Геологічна будова і рельєф

Австралія є частиною екваторіального кільця суші —східною окраїною Гондвани. Майже вся західна частина материка належить до докембрійської складчастості і являє собою давню докембрійську платформу, колись зв'язану з відповідними масивами Індостану, Африки, Південної Америки і Антарктиди. Відокремилась Австралія від Африки в мезозої, від Південної Америки і Антарктиди — в неогеновий період.

На заході материка виходять на поверхню дуже дислоковані й згладжені ерозією кристалічні метаморфічні породи докембрію. На схід від докембрійської платформи залягає східна складчаста зона, представлена каледонськими й герцинськими складчастими спорудами. На північному сході й півдні поширені зім'яті в складки кембрійські кварцити, пісковики і доломіти. Східну окраїну Австралії займають складчасті споруди герцинського орогенезу, які переходять на острів Тасманію. Герцинська орогенія супроводилась активними розломами земної кори, утворенням тріщин, через які виливались на поверхню вивержені породи. Наприкінці палеозою каледонські й герцинські складчасті споруди вкривались льодовиками. Протягом мезозою і палеогенового періоду середні й південні частини материка прогиналися і не раз зазнавали морської трансгресії.

Найвищі гори Австралії значно нижчі за снігову лінію, тому в Австралії нема льодовиків, хоч у плейстоцені найвищі частини Східно-Австралійських гір були увінчані льодовиками.

За геоморфологічними особливостями Австралію можна поділити на чотири основних області: 1) Західне плато; 2) Центральна рівнина; 3) Південно-Австралійські гори; 4) Східно-Австралійські гори.

КЛІМАТ

Клімат Австралії визначається її географічним положенням. Зокрема, на його формування впливають відносно теплі води морів і океанів, якими омивається Австралія, особливо великі простори Тихого океану, а також сусідство найбільшого в світі материкового масиву Азії.

В Австралії переважають маси тропічного й екваторіального повітря і лише на крайньому півдні материка, на Тасманії і Новій Зеландії, позначається вилив повітряних мас помірних широт. Пори року в Австралії, що вся лежить у південній півкулі, цілком протилежні країнам північної півкулі.

Над усією Австралією в літні місяці переважає область зниженого тиску термічного походження. На півночі Австралії влітку утворюється північно-західний екваторіальний мусон, який просувається в середньому до 18—19° пд. ш. Проте вся центральна і південна частини Австралії майже повністю лежать у зоні пасатів. На півночі й північному заході материка середні січневі температури перевищують +30°. Екваторіальний мусон приносить вологу, і на півночі Австралії влітку випадає максимальна кількість опадів. Клімат Північної Австралії аналогічний для мусонних кліматів Центральної Африки. Від мусонних кліматів Азії він відрізняється меншою кількістю літніх опадів і більшою посушливістю зимового періоду, а також швидким спадом літніх мусонних опадів із збільшенням широти. В області екваторіальних мусонів переважає ландшафт саван, проте із зменшенням опадів на південь савани переходять у тропічний степ.

З півдня до області екваторіальних мусонів Австралії прилягає область пасатних кліматів. Південно-східні потоки повітряних мас, зустрічаючи стіну Східно-Австралійських гір, залишають майже всю вологу східним схилам. Тут, протягом року немає посушливого періоду, зате на значній частині материка, розташованій на захід від Східно-Австралійських гір, переважає континентальний посушливий клімат, що зумовлює значне поширення пустинних областей у внутрішній і західних частинах материка. Перевалюючи через гори, південно-східні пасаті! перетворюються на потоки сухого континентального тропічного повітря. Взимку в Північній і Центральній Австралії утворюється широка смуга високого тиску. У цей час південно-східні пасати, охоплюючи всю північну половину континенту, досягають екватора і переходять навіть у північну півкулю, де живлять південно-західний екваторіальний мусон. Спрямований до екватора південно-східний потік тропічного повітря характеризується великою сухістю (це повітря формується переважно над внутрішніми посушливими районами материка). Відносна вологість н області пасатних кліматів дуже низька і становить в літне півріччя 30 - 40%, узимку — 45—60%. Сухе повітря проникає часом до південне східних окраїн Малайського архіпелагу, спричиняючи там великі посухи. Тільки на крайньому півдні Австралії взимку спостерігається циклопічна діяльність —сюди проникають морські полярні маси повітря з помірних широт. Область пасатних кліматів (з переважанням сухого континентального тропічного повітря) досягає північного узбережжя Великої Австралійської затоки. У внутрішній Австралії річна кількість опадів не перевищує 250 мм. Найпосушливіші області, що не мають певної дощаної пори року, лежать між південним тропіком (екваторіальні зливи зрідка проникають влітку до тропіка) і 28° пд. ш. (до цієї широти рідко сягають регулярні зимові дощі).

У внутрішніх частинах Австралії протягом усього року переважає сухе континентальне тропічне повітря, значною мірою помітні вже ознаки континентальності клімату. Добові коливання температури можуть досягати 35° і навіть 40°. Температура тут коливається від +50° влітку до — 5° взимку, проте приморозки в Австралії бувають рідко. Іноді, коли морське полярне повітря проникає далеко в глиб материка, навіть на північ від тропіка взимку бувають приморозки.

У внутрішніх частинах і на заході Австралії панує жаркий посушливий клімат тропічних пустинь і напівпустинь. На ці пустині й напівпустині припадає 44% всієї площі материка.

За кількістю й характером опадів усю Австралію можна поділити на чотири основних райони: 1) пояс літніх мусонних дощів — на півночі, 2) пояс; зимових дощів — на півдні, 3) район постійних дощів — на південному сході й 4) сухий, жаркий пустинний пояс —внутрішні частини материка і Західного плато.