- •1. Походження грошей. Роль держави у творенні грошей.
- •3. Еволюція форм грошей. Причини та значення демонетизації золота.
- •4. Поняття неповноцінних грошей та характеристика їх різновидів - паперових і кредитних грошей. .Переваги кредитних грошей перед паперовими.
- •5. Різновиди сучасних кредитних грошей. Характеристика банкноти, "класична" і сучасна банкнота. Депозитні та квазігроші.
- •6. Вартість грошей. Чинники, що обумовлюють вартість неповноцінних грошей. Форми прояву вартості грошей.
- •7. Функція грошей як міри вартості.
- •8. Функція грошей як засобу обігу.
- •9. Функція грошей як засобу платежу.
- •10. Функція грошей як засобу нагромадження вартості.
- •11. Функція світових грошей.
- •12. Якісні властивості грошей.
- •13. Роль грошей у розвитку економіки: кількісний та якісний аспекти.
- •14. Еволюція ролі грошей в економіці України.
- •15. Класична кількісна теорія грошей, її сутність, характеристика основних постулатів.
- •16. Вклад м.І.Туган-Барановського у розвиток монетаристської теорії.
- •17. Вклад Дж. М. Кейнса у розвиток кількісної теорії грошей.
- •19. Синтез кейнсіанських та неокласичних позицій у сучасній кількісній теорії грошей.
- •20. Сутність та економічна основа грошового обороту.
- •21.Модель грошового обороту. Характеристика окремих потоків грошового обороту та їх взаємозв‘язку.
- •22.Порядок балансування грошових потоків в окремих суб’єктів та в грошовому обороті в цілому.
- •23. Структура грошового обороту за формою платіжних засобів та за економічним змістом.
- •24. Грошова маса : сутність, склад та фактори зміни обсягу і структури.
- •25. Характеристика базових грошей та грошових агрегатів.
- •26. Швидкість обігу грошей, її сутність, порядок визначення, фактори впливу та роль в макроекономічній стабілізації.
- •27. Закон грошового обігу .
- •30. Сутність, особливості функціонування та інструменти грошового ринку.
- •31. Інституційна модель грошового ринку.
- •32. Структура грошового ринку за окремими критеріями. Характеристика та взаємозв'язок окремих сегментів ринку.
- •36. Заощадження та інвестиції в механізмі грошового ринку.
- •37. Сутність, призначення та основні елементи грошової системи.
- •38. Характеристика основних видів грошових систем та їх еволюція.
- •40.Державне регулювання грошового обороту як складова економічної п-ки, його задачі, методи та наслідки.
- •41. Грошово-кредитна та фіскально-бюджетна політика в системі державного регулювання грошового обороту. Дискусії щодо переваг та недоліків кожної з них.
- •42. Суть, цілі та інструменти гр.-кредитної п-ки.
- •43. Проблеми монетизації бюджетного дефіциту та валового внутрішнього продукту в Україні.
- •44. Сутність, закономірності розвитку та види інфляції. Способи вимірювання інфляції.
- •45. Причини інфляції. Монетаристський та кейнсіанський підходи щодо визначення причин інфляції.
- •46. Економічні та соціальні наслідки інфляції.
- •47. Особливості інфляції в Україні.
- •48. Державне регулюваня інфляції: основні напрямки та інструменти.
- •49. Сутність, цілі та види грошових реформ.
- •50. Особливості проведення грошової реформи в Україні.
- •52. Валютний ринок: суть та структура, чинники, що визначають кон’юнктуру валютного ринку.
- •53. Функції та операції валютного ринку.
- •54. Валютний курс: сутність, роль та фактори, що визначають його динаміку та рівень.
- •57. Валютна політика та валютне регулювання, їх особливості в Україні.
- •58. Платіжний баланс: сутність, структура та роль в механізмі валютного регулювання.
- •59.Золотовалютні резерви: сутність, призначення та роль в механізмі валютного регулювання.
- •60.Поняття, розвиток та основні елементи світової та міжнародної валютних систем.
- •61. Загальні передумови та економічні причини, що визначають необхідність кредиту.
- •62. Сутність кредиту, його структура, еволюція та зв'язок з іншими економічними категоріями.
- •63.Стадії та закономірності руху кредиту на мікро - і макрорівнях. Причини кредитування.
- •64. Форми, види та функції кредиту.
