2.Україна в роки першої світової війни 1914-1918 рр.

М. Тарнавського знову вступили у бій на Бережанщині. Після дводенного штурму вони оволоділи Козовою і в час загального наступу австрійських військ попрямували до Збруча. Погляди стрілецтва були спрямовані на схід, де відроджувалась державність України. УСС були узяті в полон та репресовані, але 6 травня 1873р. таємний договір між Росією та Німеччиною, а 6 червня 1873 таємний договір між Росією та Австро-Угорщиною. Цей союз трьох імператорів був спрямований проти Франції, він проіснував до 1887 року...1 серпня 1914 почалась І світова війна. Воєнні дії йшли переважно на західноукраїнських землях. Спочатку наступали російські війська Південно-західного фронту, які у серпні – вересні 1914 зайняли Східну Галичину та Північну Буковину. Тут на 450-кілометровому фронті від Івангорода до Кам'янця-Подільського розгорнулася одна з найбільших у І світовій війні Галицька битва за участю з обох боків 1 500 тис. солдат і офіцерів, а також авіації, бронепоїздів, танків і навіть хімічної зброї. Вона почалася загальним наступом росіян 6 серпня, а вже 12 серпня вони захопили Тернопіль, 15 – Бучач, 22 – Чортків. І щойно 3 вересня 1914 російські війська вступили до Львова, 2 – 3 вересня відбулась битва при містечку Рави-Руської. З 16 вересня 1914 до 22 березня 1915 втримувалася фортеця Перемишль. 25 вересня битва на Ужоцькому перевалі, жовтень – на Верецькому. Жовтень-листопад 1914 наступ на Дрогобич, Стрій, Борислав..Війна призвела до великих людських втрат, зниження життєвого рівня, до господарчої кризи, ще більш загострила існуючі протиріччя, і наприкінці наштовхнула суспільство до нової революції.Процес формування та бойовий шлях УСС під час І Світової війни.У серпні-вересні 1914 на Галичині Головна Українська Рада створила Центральну Бойову Раду, яка звернулась до уряду країни з проханням дозволити сформувати легіон УСС. Невдовзі згоду було отримано; правда, командування австро-угорської армії, як і уряд, без ентузіазму поставились до цієї ініціативи галичан. На прохання Управи відкликати військ для формування легіону 100 українських старшин цісарське командування виділило лише 16. У серпні-вересні 1914 на Галичині із добровольців створено легіон УСС. У місто Стрий на Львівщину прибуло 28 тис. добровольців, але австро-угорський уряд дозволив формування з 2,5 тис. легіону. Військову присягу солдати давали два рази. Перший раз на вірність Австро-Угорщині, а другий Україні. І курінь УСС очолив Д. Вітовський. У березні 1915 стрілецькі сотні виходять на схили гори Маківка. Генерал Іванов підтягує важку артилерію і кидає у наступ кавалерійську дивізію генерала Олексія Каледіна та дрібні піхотні частини. Найбільшої напруги бої досягли 1 травня. Витримати позиції січовикам не вдалося. 1 – 3 травня 1915 битва на горі Маківка.4 червня 1916 почався Брусиловський прорив.На початку липня 1917 шість відновлених сотень полку УСС під командуванням 17 лютого 1917 УСС у відновленому складі повертається на фронт.У кінці 1917 у Києві був створений курінь УСС під керівництвом Є. Коновальця та Мельника.Таким чином, бойовий шлях УСС складався із перемог та поразок, але це була перша спроба створити українську національну армію, яка б могла захистити інтереси українців та звільнити їх від іноземного панування

.3.Кризові явища в політичному і культурному житті України (друга половина 60-х – середина 80-х років) та посилення національно-визвольного руху.У період „хрущовської відлиги” в процесі реформування тоталітарну систему в СРСР було на якийсь час виведено із рівноваги. За доби Хрущова вже чітко проявилися ознаки системної кризи радянського тоталітаризму.Численні реформи у галузі народного господарства і системи управління створювали великий шумовий ефект, але постійно провалювалися. Врешті-решт у жовтні 1964 р. Хрущов утратив владу внаслідок апаратної змови. Почалася доба Л.Брежнєва — два десятиліття "застою". Наростаюча бюрократизація економіки, фактичне збереження авторитаризму в політиці, поява нового культу – „культу сірості” в управлінні державою призвели до появи і поглиблення кризових явищ у н/г. Військово-промисловий комплекс, як ракова пухлина, виснажував економікуУ соціальній сфері України намітилися і поглибилися негативні тенденції:Уповільнення темпів зростання реальних доходів населення;;Збереження і поглиблення відставання від країн Заходу щодо рівня споживання на душу населення. (( на споживчий ринок працювали лише 29% підприємств, а розвинутих країнах – 50-60%).;Загострення житлової проблеми.;Зниження рівня охорони здоров'я.Для суспільно-політичного життя цього періоду характерно:Підміна справжнього народовладдя формальним представництвом трудящих у радах, обмеження їхньої реальної влади.;Зростання масштабів бюрократичного апарату, узурпація значної частини законодавчих функцій виконавчою владою.;Зведення нанівець самостійності громадських організацій, їхнє фактичне одержавлення.;Згортання гласності.У 70-х - середині 80-х рр., у період наступу тоталітарного режиму на суспільне й духовне життя, у культурному житті України посилюють­ся ідеологізація та русифікація.Русифікація - система заходів радянського керівництва в національних республіках, спрямована на масове вивчення російської мови з відносним звуженням вивчення національних мов.Ідеологізація національної політики передбачала пропаганду та реалізацію ідеї зближення і злиття всіх націй СРСР у єдину спільноту - радянський народ.Зміни в системі освіти посилили процес русифікації.Зменшувалася кількість україномовних шкіл .Реформа загальноосвітньої школи (1984 р.) сприяла процесам ідеологізації та русифікації в Україні.Рівень знань та інтелектуальний розвиток учнів і студентів загалом перевищували показники розвинених країн Заходу. Створювалися відповідні громадські організації - спілки письменників, художників, композиторів, що натискали на «неслухняних» митців, спираючись на партійні постанови і рішення. Ідеологічного розгрому в Україні зазнали твори М. Вінграновського, В. Шевчука, Ю. Щербака, Р. Андріяшика, В. Дрозда, В. Маняка, І. Чендея.Висновок. Ідеологізація та русифікація 70-80-х рр. негативно позначилися на розвиткові культури України. Незважаючи на певні успіхи й досягнення, українська культура перебувала в стадії «застою», як і все радянське суспільство в цілому. Курс на «злиття націй» виявився безперспективним і викликав негативне ставлення у певної частини творчої інтеліге

Білет № 13