- •Лекція 1. Види штучних споруд. Елементи мостового переходу і мостів. Основні визначення і позначення, що використовуються в мостах
- •1.1. Види штучних споруд на автомобільних і міських дорогах
- •1.2. Елементи мостового переходу
- •Елементи мостів.
- •Основні визначення і позначення, вживані на кресленнях і схемах мостів (див. Рис. 1.7):
- •Лекція 2. Класифікація мостів. Вимоги до штучних споруд на дорогах. Послідовність проектування мостових споруд
- •1.3. Класифікація мостових споруд і труб на автомобільних і міських дорогах
- •Класифікація водопропускних труб
- •2.1. Вимоги до мостових споруд на автомобільних і міських дорогах
- •2.2. Послідовність проектування мостових споруд і труб
- •Лекція 3. Обґрунтування ширини моста. Обґрунтування розмірів прогонів моста
- •2.3. Призначення ширини мостових споруд
- •Габарити мостів
- •2.4. Розбиття моста на прольоти
- •Класи підмостових судноплавних габаритів
- •Види льодоходу
- •Найменші прольоти моста, що забезпечують пропуск льодоходу
- •Лекція 4. Види навантажень і впливів. Визначення постійних навантажень. Тимчасові вертикальні і горизонтальні навантаження
- •2.3. Види навантажень і впливів
- •Лекція 5. Залізобетонні мости. Загальні відомості. Матеріали для залізобетонних мостів. Основні системи залізобетонних мостів. Конструкція проїзної частини Загальні відомості про залізобетонні мости
- •6.1. Короткі відомості про розвиток залізобетонних мостів
- •6.2. Матеріали і вироби для залізобетонних мостів
- •6.3. Основні системи залізобетонних мостів і області їх застосування
- •6.4. Конструкція проїзної частини залізобетонних мостів
- •Лекція 6. Види балочних мостів і області їх використання. Способи зведення мостів
- •6.1. Види балочних мостів і області їх використання.
- •6.2. Монтаж розрізних балочних пролітних будов кранами
- •7.8. Основи бетонування і монтажу залізобетонних пролітних будов на подмостях
- •7.9. Циклічне подовжнє насування нерозрізних пролітних будов з конвеерно-тыловым бетонуванням або збіркою
- •7.10. Навісне бетонування і навісна збірка нерозрізних пролітних будов
- •Лекція 7. Конструкції розрізних прогонових будов з ненапруженою арматурою. Конструкції розрізних прогонових будов з напруженою арматурою
- •7.1. Види балочних мостів і області їх застосування
- •7.2. Конструкції плитних і ребристих розрізних пролітних будов з ненапружуваною арматурою
- •7.3. Конструкції розрізних і температурно-нерозрізних пролітних будов з напружуваною арматурою
- •7.4. Конструкції нерозрізних і консольних пролітних будов
- •7.5. Опорні частини залізобетонних балочних мостів
- •Лекція 8. Основи розрахунку прогонових будов балочних залізобетонних мостів. МетодИ визначення коефіцієнтів поперечного розташування. Визначення зусиль в головних балках
- •8.1. Основні поняття про конструювання і розрахунок балочних пролітних будов
- •8.2. Визначення зусиль в плиті проїзної частини
- •8.3. Розрахунок плити на міцність, тріщиностійкість і витривалість
- •8.4. Визначення зусиль в балках
- •8.5. Розрахунок балок на міцність по нормальних перетинах
- •8.6. Розрахунок балок на міцність по похилих перетинах
- •8.7. Перевірка тріщиностійкості балок пролітних будов
- •8.8. Визначення деформацій балочних пролітних будов
- •Лекція 9 Залізобетонних рамних, арочних і вантових мостів
- •9.1. Види рамних мостів, особливості їх конструкції і область застосування
- •9.2. Види арочних мостів, особливості їх конструкції і область застосування
- •9.3. Види вантових мостів, особливості їх конструкції і область застосування
- •Лекція 10 Основні системи дерев'яних мостів. Дерев’яні мости малих прольотів із зближеними прогонами. Конструкція проїзної частини
- •10.1. Короткі відомості про розвиток дерев'яних мостів
- •10.2. Основні системи дерев'яних мостів і області їх застосування
- •10.3. Компоновка і основні типи конструктивних вирішень дерев'яних мостів малих і середніх прольотів
- •10.4. Конструкція проїзної частини дерев'яних мостів
- •10.5. Конструкції дерев'яних мостів і способи їх будівництва
Лекція 3. Обґрунтування ширини моста. Обґрунтування розмірів прогонів моста
2.3. Призначення ширини мостових споруд
Ширину моста і інших штучних споруд встановлюють на стадії ТЕО залежно від інтенсивності автомобільного і пішохідного руху по дорозі. Ширина моста включає проїзну частину (у вузькому сенсі цього поняття), смуги безпеки, розділову смугу, тротуари і огорожі. Розміри цих елементів мостового полотна призначають з урахуванням вимог стандартних габаритів з міркувань забезпечення безпеки руху транспортних засобів.