- •65.Характеристика банківського кредиту.
- •66.Характеристика міжгоспод кредиту, його переваги та недоліки, особливості розвитку в Україні.
- •67. Характеристика споживчого кредиту. Особливості його розвитку в Україні.
- •68. Характеристика державного кредиту. Особливості його розвитку в Україні.
- •69. Характеристика міжнародного кредиту. Особливості його розвитку в Україні.
- •70. Економічні межі кредиту. Кредитні відносини в умовах інфляції.
- •71. Сутність позичкового проценту, його функції та чинники, що впливають на рівень проценту.
- •72. Роль кредиту в розвитку економіки.
- •74. Сутність, призначення та види фінансового посередництва.
- •75. Поняття банку, місце банків на грошовому ринку.
- •76. Функції та роль банків.
- •77. Сутність, принципи побудови та функції банківської системи.
- •78. Особливості розвитку та побудови банківської системи в Україні.
- •79. Небанківські фінансово-кредитні установи(нфку), їх види, та особливості функціонування в Україні.
- •80. Центральні банки: сутність, призначення, правовий статус, організаційна структура.
- •82. Діяльність центрального банку як банку банків.
- •83. Походження та розвиток центральних банків. Створення Європейської системи центральних банків.
- •84. Становлення та основні напрями діяльності Національного банку України.
- •85. Поняття, призначення та класифікація комерційних банків.
- •86. Особливості становлення та розвитку комерційних банків в Україні.
- •87. Основи організації та діяльності комерційних банків в Україні.
- •88. Пасивні операції комерційних банків.
- •89. Активні операції комерційних банків.
- •90. Банківські послуги.
- •91. Стійкість банківської системи та механізм її забезпечення.
- •1. Походження грошей. Роль держави у творенні грошей.
78. Особливості розвитку та побудови банківської системи в Україні.
Форм-ня банк. с-ми Укр. ропочалося з прогол. незалежн. і виходу зі складу СРСР у 1991. До цього часу в Укр. не було необхід. передумов для існ-ня самос. банк. с-ми. На прикінці 80-х р. більшість банк. установ була філіями союзних банків. Вони входили до складу БС СРСР і управлялися з союзного центру. В початок формування в Укр. власної БС ринк. типу був покладений Закон "Про банки і банк. діяльність" від 20.03.91. В основу побудови БС України цим законом були покладені принципи: - дворівнева побудова; -чітке функціо-не розмеж-ня між банками 1 і 2-ого рівнів; - функціон-ня банків 2-ого рівня на комер. засадах та на договірних відносинах з клієнтурою; - ліквід-ія монополії держави на банк.справу, мож-ть ств-ня комбанків різних форм власнасті, лібералізація банк. дія-ті; -орган-ція держ. контролю і нагляду за банк. дія-тю і покладення цього завдання на центр. банк; - незал-ть центр.банку від держ. органів виконавчої влади; - форм-ня загальносистемної інфра-ри забез-ня банк. дія-ті тощо. Формування БС Укр. постійно натикалися на серйозні прешкоди: глибока с-мна криза, яку переживає ек-ка Укр. протягом всього перехідного періоду; повільно розвивається попит на посередницькі послуги банків, а відтак немає ек. передумов для належного розвитку БС; недостатнім залишається рівень капіталізації комбанків тощо. Усі ці обставини можуть настільки ослабити БС Укр., передусім її 2-й рівень, що коли процес ринк. трансф-ції завершиться і почнеться етап екон. зростання, укр. банки не зможуть адекватно виконувати свою посередницьку місію в нових умовах.
79. Небанківські фінансово-кредитні установи(нфку), їх види, та особливості функціонування в Україні.
НФКУ- функціонують у секторі опосередкованого фінансування. Це фінан. посередники грошового ринку, які здійснюють акумуляцію заощаджень і розміщення їх у цінні папери та кредити .
Вони випускають боргові зобов'язання, які менш ліквідні, ніж зобов'язання банків, проте теж можуть реалізовуватися на ринку як додатковий фінансовий інструмент.
Всі посередники поділяються: на договірних фінансових посередників, які залучають кошти на підставі договору з кредитором (інвестором), та на інвестиційних фінансових посередників, які залучають кошти через продаж кредиторам (інвесторам) своїх акцій, облігацій, паїв тощо.
