
- •1.Періодизація первісного ладу.Найдавніші поселення людей періоду кам’яного віку на території України.
- •2.Входження українських земель до складу Російської та Австро-Угорської імперій.
- •3.Напад фашистської Німеччини на срср.Боротьба проти фашистських загарбників в 1941-1942 рр. На Україні.
- •1.Трипільська культура.
- •2.Антиукраїнська політика російського царизму та початок відродження української свідомості, Кирило-Мефодіївське товариство.
- •3. Українське питання напередодні Другої світової війни.Україна в планах гітлерівців.
- •2.Західноукраїнські землі в і половині хіх ст. “Руська трійця”. Революція 1848 р. В Австро-Угорщині та скасування кріпосного права.
- •3.Наслідки війни, німецько-фашистської окупації для України. Відбудова народного господарства в іі половині 40-х на початку 50-х років.
- •Культура Київської Русі. Історичне значення Київської Русі.
- •2.Здійснення реформ 60-70 рр. Хіх ст. В Україні та їх наслідки.У 1864 р - земська реформа
- •2.Україна в роки першої російської революції 1905-1907 рр
- •3.Стан економіки України наприкінці 50-х – в першій половині 60-х років.Реформи м.Хрущова
- •1.Становлення Давньоруської держави (кінець іх-кінець х ст.)
- •2. Столипінська реформа в Україні 1907-1910 рр.
- •3. Наростання кризових явищ в соціально-економічному розвитку України в іі половині 60-х-і половині 80-х років.
- •1. Українські землі під владою Речі Посполитої. Виникнення українського козацтва.
- •3. Формування багатопартійності в Україні. Народний Рух України.
- •1) Козацько-селянські повстання кінця хvі-початку хvіІст
- •2) Відновлення Української Народної Республіки. Директорія унр.
- •3) Дисидентський рух в Україні.
- •1.Запорізька Січ – державно-політичне утворення українського народу. Роль українського козацтва у боротьбі українців проти агресії Польщі, Туреччини, Кримського ханства.
- •2.Західноукраїнська Народна Республіка. “Акт злуки” унр та зунр.
- •3.Спроба державного перевороту в срср 1991 р. І Україна. Акт проголошення незалежності України. Історичне значення проголошення незалежності України.
- •1. Причини, характер і рушійні сили визвольної війни українського народу середини XVII ст. Під керівництвом б. Хмельницького.
- •2. Соціально-еаономічні та політичні перетворення більшовиків в 1919-1920рр.Політика “воєнного комунізму”
- •1.Переяславська угода 1654 р. Та її наслідки для України.
- •2.Нова економічна політики в Україні та її наслідки.
- •2.Політика українізації (коренізації), позитивні та негативні фактори її впливу на Україну.
- •1. Українські землі під владою Речі Посполитої. Виникнення українського козацтва.
- •2.Здійснення реформ 60-70 рр. Хіх ст. В Україні та їх наслідки.
- •3.Західноукраїнська Народна Республіка. “Акт злуки” унр та зунр.
- •Феодальна роздрібленість Київської Русі,її причини та наслідки.
- •3.Фашистський окупаційний режим в Україні в 1941-1944рр.Голокост.
- •1.Рабовласницькі античні міста-держави Північного Причорномор’я.
- •2. Економічний розвиток та суспільно-політичний рух в Україні на початку хх ст. Діяльність політичних партій в Україні.
- •3.Десталінізація України. “Шестидесятники” в літературі та мистецтві.
- •1.Виникнення Давньоруської держави (передумови та основні теорії про походження Київської Русі.
- •2.Економічний розвиток та суспільно-політичний рух в Україні на початку хх ст. Діяльність політичних партій в Україні.
- •3.Культурно-ідеологічні процеси в Україні в іі половині 40-х – на початку 50-х років.
- •Київська держава за правління Ярослава Мудрого та Володимира Мономаха.
- •2.Україна в роки першої світової війни 1914-1918 рр.
- •1. Боротьба руських земель проти монголо-татарських завойовників
- •2.Проголошення автономії України. Наростання політичної боротьби в Україні у липні-жовтні 1917 року.
- •3.Пошуки шляхів виходу з кризи радянської системи м. С. Горбачовим. Консервативні настрої у керівництві України.
- •1.Загарбання земель України іноземними державами в XIV-XVI ст.Українські землі під владою Великого князівства Литовського.
- •2. Проголошення Української Народної Республіки. Війна Радянської Росії з унр.
- •3. Погіршення економічної ситуації в Україні в іі половині 80-х років.
- •Галицько-Волинське князівство хііі-XIV ст.
- •V етап (1323р.-1340р.) – поступовий занепад.
- •2.Заборона української мови. Активізація українського національного руху у другій половині хіх ст
- •3. Рух Опору в Україні в роки іі світової війни.
- •1. Соціально-економічне і політичне становище України в другій половині XVII ст.»Руїна»
- •2.Україна і створення Союзу Радянських Соціалістичних Республіка
- •3.Розпад срср. Угода про створення Співдружності Незалежних Держав (снд) і Україна.
- •II етап (1728-1734) - повернення Україні частини її прав та вольностей.
- •III етап (1734-1750) - посилення імперського тиску.
- •2.Насильницька колективізація сільського господарства в Україні. Голод 1932-1933 ррйого трагічні наслідки..
