- •Країнознавча характеристика Китаю
- •Особливості розміщення населення кнр. Сучасна демографічна ситуація.
- •Історичні особливості розвитку економіки кнр.
- •Спеціальні економічні зони Китаю.
- •Процедура створення сп
- •Земельні відносини
- •Порядок видачі підряду
- •Діяльність банків
- •Валютне регулювання
- •Соціальні питання
- •Заробітна плата. Основна (зарплата за розрядами) - близько 31% загальної суми;
- •Зовнішньоекономічні зв’язки Китаю.
- •Особливості розвитку сільського господарства кнр
- •Транспорт Китаю.
- •Соціально-економічні райони Китаю.
-
Особливості розвитку сільського господарства кнр
Протягом 200 року в Китаї було посилено регулювання структури сільськогосподарського виробництва. Відповідно до ринкового попиту було значно урегульовано структуру рослинництва. Посівні площі під технічними культурами розширилися і їхня питома вага серед загальних площ сільськогосподарських культур уперше піднялася до 30% і вище. Виробництво зерна значно зменшилося, структура його асортименту піддавалася подальшій оптимізації. Усього за рік було зібрано 462,51 млн. тонн зерна, у порівнянні з минулим роком скоротилося на 9%. У тому числі збір літніх зернових склав 107,5 млн. тонн, зменшився на 9,3%; збір раннього рису склав 37,47 млн. тонн, скоротившись на 8,5%; а осінній збір склав 317,54 тонн, зменшившись на 9%. Щодо технічних культур, то збір бавовни й олійних збільшився, а цукроносів скоротився. Посівні площі під бавовною збільшилися порівняно з минулим роком на 300 тис. гектарів, ріст - 8,1%. Усього за рік було отримано 4,35 млн. тонн, що порівняно з минулим роком на 13,6% більше. Збір олійних склав 29,5 млн. тонн, збільшившись у порівнянні з минулим роком на 13,4%. Посівні площі під цукроносами зменшилися, їхній збір склав 74,5 млн. тонн, зменшившись порівняно з попереднім роком на 10,6%. У 2000 році посівні площі під овочами досягли 14,7 млн. гектарів, збільшившись у порівнянні з попереднім роком на 10,1%. Стабільно розвивалося тваринництво. Валове виробництво свинини, яловичини і баранини склало 62,7 млн. тонн, ріст - 5,4%. У лісовому господарстві досягнуто нових зрушень завдяки впровадженню державою програми охорони природних лісових ресурсів і посилення вивільнення розораних земель для лісопосадок і травосіяння. За рік було залісено 5,16 млн. гектарів, у тому числі площі вивільнених розораних земель для лісопосадок і травосіяння склали 710 тис. гектарів, збільшившись порівняно з попереднім роком відповідно на 5,3% і 9,2%. Посилено роботу з польового й іригаційного будівництва, площі ефективних зрошуваних земель протягом року збільшилися на 800 тис. гектарів.
Сільське господарство. Провідною галуззю сільського господарства Китаю є рослинництво. Воно виробляє 60 % валової продукції сільського господарства. За різноманітністю сільськогосподарської продукції КНР займає перше місце у світі. Займає також перше місце за врожаями пшениці, рису, тютюну, арахісу, 2-е місце - бавовни, 3-є - цитрусових. Найбільші поголів'я свиней і овець у світі, а за поголів'ям ВРХ займає 2-е місце. Всі сільськогосподарські угіддя Китаю становлять 52 % площі країни, в т.ч. рілля - 10%, пасовища - 41,7%. Більше третини орних земель потребують зрошення. Рис - основна продовольча культура. Його умови вирощування неоднакові на поливній (Південний Китай) і суходільній (Північний Китай) частині Китаю. На півдні Китаю збирають по два врожаї на рік. Пшениця - друга за значенням культура. В Китаї вирощується як озима, так і яра пшениця. Райони вирощування озимої пшениці розташовані в басейні р. Хуанхе. Серед інших зернових важливе місце займають кукурудза, просо, гаолян, ячмінь. Зернові становлять в Китаї 3/4 харчового раціону. Вирощують такі олійні культури, як арахіс та кунжут. У Китаї вирощують зелений і чорний чай. КНР належить перше місце світі за виробництвом шовку. Вирощують також цукрову тростину, цукровий буряк, джут, тютюн, фрукти. У Китаї традиційно склалося два типи тваринництва. Перший пов'язаний із землеробством і має підсобний характер: в землеробських рівнинних районах розводять переважно свиней, тяглову рогату худобу, птицю В західних районах поширене екстенсивне кочове чи напівкочове скотарство. Близько 90 % виробництва м'яса припадає на свинарство. КНР займає третє місце в світі за виловом риби й виробництвом рибопродуктів.