Договірні фінансово – кредитні установи поділяються: страхові компанії; пенсійні фонди; ломбарди, лізингові та факторингові компанії.
Страхові компанії(СК) — це фінансові посередники, що спеціалізуються на наданні страхових послуг. Вони створ. на підставі договорів з юридичними і фізичними особами (через продаж страхових полісів) спеціальні грошові фонди, з яких здійснюються виплати страхувальникам грошових коштів в обумовлених розмірах у разі настання певних подій (страхових випадків). СК поділ. на компанії страхування життя і компанії страхування майна та від нещасних випадків.
Страховий бізнес в Україні спочатку теж розвивався досить інтенсивно. Проте економічна криза різко скоротила попит на страхові послуги, а хронічна інфляція, слабкість банківської системи, нерозвиненість ринку цінних паперів створюють великі труднощі щодо збереження мобілізованих коштів і розміщення їх у дохідні активи. Тому в останні роки страхові компанії почали згортати свій бізнес, а кількість їх помітно скорочується.
Пенсійні фонди(ПФ) — це фінан. посередники, які акумулюють кошти юрид. і фізич. осіб у цільові фонди, з яких здійснюють пенсійні виплати громадянам після досягнення певного віку. ПФ бувають державні та приватні. Державні фонди створ. за ініціативою центральних і місцевих органів влади. Вклади до них здійснюються шляхом нарахувань на заробітну плату всіх чи певних категорій працівників, або відрахувань з відповідних бюджетів. Приватні пенсійні фонди створ. за ініціативою певних фірм, страхових компаній тощо для виплат пенсій та допомог своїм працівникам.
Ломбарди — фінан. посередник, що спеціалізується на видачі позичок населенню під заставу рухомого майна.
Лізингові компанії — фінансові посередники, що спеціалізуються на придбанні предметів тривалого користування (транспортних засобів, обладнання) та передачі їх в оренду фірмам-орендарям для викор. у виробничій діяльності, які поступово сплачують їх вартість протягом визначеного строку.. В Україні лізинг розвинутий слабо, проте має гарні перспективи в умовах економічного зростання, особливо в с/г, малому та середньому бізнесі.
Факторингові компанії — фінан. посередники, що спеціалізуються на купівлі у фірм права на вимогу боргу. Ці права існують, як правило, у вигляді дебіторських рахунків за поставлені товари, виконані роботи, надані послуги. Сплату по цих рахунках при настанні строків одержує факторингова компанія. В Україні спочатку банки надавали факторингові послуги, а потім було створено кілька факторингових компаній. Проте з поглибленням платіжної кризи цей бізнес став надзвичайно ризикованим і був згорнутий.
Усередині групи інвестиційних посередників можна виокремити: інвестиційні фонди; фінансові компанії; кредитні товариства, спілки.
Інвестиційні фонди (банки, компанії) — це фінан. посередники, що спеціалізуються на управлінні вільними грошовими коштами інвестиційного призначення. Вони спочатку акумулюють грошові кошти дрібних приватних інвесторів шляхом випуску власних цінних паперів, а потім розміщують їх в акції інших корпорацій та в державні цінні папери.
В Україні подібні фонди не відіграють відчутної ролі на грошовому ринку . Тому що: немає середнього класу, який формує дрібного інвестора, готового віддати свої заощадження в управління інвестиційним фондам; самі інвестиційні фонди не мають можливостей розмістити мобілізовані капітали в надійні активи у зв'язку з нерозвиненістю фондового ринку.
Фінансові компанії - спеціалізуються на видачі кредитів населенню для роздрібної купівлі товарів народного споживання; на кредитуванні купівлі товарів певних видів у певних виробників чи торговельних компаній. До групи фінансових компаній можна віднести також лізингові та факторингові компанії. В Україні фінансові компанії не набули розвитку з тих же причин, що й інвестиційні фонди.
Кредитні кооперативи (товариства, спілки) — це посередники, що працюють на кооперативних засадах і спеціалізуються на задоволенні потреб у кредиті своїх членів, переважно підприємств малого і середнього бізнесу будь-якої форми власності, фермерських та домашніх господарств, фізичних осіб. Ресурси їх формуються шляхом продажу паїв своїм членам, стягування з них спеціальних внесків, одержання позичок у банках, одержання доходів від поточної діяльності. В Україні кредитні кооперативи розвинуті слабо, перебувають на стадії зародження.