
- •1.Мова і література в системі культурних цінностей українського суспільства.
- •2.Мова- суспільне явище. Функції мови.
- •3.Українська літературна мова й мова професійного спрямування.
- •5.Комунікативні якості професійної мови.
- •8.Статус укр.Мови як державної.
- •9. Сучасна укр літ мова. Унормованість як основна ознака літ мови. Види мовних норм.
- •10.Основні характеристики мовної норми на сучасному етапі розвитку літературної мови.
- •11. Культура мови. Шляхи удосконалення індивідуального мовлення.
- •12.Поняття професійної мовнокомунікативної компетенції.
- •13. 16.Функціональні різновиди української літературної мови. Їх основні ознаки.
- •14.Давня література і початки формування.
- •15. Усна і писемна форми укр літ мови.
- •18. Науковий, офіційно-діловий, розмовний стилі літературної мови як основа мови професійного спрямування.
- •19. Роль художнього стилю у формуванні інтелектуального потенціалу фахівця-економіста.
- •20. Класична українська література як етап формування й утвердження норм літературної мови.
- •21. І.Котляревський – зачинатель нової української літератури та нової української
- •22. Г.Квітка-Основ’яненко – фундатор нової української прози і нової мови прозового твору.
- •23. Україньскі поети-романтики як зачинателі літературної норми у творах художньої літератури.
- •24.Новаторство мовно-поетичної творчості т.Шевченка.
- •26. Принципи укр правопису.
- •28.Мовні й жанрові особливості наукового стилю.
- •29.Основні жанри наукового стилю.
- •30.Писемні форми репрезентації наукової інформації.
- •31.Офіційно-діловий стиль сучасної української літературної мови.
- •33.Документ і правила його складання. Регламентація оформлення документів державними стандартами.
- •10.Назва виду документа – зліва або посередині сторінки. Назва – це
- •34.Мовні засоби вираження наукових категорій, понять.
- •35.Поняття «термін», «термінологія», «терміносистема». Проблеми кодифікації та стандартизації.
- •36.Терміни іншомовного походження в мові економічної науки.
- •37.Класифікація термінів за сферою використання.Залежно від ступеня спеціалізації значення терміни можна поділити на три основні групи:
- •39.Синонімія, види синонімів. Роль синонімів у наукових текстах.
- •40.Вияви антонімії, паронімії та омонімії в наукових текстах.
- •41.Мовна надмірність і мовна недостатність у наукових та ділових текстах.
- •42. Загальновживані слова. Свідоме й критичне використання жаргонізміві діалектизмів у різних комунікативних сферах.
- •43.Неологізми, архаїзми, історизми в українській літературній мові та в економічній термінології.
- •44. Виразність та образність мовлення, його чистота. Просторічні слова, жаргонізми, діалектизми, канцеляризми та професіоналізми, лайливі та вульгарні слова у лексиці та лексиконі.
- •45. Поняття про фразеологію. Типи. Їхня роль в усній і писемній науковій та офіційно-діловій мові.
- •46. Основні способи творення термінів у сучасній українській літературній мові.
- •47. Поняття «граматична норма». Стилістичні можливості граматичних форм у різностильових текстах.
- •48. Синтаксичні конструкції в різностильових текстах.
- •49. Синтаксична норма в наукових і ділових текстах. Складні випадки керування.
- •50. Синтаксична норма. Порядок слів у реченнях науково й ділового стилів.
- •51.Синтаксична норма.Однорідні члени речення,дієприкметникові та дієприслівникові звороти в реченнях наукового й ділового стилів
- •52. Складне речення в текстах наукового й ділового стилів.
- •53.Науковий текст та його ознаки.
- •54. Види та жанри наукових текстів.
- •55. Правила оформлення наукової роботи: структура, нумерація, ілюстративний матеріал, загальні правила цитування й покликання на використані джерела, оформлення бібліографічного опису.
- •56 Усна форма літературної мови. Орфоепічні норми як компонент формування мовної компетенції фахівця.
- •57.Основні правила наголошування в українській мові. Засоби милозвучності української мови
- •58. Публічний виступ як різновид усної мови. Підготовка публічного виступу.
- •59: Публічний виступ і функціональні типи мовлення (розповідь, опис, роздум)
- •60. Специфіка публічної монологічної мови.
- •61. Специфіка публічної діалогічної мови.
- •62 Змістова організація основної частини публічного виступу.
- •63. Етикет Наукової мови
- •64 Етикет ділової мови
- •65.Традиційні формули звертання в діловому та науковому стилях.
- •66.Сучасні лінгвістичні словники як основне джерело фахової та мовної інформації.
- •67.Термінологічні словники як основне джерело фахової інформації.
- •68.Типи економічних словників, їхня характеристика.
