- •1.Мова і література в системі культурних цінностей українського суспільства.
 - •2.Мова- суспільне явище. Функції мови.
 - •3.Українська літературна мова й мова професійного спрямування.
 - •5.Комунікативні якості професійної мови.
 - •8.Статус укр.Мови як державної.
 - •9. Сучасна укр літ мова. Унормованість як основна ознака літ мови. Види мовних норм.
 - •10.Основні характеристики мовної норми на сучасному етапі розвитку літературної мови.
 - •11. Культура мови. Шляхи удосконалення індивідуального мовлення.
 - •12.Поняття професійної мовнокомунікативної компетенції.
 - •13. 16.Функціональні різновиди української літературної мови. Їх основні ознаки.
 - •14.Давня література і початки формування.
 - •15. Усна і писемна форми укр літ мови.
 - •18. Науковий, офіційно-діловий, розмовний стилі літературної мови як основа мови професійного спрямування.
 - •19. Роль художнього стилю у формуванні інтелектуального потенціалу фахівця-економіста.
 - •20. Класична українська література як етап формування й утвердження норм літературної мови.
 - •21. І.Котляревський – зачинатель нової української літератури та нової української
 - •22. Г.Квітка-Основ’яненко – фундатор нової української прози і нової мови прозового твору.
 - •23. Україньскі поети-романтики як зачинателі літературної норми у творах художньої літератури.
 - •24.Новаторство мовно-поетичної творчості т.Шевченка.
 - •26. Принципи укр правопису.
 - •28.Мовні й жанрові особливості наукового стилю.
 - •29.Основні жанри наукового стилю.
 - •30.Писемні форми репрезентації наукової інформації.
 - •31.Офіційно-діловий стиль сучасної української літературної мови.
 - •33.Документ і правила його складання. Регламентація оформлення документів державними стандартами.
 - •10.Назва виду документа – зліва або посередині сторінки. Назва – це
 - •34.Мовні засоби вираження наукових категорій, понять.
 - •35.Поняття «термін», «термінологія», «терміносистема». Проблеми кодифікації та стандартизації.
 - •36.Терміни іншомовного походження в мові економічної науки.
 - •37.Класифікація термінів за сферою використання.Залежно від ступеня спеціалізації значення терміни можна поділити на три основні групи:
 - •39.Синонімія, види синонімів. Роль синонімів у наукових текстах.
 - •40.Вияви антонімії, паронімії та омонімії в наукових текстах.
 - •41.Мовна надмірність і мовна недостатність у наукових та ділових текстах.
 - •42. Загальновживані слова. Свідоме й критичне використання жаргонізміві діалектизмів у різних комунікативних сферах.
 - •43.Неологізми, архаїзми, історизми в українській літературній мові та в економічній термінології.
 - •44. Виразність та образність мовлення, його чистота. Просторічні слова, жаргонізми, діалектизми, канцеляризми та професіоналізми, лайливі та вульгарні слова у лексиці та лексиконі.
 - •45. Поняття про фразеологію. Типи. Їхня роль в усній і писемній науковій та офіційно-діловій мові.
 - •46. Основні способи творення термінів у сучасній українській літературній мові.
 - •47. Поняття «граматична норма». Стилістичні можливості граматичних форм у різностильових текстах.
 - •48. Синтаксичні конструкції в різностильових текстах.
 - •49. Синтаксична норма в наукових і ділових текстах. Складні випадки керування.
 - •50. Синтаксична норма. Порядок слів у реченнях науково й ділового стилів.
 - •51.Синтаксична норма.Однорідні члени речення,дієприкметникові та дієприслівникові звороти в реченнях наукового й ділового стилів
 - •52. Складне речення в текстах наукового й ділового стилів.
 - •53.Науковий текст та його ознаки.
 - •54. Види та жанри наукових текстів.
 - •55. Правила оформлення наукової роботи: структура, нумерація, ілюстративний матеріал, загальні правила цитування й покликання на використані джерела, оформлення бібліографічного опису.
 - •56 Усна форма літературної мови. Орфоепічні норми як компонент формування мовної компетенції фахівця.
 - •57.Основні правила наголошування в українській мові. Засоби милозвучності української мови
 - •58. Публічний виступ як різновид усної мови. Підготовка публічного виступу.
 - •59: Публічний виступ і функціональні типи мовлення (розповідь, опис, роздум)
 - •60. Специфіка публічної монологічної мови.
 - •61. Специфіка публічної діалогічної мови.
 - •62 Змістова організація основної частини публічного виступу.
 - •63. Етикет Наукової мови
 - •64 Етикет ділової мови
 - •65.Традиційні формули звертання в діловому та науковому стилях.
 - •66.Сучасні лінгвістичні словники як основне джерело фахової та мовної інформації.
 - •67.Термінологічні словники як основне джерело фахової інформації.
 - •68.Типи економічних словників, їхня характеристика.
 
48. Синтаксичні конструкції в різностильових текстах.
