![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Передмова
- •Розділ I Вступ до алгебри логіки
- •1.1.1. Логічні (булеві) функції
- •1.1.2. Способи подання булевих функцій
- •1.1.3. Булеві функції однієї змінної
- •1.1.4. Область визначення логічної функції
- •1.1.5. Елементарні функції алгебри логіки
- •1.2. Алгебра логіки
- •1.2.1. Поняття формули в алгебрі логіки
- •1.2.2. Еквівалентність формул
- •1.2.3. Елементи загальної алгебри
- •1.2.4. Закони булевої алгебри
- •1.3 Повні набори функцій
- •1.4 Канонічні форми булевих функцій
- •1.4.1 Проблема розв’язуваності
- •1.4.2 Нормальні та досконалі диз’юнктивні нормальні форми логічних функцій
- •1.4.3. Нормальні та досконалі кон’юнктивні нормальні форми логічних функцій
- •1.5. Спрощення формул
- •1.5.1. Утворення скороченої днф методом Квайна
- •1 Етап. Початкове скорочення формули.
- •2 Етап. Розставляння міток.
- •3 Етап. Знаходження суттєвих доданків.
- •4 Етап. Викреслювання зайвих стовпців.
- •1.5.2. Утворення скороченої днф за методом Мак Класкі
1.2.2. Еквівалентність формул
Означення
1.7.
Формули
та
називаються еквівалентними (або
тотожними, або рівносильними), якщо є
рівними функції
та
,
що реалізовані відповідно формулами
і
,
тобто
.
Тоді запис
означає, що
й
– еквівалентні формули.
Ми
це вже використовували в табл.1.3, коли
писали
.
Приклад 1.5. Наведемо приклади важливих еквівалентних формул:
1.
|
6.
|
2.
|
7.
|
3.
|
8.
|
4.
|
9.
|
5.
|
10.
|
Зрозуміло,
що кожній формулі відповідає деяка
функція алгебри логіки, а еквівалентним
формулам
і
– одна і та ж сама функція. Причому, в
формулах
та F2 можуть використовуватися різні
логічні операції.
Існує
декілька способів доведення еквівалентності
(тотожності, рівносильності) двох формул
i
алгебри логіки. Першим (і самим, на наш
погляд, простим) є спосіб доведення за
допомогою таблиць істинності. Цей спосіб
містить два кроки:
1)
побудувати таблиці істинності формул
і
.
2) порівняти ці таблиці на кожному кортежі (наборі аргументів).
Якщо ці
таблиці збігаються, то розглянуті
формули
і
.
є еквівалентними. В протилежному випадку
і
.
не є еквівалентними.
Приклад 1.6. Рівносильність 2 вже доведено у табл. 1.8 в. за допомогою таблиць істинності доведемо рівносильності 10, 3 з прикладу 1.5 (див. табл.1.9, 1.10).,
Таблиця 1.9 |
|||
|
|
|
|
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
Таблиця 1.10 |
|||||
|
|
|
|
|
|
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
Звідси
можна зробити наступний висновок: якщо
формули
та
рівносильні,
то формула (
)
(еквівалентність) набуває значення
істини при всіх значеннях змінних, і
навпаки; якщо формула (
)
набуває значення істини при всіх
значеннях змінних, то формули
та
–
рівносильні.
Іншими
словам дві формули
й
називаються еквівалентними, якщо вони
задають одну і ту саму булеву функцію
всіх змінних, що входять у ці фор-мули.
1.2.3. Елементи загальної алгебри
Із табл.1.3 випливає, що такі елементарні функції, як заперечення, диз'юнкція, кон'юнкція, функція Шеффера, стрілка Пірса-Вебба, імплікація і т.д., знаходяться в певному зв'язку одна з одною.
Розглянемо ці зв'язки та властивості зазначених функцій кон’юнкції, диз’юнкції, заперечення (функцій І, АБО, НІ).
В звичайній алгебрі ви зустрічалися з операціями додавання, віднімання, множення та ділення. Ці операції є бінарними, можна також сказати, що всі чотири операції являються функціями від двох змінних (чисел), які ставлять у відповідність числам – число. Наприклад, операція додавання ставить у відповідність двом числам 3 і 7 число 10 (3+7=10). Булеві функції двох змінних теж ставлять у відповідність двом булевим змінним (числам 0 або 1) булеву змінну (число 0 або 1). Тобто можна сказати, що вони є булевими операціями булевих змінних.
Візьмемо
деяку узагальнену операцію
,
розуміючи під нею хоч булеву операцію,
хоч операцію з числами, і розглянемо
деякі загальні властивості операцій.
Властивості бінарних операцій.
Означення
1.8.
Операція
асоціативна, якщо для будь-яких чисел
справджується
.
Приклад 1.7. Приклади асоціативних операцій – це операції додавання і множення в звичайній алгебрі:
,
наприклад
;
,
наприклад
.
Приклади операцій, що не є асоціативними – це операції віднімання і ділення:
,
наприклад
;
,
наприклад
.
Означення
1.9.
Деяка
операція
комутативна, якщо для будь-яких чисел
і
справджується
.
Приклад 1.8. Приклади комутативних операцій, це операції додавання і множення:
,
наприклад
;
,
наприклад
.
Приклади операцій, які не є комутативними – це операції віднімання і ділення.
,
наприклад
;
,
наприклад
.
Таким чином,
розглядаючи деяку операцію, можна
перевірити, чи має вона властивості
асоціативності і комутативності. Якщо
ми розглядаємо не одну, а дві операції
(наприклад,
і
),
то можна з’ясувати, чи виконується
властивість дистрибутивності.
Означення
1.10.
Операція
дистрибутивна зліва відносно операції
,
якщо для будь-яких чисел
справджується
.
Приклад 1.9. Прикладом таких операцій є операція множення і додавання, тобто операція множення дистрибутивна зліва відносно операції додавання:
,
але не навпаки:
,
наприклад
.
Операція взведення в степінь не дистрибутивна зліва відносно операції множення:
,
наприклад
.
Означення
1.11.
Операція
дистрибутивна справа відносно операції
,
якщо для будь-яких чисел
справджується
.
Приклад 1.10. Операція множення дистрибутивна справа відносно операції додавання, але не навпаки, тобто
,
але
,
наприклад
.
Операція взведення в степінь дистрибутивна справа відносно операції множення:
,
наприклад
.