63. Етикет Наукової мови
Мовний етикет існував і існує в сучасній українській науці. Він є результатом значних мовно-стилістичних процесів, які відбулися в царині українського наукового стилю. Ці процеси особливо помітні за останнє століття. Наука розвивалася під гаслом інтегрування, фахове мовлення науки тяжіло до уніфікації і стандартизації, тобто на засобах вираження мовного етикету суттєво позначилися відомі соціальні, тобто позамовні чинники. Це й спричинило, на думку вчених, те, що національне в мовному етикеті української науки нівелювалося, розчинилося (табл. 5).Мовний етикет має велике значення в комунікації науковців, їх поведінка і мова залежать від того, з ким вони спілкуються: учений і його колеги спілкуються у власне науковому підстилі, а вчений і його учні — у науково-навчальному підстилі тощо.Науковець, спілкуючись із колегами, використовує одні мовні формули (вітань, прощань, представлень, звертань тощо), а під час спілкування зі студентами — інші. Отже, засоби вираження мовного етикету залежать від того, з ким спілкується науковець, і мають вони певні диференційні ознаки (бо змінюється різновид наукового стилю).Структура мовного етикету в науковому стилі залежить від форми спілкування. Так, перебуваючи на науковому симпозіумі, науковець має використати зовсім іншу форму звертання до колег-учених, ніж ту, яку він використовує під час академічної лекції. Звичайно, науковець може змінювати мовні формули. Ці зміни будуть залежати від культури, вишуканості мовлення, смаків, традицій науковця, умов і мети спілкування. Майже незмінними залишилися .
■ етикетні вирази, які використовуються під час публічного захисту дисертацій (це вирази звертань до голови і членів спеціалізованої вченої ради, напр.: Глибокоповажаний голово спеціалізованої вченої ради! Глибокоповажані члени спеціалізованої вченої ради! Шановні колеги!
■ вирази подяки членам спеціалізованої вченої ради, опонентам, напр.: Дозвольте сердечно подякувати голові спеціалізованої вченої ради— членові-кореспонденту Академії педагогічних наук України, доктору економічних наук, професорумоєму керівникові, доктору економічних наук, професору сердечно дякую офіційним опонентам: докторові економічних наук, професору .... кандидатові економічних наук, доценту ..; ученим провідної установи: кандидатові економічних наук, доценту ..; докторові економічних наук, професору ... Моя дяка всім ученим, які надіслали відгуки на автореферат (аналогічно, як і вище, називаються). Щиро дякую кафедрі .., її завідувачеві.., усім співробітникам кафедри та зокрема професорові .., доцентові.., які доклали зусиль при атестації роботи на попередніх етапах. Сердечна дяка всім членам спеціалізованої вченої ради за участь в обговоренні роботи. Висловлюю особливу подяку вченому секретареві спеціалізованої вченої ради...).
64 Етикет ділової мови
Зміст спілкування будь-якої людини полягає в тій реакції , що він викликає . А для того, щоб одержати потрібну реакцію, необхідно підготуватися до спілкування з партнером.Основними складовими професіоналізму ділового спілкування є чесність та порядність у ділових відносинах. Обман не гарантує нормального процесу, оскільки створює загрозу для одного, для другого співрозмовника. Адже розкритий обман в ділових справах спричиняє серйозні адміністративні й карні санкції .В етичному плані співрозмовник повинен виявляти терпимість, довір'я, розуміння й бути відвертим зі співрозмовником. Потрібно бути тактовним, особливо до жінок, старих, інвалідів, виявляти до них гуманність благородство, уважність, запобігливість. Якщо перед вами іноземець, будьте дуже делікатні , бо вам, напевно, мало що відомо про етику ділового спілкування на його батьківщині .Нелегко набути репутацію доброго співрозмовника, а ось втратити можна через дрібницю: нагрубити, обдурити його, не виконати обіцяне.Ділова людина під час спілкування повинна:- поважати себе як особистість, з повагою ставитися до всіх відвідувачів;
- усвідомлювати, що професійна репутація понад усе;
- цінувати співпрацю;
- пам'ятати, що розгубленість тільки компрометує ділову людину;
- бути терпимим до недоліків відвідувача.
Професійний діловий співрозмовник повинен бути активним, що виявляється у різноманітності його прийомів. Його діяльність характеризується не тільки метою, але й мотивами, як спонукають до активності .
Ділова людина повинна бути зацікавлена в авторитеті своєї установи та менше думати про матеріальну винагороду.
Головна зброя - це ділове спілкування. Ділові взаємовідносини з відвідувачами створюються не тільки в ході виконання службових обов'язків.
Безконфліктна поведінка ділових співрозмовників - це невід'ємна частина професійної етики. Вона випливає з умінь, навичок знань у галузі того бізнесу, в якій обертаються співрозмовникиТак, дотримання законів спілкування, чесність, орієнтація на конкуренцію без порушення моралі - все це можна віднести до етичних норм спілкування.