Габарит моста, званий також габаритом наближення конструкцій, – це контур в площині, перпендикулярній осі проїзної частини, всередину якого не повинні заходити ніякі елементи споруди або розташовані на ній пристрої. Габарити мостів на автомобільних дорогах і в містах позначають буквою Г і кількістьм (після дефіса), рівним відстані в метрах між огорожами. Їх призначають залежно від категорії автомобільної дороги, на якій розташовані мости, кількості смуг руху п і ширини смуги руху (табл. 2.1). Схеми габаритів для різних умов руху приведені на рис. 2.1.
Ширина проїзної частини пb рівна добутку кількості смуг руху п на ширину однієї смуги b, що приймається залежно від категорії дороги від 3 до 3,75 м (див. табл. 2.1).
По краях проїзної частини мають в своєму розпорядженні смуги безпеки шириною П, що приймається залежно від категорії дороги від 0,5 до 2,0 м (див. табл. 2.1). За смугами безпеки розміщують огорожі безпеки. Тротуари шириною Т і висотою проходу не менше 2,5 м можуть примикати до проїзної частини (рис. 2.1, а зліва) або бути окремими від неї (рис. 2.1, а справа). За наявності розділової смуги до позначення габариту додається її ширина, що позначається буквою С. В неї входять і прилеглі до неї смуги безпеки (рис. 2.1, б).
Ширина розділової смуги С рівна відстані між кромками проїзних частин різного напряму руху (див. рис. 2.1, б) і приймається такою ж, як на відповідній до моста дорозі або вулиці. З умови безпеки руху на мостах ширина С розділової смуги повинна бути не менше 2 м. Якщо з умови безпеки руху міст має дві роздільні пролітні будови або на розділовій смузі встановлені огорожі безпеки, то габарит моста складають з двох окремих габаритів (рис. 2.1, в) і позначають 2Г. Такі ж габарити з умови безпеки руху застосовують для автомобільних доріг або вулиць, що проходять під шляхопроводами, якщо на їх розділовій смузі розташовується опора.
Висоту габариту моста Н над поверхнею покриття на автомобільних дорогах I – III категорій і в містах приймають рівною 5,25 м, на дорогах IV і V категорій – 4,5 м.