Світове виробництво бавовни минулого сезону нараховувало 24 949 більше, ніж у попередній сезон. Основним виробником є КНР, а саме 6 641 тис. (26,6 % від загального обсягу). Індія є другим за обсягом виробником бавовни (5 530 тис. тон), а США займає третю сходинку (3 942 тис. тон). Всі країни-виробники збільшили обсяги виробництва в минулому сезоні, лише в КНР спостерігалось незначне скорочення на 4,5%, що пояснюється неврожаєм через погані по-годні умови. В сезоні, що розпочався Китай планує збільшити виробництво на 8%.Основним споживачем бавовни також є КНР - 40,4 % (10 015 тис. тон) від загального обсягу внутрішнього споживання в країнах світу (24 806 тис. тон). Для порівняння, Індія споживає значно менше (4 355 тис. тон), залишок бавовни іде на експорт. Китай є нетто імпортером бавовни ( 34,1 % від загального світового імпорту). Китайська текстильна промисловість є однією з орієнтованих експорт. 95% виробництв є приватними, тобто залежать від умов ринку. Зараз китайська текстильна промисловість опинилась під впливом несприятливих умов: збільшення витрат на робочу силу та сировину, зниження податкових пільг на текстильну промисловість, дефіцит сировини та непрозорість торгових умов. Всі ці фактори будуть впливати на стан текстильного ринку Китаю, та, як наслідок, на глобальний ринок.В минулому сезоні КНР скоротила свої кінцеві запаси на 24 % через дефіцит бавовни на внутрішньому ринку. За даними Світового комітету з бавовни UCAC та за статистикою USDA запаси бавовни за 5 останніх сезонів знизились від 53% до 39,5% (відношення запасів до загального виробництва), що є мінімальним значенням за останні 15 років. Загальне виробництво бавовни також падало протягом декількох попередніх сезонів. Лише в сезоні 2011/2012 планується вийти на показник 2007Сезон, що розпочався, знаходиться під тиском повідомлення про подальшу ревальвацію юаню та підвищення процентних ставок в КНР, що безумовно може сприяти зростанню внутрішньої ціни на бавовну. Серед стабілізуючих заходів, що плануються на поточний сезон, можна назвати:1.Збільшення запасів бавовни (кінцевих стоків). В наступному сезоні планується збільшення світових запасів на 13,5% до показника 11, 104 тис. тон.2.Збільшення продуктивності (урожайності) за рахунок вдосконалення технологій;3.Розширення каналів імпорту бавовни. Зростаючий попит на ринку та пошук більш низької ціни призводить до зростання імпорту. Наприклад, минулий сезон відзначився значними імпортними надходженнями до КНР з Узбекистану, що також допомогло зупинити невпинне зростання вартості бавовни на внутрішньому ринку. Створена окрема торгова організація на базі Tianjin Cotton Exchange Market (TCEM), що буде відповідати виключно за імпорт узбецької бавовни. Імпорт єгипетської, бразильської та американської бавовни взимку 2010/2011 рр. також допоміг стабілізувати китайський ринок. Слід також врахувати одну з тенденцій минулого сезону: збільшення внутрішньої переробки бавовни та ставка на експорт продукції з більшою доданою вартістю. В минулому сезоні цю політику продемонструвала Індія. В поточному сезоні про збільшення внутрішнього споживання та скорочення експорту заявили Узбекистан та Туреччина.4.Збільшення посівних площ під бавовну. Світові посівні площі під бавовною займали 33,52 млн. га минулого сезону, планується розширення до 35,56 млн. га. Китай відвів 5,5 млн. га під бавовну з подальшим розширенням майже на 7%. Рисунок 2 демонструє географію бавовняних плантацій.