82. Діяльність центрального банку як банку банків.

ЦБ як банк банків забезпечує касове, розрахункове та кредитне обслуг. ком. банків. Ком. банки зберігають частку своїх резервів в безготівковій формі на рах. ЦБ, який видає їм готівку в обмін на їх безготівкові резерви. Надлишки готівки ком. банки здають до ЦБ для зарахування на їхні рахунки.

ЦБ, виступаючи в ролі посередника у міжбанківських розрахунках, забезпечує мінімізацію банківських ризиків, концентрацію і оптиміз. надлишкових резервів ком. банків, належний рівень безпеки сис-ми розрахунків, ефективне регулювання грошового ринку.

В Україні ЦБ запровадив загальнодержавну систему електронних платежів, що забезпечує здійснення міжбанківських розрахунків на всій території України.

Участь ЦБ в кредитному обслуговуванні:

1) кредити ЦБ – це один з інструментів впливу банку на грошовий обіг;

2) ЦБ надає ком. банкам короткостр. кредити для підтримки їх ліквідності;

3) кредити ЦБ - засіб урегулювання міжбанківських розрахунків і забезп. таким чином безперебійного функціонування платіжної сис-ми.

Способи кредитув. ком. банків: 1) надання ломбардних кредитів; 2) купівля цінних паперів у ком. банків; 3) редисконтування векселів.

Методи надання ломбардних кредитів: 1) прямий (ЦБ безпосер. надає кредити), 2) тендерний (аукціонний) - подаються заявки ЦБ, який організовує торги.

В Україні поступово освоюються методи кредитування ком. банків.

83. Походження та розвиток центральних банків. Створення Європейської системи центральних банків.

Попередниками ЦБ можна вважати емісійні банки, які виникли у 19 ст. Промислова революція (2 пол. 18ст.- 1пол. 19) призвела до значного розшир. грошової маси і підвищення значення банкнотного обігу. В цих умовах, коли усі банки мали можливість випускати банкноти, така емісія вступила усупереч з потребами економіки. Банкноти витісняли повноц. монети з обігу. У 19ст. стало очевидно, що держава повинна регулювати грошовий оборот, захищати вкладників. Частиною цього регулятивного процесу стала поступова централізація а потім і концентрації емісії банкнот в межах одного банку. На поч. 20ст. централізація банкнотної емісії була завершена в Євр. країнах.

Для 20ст. характерним є процес демонетизації золота і перехід від грош. системи золотомонетного стандарту до сист. обігу грошей, не розмінних на золото.

Шляхи створення ЦБ: 1.еволюційний - поступове перетворення банку, що мав статус емісійного у центр-й. Його положення зміцнювалось в міру делегованих йому повноважень; 2. створення ЦБ на основі спеціального закону, який передбачає особливий статус новоствореного банку з моменту його заснування.

У 2 пол. 20ст. діяльність ЦБ розвивається у 3-х напрямках: 1) співроб-во ЦБ на міждержавному рівні; 2) співпраця ЦБ з міжнародними валютно-кредитними і фін. операціями; 3) створення наднаціональних ЦБ.

Хар-ю рисою сучасності є розвиток регіональної економічної інтеграції в Зах. Європі, який спричинив зміну місця і ролі ЦБ у її економіці.

Важливим етапом форм. Євр.вал.сист. стало заснування у 1994 Європейського валютного інституту для розроблення правил і процедур створення ЄСЦБ і введення в обіг єдиної європейської валюти - євро.

ЄСЦБ - дворівнева банківська система, що складається з Євр. Центрального банку і національних центральних банків країн ЄС.

Основне завдання ЄСЦБ: підтримка цінової стабільності. Основні функції ЄСЦБ: проведення міжнародних валютних операцій, сприяння функціонуванню платіжних систем країн(учасниць ЄВС). Виконання цих функцій забезпечує Європ. центральний банк, керівними органами якого є : Рада керуючих та Виконавче правління.