Предикативні частини складних речень, які складаються з трьох та більше простих, можуть бути поєднані різнотипними граматичними зв'язками: сурядним і підрядним, сполучниковим і безсполучниковим. Такі речення називаються складними синтаксичними конструкціями.Можливі різні варіанти таких поєднань.У складному реченні може співіснувати безсполучниковий і сурядний сполучниковий зв'язки. Причому за допомогою сполучника сурядності приєднується, як правило, остання частина, що надає всьому реченню характеру завершеності: Сурядним зв'язком можуть об'єднуватися як окремі синтаксичні блоки складнопідрядні речення одне з одним або з незалежними реченнями — таким чином виникають складні речення із сурядністю й підрядністю.Сурядним зв'язком об'єднується складнопідрядне речення з незалежним і навпакиМоже бути й кілька таких синтаксичних блоків, об'єднаних сурядним зв'язком. Сурядним зв'язком об'єднуються між собою складнопідрядні речення. Безсполучниковим зв'язком як окремі синтаксичні блоки можуть об'єднуватися складнопідрядні речення одне з одним або з незалежними реченнями — таким чином виникають складні речення з безсполучниковим зв'язком і підрядністю.Безсполучниковим зв'язком об'єднуються між собою складнопідрядні речення В одному реченні може співіснувати сполучниковий І безсполучниковий, сурядний і підрядний зв'язки, наприклад: я подумав: як то добре отако вірити в когось, покластися на когось, але все те до пори, бо надходить час, і ти мусиш узяти на себе всю відповідальність не тільки за власне життя, а й за життя інших, близьких, а часом і не близьких людей та справи (Ю. Мушкетик). Тут перше і друге речення поєднані безсполучниковим зв'язком, третє приєднане до другого за допомогою сполучника сурядності але, четверте й п'яте, які разом становлять синтаксичний блок — їх поєднує сполучник , приєднані до попередньої частини за допомогою сполучника підрядності бо. У реченні Але землю вкриває асфальт і бетон, небо затягується димами і ревом моторів, і кудись шалено, в метушливій тривозі летить життя, засмоктує і не залишає тієї чистої години для душі, коли можна замислитись над собою і подумати про головне (Є. Сверстюк) перша і друга частини пов'язані безсполучниковим зв'язком, третя приєднана сурядним, четверта — підряднимРозділові знаки між кожними двома частинами таких складних синтаксичних конструкцій ставляться так само, як і між будь-якими двома частинами складносурядних, складнопідрядних чи складних безсполучникових речень.
49. Синтаксична норма в наукових і ділових текстах. Складні випадки керування.
Синтаксис – це розділ граматики, в якому вивчають будову речень і словосполучень, типи речень та способи поєднання слів у реченні.Норма - це загальноприйнятні правила у вимові, написанні та використанні мовних одиниць. Вони зафіксовані в офіційних державних документах та академічних словниках.Синтаксична норма – це правильна побудова словосполучень та речень.Науковий стиль-це стиль наукових праць із різних галузей науки і техніки. Для наукового тексту характерні точність, наявність термінів, відсутність емоційності та експресивного забарвлення. Важливою рисою є велика кількість розгорнених складних речень з різними видами підрядності, відокремлених зворотів, вставних і вставлених конструкцій. Синтаксис має книжний характер та чітко організовану будову речень. Також велике значення мають речення з причинно-наслідковим зв’язком.Офіційно-діловий стиль – це сукупність мовних засобів, призначених для регулювання ділових стосунків на державно-політичному, громадському. політичному рівнях, у законодавстві, сферах управління адміністративно-господарською діяльністю. Для ділового тексту характерні логічність, нейтральність стилю, документальність, наявність реквізитів документа, які мають чітко визначену черговість, тематична обмеженість, вживання канцеляризмів та спеціальних термінів та мовні кліше. Важливою рисою є усталеність форми тексту (існує сувора регламентація будови та розміщення тексту). У реченнях повинен бути лише прямий порядок слів. Також слід звернути увагу на неможливість питальних, спонукальних, неповних та незакінчених речень.Існують певні вимоги до тексту, які є важливими і для наукових, і для ділових текстів, зокрема: достовірність, об’єктивність змісту, нейтральність тону, повнота інформації та максимальна стислість. Також ці стилі текстів повинні мати посилання на використані інформаційні джерела або хоча б список використаної літератури.Керування - один із способів поєднання слів, при якому слово вимагає конкретної відмінкової форми іншого слова, тобто керує формою іншого слова. Труднощі (складні випадки) у правильному виборі відмінка виникають тоді, коли:а) слова-синоніми керують різними відмінками б) змішують форми українського і російського словосполученьВ українській мові /як і в російській/ найпоширенішим є дієслівне керування. Складаючи ділові папери, особливу увагу варто звернути на такі словосполучення:вживати заходів, ліків;завдавати, завдати + род. відм. прикростей, шкоди;зазнавати, зазнати нападу, невдачі;опанувати + знах. відм. (професію, предмет) та багато інших.Важливо також пам’ятати, що не можна змішувати синонімічні сполучення відповідно ДО, згідно з, які часто використовують у документах.