Таблиця 2.1
Габарити мостів
Категорія дороги або вулиці |
Кількість смуг руху п |
Ширина проїзної частини пb, м |
Ширина смуги безпеки, м |
Габарит |
I |
6 |
11,25×2 |
2,0 |
Г-(13,25 + С+ 13,25) 2(Г-15,25) |
I |
4 |
7,5×2 |
2,0 |
Г-(9,5 + З + 9,5) 2(Г-11,5) |
II |
2 |
7,5 |
2,0 |
Г-11,5 |
III |
2 |
7,0 |
1,5 |
Г-10 |
IV |
2 |
6,0 |
1,0 |
Г-8 |
V |
1 |
4,5 |
1,0 |
Г-6,5 |
V |
1 |
3,5 |
0,5 |
Г-4,5 |
І-С |
2 |
6,0 |
1,0 |
Г-8 |
ІІ-С |
1 |
4,5 |
1,0 |
Г-6,5 |
ІІ-С |
1 |
3,5 |
0,5 |
Г-4,5 |
ІІІ-С |
1 |
3,5 |
0,5 |
Г-4,5 |
Магістральні дороги швидкісного руху і вулиці загальноміського значення безперервного руху |
8 |
15×2 |
1,5 |
Г-(16,5 + С+ 16,5) 2(Г-18) |
6 |
11,25×2 |
1,5 |
Г-(12,75 + С+ 12,75) 2(Г-14,25) |
|
4 |
7,5×2 |
1,5 |
Г-(9,0 + З + 9,0) 2(Г-10,5) |
|
Магістральні дороги і вулиці загальноміського значення регульованого руху |
8 |
14×2 |
1,0 |
Г-(15,0 + С+ 15,0) 2(Г-16) |
6 |
10,5×2 |
1,0 |
Г-(11,5 + С+ 11,5) 2(Г-12,5) |
|
4 |
7,0×2 |
1,0 |
Г-(8,0 + С+ 8,0) 2(Г-9) |
|
2 |
7,0 |
1,0 |
Г-9 |
|
Магістральні дороги і вулиці районного значення |
4 |
7,0×2 |
1,0 |
Г-(8,0 + С+ 8,0) 2(Г-9,0) |
2 |
8,0 |
1,0 |
Г-10 |
|
2 |
7,0 |
1,0 |
Г-9 |
|
Місцеві вулиці і дороги |
2 |
6,0 |
1,0 |
Г-8 |
Для пропуску трамвайних колій по міських мостах або шляхопроводах виділяють смугу шириною 7,5 м. При втоплених в проїзну частину рейках (рис. 2.1, г) смугу не захищають запобіжними смугами, а висоту габариту на ній приймають такою ж, як для всієї споруди. При невтоплених в проїзну частину рейках (рис. 2.1, д) смугу трамвайного руху захищають запобіжними смугами з однієї або двох сторін залежно від її розташування на проїзній частині. Висоту габариту Н в цьому випадку відлічують від верху головки рейки (Н> 4,6 м).
Рис. 2.1. Схеми габаритів наближення конструкцій на автодорожніх і міських мостах:
а – за відсутності розділової смуги; б – з розділовою смугою без огорож; в – з розділовою смугою за наявності огорож; г – трамвайні колії розташовані по осі моста на загальному полотні; д – трамвайні колії зміщені щодо осі моста і розташовані на відособленому полотні
Ширину проїзної частини дозволяється збільшувати за рахунок зменшення ширини запобіжних смуг на ділянках перехідно-швидкісних смуг, ділянках примикання і відгалуження естакад, з'їздах і в'їздах перетинів в різних рівнях, мостах з додатковою смугою руху на підйомі. У всіх цих випадках ширина запобіжної смуги повинна бути не менше 1 м на дорогах I – III категорій і не менше 0,75 м на дорогах IV категорій і міських вулицях. Габарит естакад і шляхопроводів з односмуговим проїздом повинен бути не менше Г-6,5.
Ширину тротуарів призначають за розрахунком залежно від розрахункової інтенсивності руху пішоходів у час «пік». Середню розрахункову пропускну спроможність 1 м ширини тротуару приймають при цьому 2 000 люд/год. Ширину багатосмугових тротуарів призначають кратною 0,75 м. Для односмугових тротуарів приймають ширину 1 м. На міських естакадах і мостах вантажних доріг, ізольованих від пішохідного руху, а також на автодорожніх мостах при інтенсивності руху менше 200 пішоходів на добу замість тротуарів влаштовують службові проходи шириною 0,75 м, а на мостах з габаритом Г-4,5 – шириною 0,5 м.