочівників Великого Степу).

Монгольське завоювання зумовило появу низки тривалих тенденцій, які помітно вплинули на історичний розвиток східних слов'ян, якісно змінили характер державних структур, наклали значний відбиток на ментальність народу:

1. Переміщення і своєрідне роздвоєння центру суспільного життя східних слов'ян. Прогресуючий занепад Києва призвів до втрати ним ролі об'єднувача слов'янських земель, внаслідок чого виникли нові центри політичної консолідації.

2. Консервація та поглиблення феодальної роздрібненості.3. Поступове витіснення в стосунках між князем і місцевою знаттю принципу васалітету та запровадження системи підданства. Особливо дія і наслідки цієї тенденції були помітні на теренах Північно-Східної Русі, де вплив золотоординців був найвідчутнішим. Васалітет - це середньовічна система особистої залежності одних феодалів (васалів) від інших, могутніших феодалів (сеньйорів). Принцип васалітету допускав деякі права і привілеї для різних верств населення, що певною мірою обмежувало свавілля монарха. Саме права і свободи, що базувалися на васалітеті, згодом лягли в основу європейської правової системи, сприяли формуванню буржуазних відносин. З приходом на Русь монголів принцип васалітету активно витісняється системою підданства. 4. Послаблення обороноздатності Русі призвело до того, що в XIV—XV ст. південні та західні руські землі опиняються в складі Литовського князівства та Польського королівства, а Північно-Східна та Новгородська землі залишаються під владою Орди. Внаслідок цього землі, що колись входили до складу Київської Русі, потрапили під вплив різних держав та культурних традицій, які суттєво змінили характер та динаміку їхнього суспільного розвитку. Етнічна диференціація східного слов'янства поглиблюється і дедалі активніше починають формуватися українська, білоруська та російська народності. Отже, загальмувавши соціально-економічний розвиток Русі, суттєво деформувавши суспільні відносини, помітно вплинувши на етнічні процеси, якісно змінивши структуру влади в північн-східних руських землях, монгольське нашестя та золотоординське іго наклали свій відбиток на Східну Європу, глибинно, на багато віків вперед, підкоригували її історію.

2.Проголошення автономії України. Наростання політичної боротьби в Україні у липні-жовтні 1917 року.

6-8 квітня 1917 р. в Києві працював Український Національний конгрес. Ключовим питанням стало питання про автономію України.

У травні 1917 р. в Києві проходив І Український військовий з'їзд. Виконуючи його рішення, УЦР направила до Петрограда делегацію на чолі з Володимиром Винниченком. Делегація зажадала від Тимчасового уряду надати автономію Україні в складі федеративної Росії. Тимчасовий уряд зволікав з відповіддю на це ключове для українців питання, а потім відповів відмовою.З огляду на підйом національної самосвідомості українського народу, УЦР 10 червня 1917 р. проголосила І Універсал „До українського народу, в Україні й поза Україною сущого”.

Основні положення І Універсалу були такі:1. Автономія України в складі Росії.2. Право УЦР проголошувати універсали - акти конституційного значення.3. Загальнонародні, рівні, прямі вибори Всенародних Українських зборів (сейму) шляхом таємного голосування. М 4. Відмова передавати податок до центральної російської скарбниці, уведення українського податку. 5. Надання широких національно-культурних прав національним меншинам України.Прийняття І Універсалу сприяло консолідації (єднанню) українського суспільства. Наслідок проголошення І Універсалу - утворення 15 червня 1917 р. українського уряду - Генерального Секретаріату, який очолив Володимир Винниченко.