- •1.Запорізька Січ – державно-політичне утворення українського народу. Роль українського козацтва у боротьбі українців проти агресії Польщі, Туреччини, Кримського ханства.
- •2.Громадсько-політичне життя в Україні в 30-ті роки. Утвердження сталінського тоталітарного режиму.
- •Причини, характер і рушійні сили визвольної війни українського народу середини XVII ст. Під керівництвом б. Хмельницького.
- •2.Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. Гетьман п. Скоропадський.
- •3.Радянізація західних областей України. Насильницька колективізація. Масові репресії. Операція “Вісла”. Боротьба оун-упа.
3. Формування багатопартійності в Україні. Народний Рух України.
Основними передумовами формування багатопартійності в Україні були:
- історичний досвід багатопартійності в Україні;
- розширення демократизації суспільного життя, гласність;
- виникнення і розвиток в Україні дисидентства;
- нездатність КПРС виконувати керівну роль у суспільстві, яку вона собі привласнила.
Основними етапами формування багатопартійності в України були:
- перший етап (1988-1989 pp.) - виникнення неформальних організацій, утворення легальної організованої опозиції; активізація діяльності Української Гельсінської спілки, вихід на політичну арену Народного руху України; розмежування та диференціація всередині правлячої КПРС, організаційна консолідація Демократичної платформи;
- другий етап (1990-1991 pp.)- почалося створення багатьох партій, їхній поділ на центристські та радикальні; поява парламентської опозиції; ініціювання представниками демократичного блоку важливих державних рішень, серед яких найголовніше - Декларація про державний суверенітет України;
- третій етап (почався на зламі 1991-1992 pp.)- його відмітною характеристикою стало партійне будівництво в умовах повної державної незалежності; розширення спектра багатопартійності: на початок 2005 р. в Україні було зареєстровано 127 політичних партій; зміцнення зв'язків партій з впливовими бізнесовими та юридичними колами.Роль Народного руху України в формуванні багатопартійності. Видатна роль у досягненні незалежності України, розвитку демократії в українському суспільстві і становленні політичного плюралізму в державі належала Народному руху України. Організація «Народний рух України за перебудову» («Рух») як масовий політичний рух виникла восени 1988 р. із представників різних творчих союзів. На початку своєї діяльності «Рух» не йшов на конфронтацію з КПУ. Але вже восени 1989 р. ситуація змінилася. На установчому з'їзді «Руху» пролунала пропозиція створити на його базі кілька партій. «Рух» був одним з ініціаторів політичного плюралізму, багатопартійної системи. На базі «Руху» згодом утворилися багато народно-демократичних, національно-патріотичних, ліберальних
Білет №16
1) Козацько-селянські повстання кінця хvі-початку хvіІст
Дві хвилі козацько-селянських повстань(перша (1591 —1596) була порівняно короткою у часі, друга (1625—1638) тривалішою.), що прокотилися українськими землями наприкінці XVI — на початку XVII ст. закінчилися поразками. Головною рушійною силою народних виступів було козацтво.
Повстання К. Косинського (1591—1593) — перший великий селянсько-козацький виступ. Приводом до нього стало захоплення білоцерківським старостою К. Острозьким козацьких земель. Під час облоги Черкас загинув К. Косинський . Залишившись без лідера, повстанці зазнали поразки. Після першого великого спалаху народної активності 1594 р. розпочинається козацько-селянське повстання під проводом С. Наливайка. Як сотник надвірних козаків князя Острозького він був змушений брати участь у придушенні повстання 1591 —1593, проте після битви під П'яткою в долі Наливайка відбувається крутий злам — він залишає службу і організовує на Брацлавщині загін нереєстрових козаків. У жовтні 1594 р. спалахує антишляхетське повстання на чолі з Наливайком. Уже навесні 1595 р. на території України вели боротьбу декілька десятків повстанських загонів, у лавах яких налічувалося понад 12 тис. осіб. Одна з вирішальних битв відбулася в урочищі Гострий Камінь біля Трипілля, у ході якої обидві сторони зазнали значних втрат, але жодна не отримала перемоги. У Переяславі відбулася рада, яка обрала гетьманом замість Наливайка Лободу. Частина повстанців мала на меті перейти кордон й утекти в Росію і тому забрала з собою жінок, дітей і майно, що помітно знизило мобільність козацького війська. Отримавши підкріплення, Жолкевський відрізав повстанцям дорогу до російського кордону. В урочищі Солониця, неподалік від Лубен, козацьке військо потрапило в оточення і зазнало поразки. Полоненого Наливайка та шістьох соратників було відправлено до Варшави, де у в'язниці його протримали більше року і у квітні 1597 р. відрубали голову, а потім четвертували тіло. Основними причинами невдач були: стихійність; неорганізованість; недосконале озброєння повстанців; локальний характер дій; малочисельність лав повсталих; тертя між козацькою старшиною та рядовим козацтвом; неузгодженість дій реєстрового та нереєстрового козацтва; нечіткість програмних установок; гнучка політика польського уряду, спрямована на розкол лав повстанців тощо. Однак, незважаючи на поразки, селянсько-козацькі повстання відіграли значну роль в історії українського народу, оскільки суттєво гальмували процеси ополячення та окатоличення, зменшували тиск феодального гніту, підвищували престиж та авторитет козацтва, сприяли накопиченню досвіду боротьби, служили прикладом для майбутніх поколінь борців за визволення народу, прискорювали формування національної самосвідомості.