5.Комунікативні якості професійної мови.

Комунікативні якості мови передбачають: правильність мови (дотримання норм літературної мови, наголоси й граматики); точність мови, що «складається у відповідності змісту мови тому колу предметів, явищ дійсності, які мовою відображаються»; логічність мови, що складає у відповідності зв'язків мови зв'язкам предмета і явищ у реальній дійсності; чистоту мови, у якій немає елементів, далеких літературній мові, і немає елементів мови, що відкидаються нормами моральності; виразність мови багатство мови (насиченість її різними засобами мови); доречність мови (відповідність її темі, змісту, меті й завданням професії, а також спілкуванню з колегами

6. Складники системи національної мови

Українська мова є національною мовою українців, корінного населення України, одного з найбільших за чисельністю у Європі. Українська мова посідає друге місце в Європі за кількістю населення, що розмовляє нею. Сформувалася укр національна мова на основі середньонаддніпрянських говорів, увібравши в себе окремі риси північних та південно-західних діалектів .Основу української національної мови складає літературна мова - мова книг, газет, журналів, театра, кіно, радіо і телебачення, мова державних установ і учбових закладів.

Саме літературна мова вивчається в школах і інститутах.

Літературна мова має усну і писемну форми.

Усна мова - це мова, що вимовляється, звучить, що існує навколо нас. В усній мові важливо дотримуватися вірної інтонації і наголосу, правильно вимовляти звуки, слова і речення. Для усної мови характерні прості короткі речення ("Привіт! Як справи?"- "Привіт! Та нічого. Ось тільки уроків багато на завтра").

Писемна мова пов'язана з написанням. Писемна мова оформлюється вірно і точно з точки зору орфографії і пунктуації. У писемній мові використовуються складні і ускладнені речення (Його від'їзд був таким несподіваним, що здався мені майже нечемним).

7. Мовне законодавство в Україні.

Історична доля укр. народу докорінно змінилася з утворенням на руїнах СРСР суверенних держав, у тому числі й незалежної України.

У час "перебудови" мови союзних республік одержали державний статус, що мало послужити захистом проти цілковитого витіснення цих мов на перефирію суспільного буття.

Укр. мова є першим з вирішальних чинників нац-ної самобутності укр. народу.

Українська РСР забезпечує укр. мові статус державної з метою сприяння всебічному розвиткові духовних творчих сил укр. народу; гарантування його суверенної національно-державної майбутності. (Закон УРСР про мови в УРСР (прийнятий 28 жовтня 1989р.)). Державна мова - це мова більшості корінного населення країни, яка є узаконена Конституцією.

Початок законодавства в Україні - від березня 1918 -Закон ЦР про державну мову (мовою в діловодстві -українська). 1923 - Декрет "Про заходи забезпечення рівноправності мов і сприяння розвиткові укр. мови". 1925 - низка постанов про українізацію. 30-ті рр. -гальмування цих позитивних процесів. Зворотній процес звуження функцій укр. мови.

Закон про мови в Українській РСР -1989 (проголошення. Але не було реалізації). 1990 - Декларація про держ. суверенітет: нац. відродження, про традиції, укр. мову в усіх сферах життя. 1991 - Держ. програма розвитку укр. мови (не була виконана). 1996 - Конституція. Закон про мови формально набув чинності від 1 січня 1990 року, але й досі не виконується. Держава повинна дбати про те, щоб не виникала невідповідність між декларуванням державності мови і реалізацією цього статусу.

Ст.10. Державною мовою в Україні є укр.мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування укр.мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. В Україні гарантується вільний розвиток, використання й захист російської, інших мов національних меншин України.

Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.

Ст.12. Україна дбає про задоволення національно-культурних і мовних потреб українців, які проживають за її межами.