2. Мев як економічна категорія; сутність, рівні, суб’єкти, види.

МЕВ – це система господарських зв’язків між суб’єктами господ. в основі яких лежать між нар. Фактори вир-ва (земля, капітал, праця) та економічні інтереси країн сучасн..

Рівні МЕВ можна традиційно розбити на макро-, мета- й мікрорівні, макрорівень-це рівень державних і міждержавних міжнар. процесів, метарівень-це міжнар. звязки галузевого й регіон. значення, мікрорівень-це, відповідно, рівень звязків між фірмами різних країн.

Рівні МЕВ також розглядають і за ступенем розвитку стосунків між субєктами МЕВ, за ступенем тривалості дії угод і переплетеності економік.

При цьому виділяють такі 4 рівні:

1) Міжнар. ек. контакти. Це-найпростіші, одиничні, випадкові ек. зв’язки, що мають епізодичний х-р і регулюються переважно разовими угодами. Зв’язки даного рівня більше притаманні юр. і фіз. особам.

2) Міжнар. ек. взаємодія. Це-добре відпрацьовані стійкі ек. звязки між суб’єктами МЕВ, які базуються на міжнар. ек. угодах і договорах, заключених на доволі тривалий період часу.

3) Міжнар. ек. співробітництво. Це-міцні й тривалі звязки кооперативного типу, які в своїй основі мають спільні, наперед вироблені й узгоджені наміри, закріплені в довгострокових ек. договорах і угодах. Даному рівневі притаманне партнерство суб’єктів МЕВ.

4) Міжн. ек. інтеграція. Це-вищий рівень розвитку МЕВ, який характериз-ся взаємним сплетінням економік різних країн, проведенням узгодженої держ. політики як у взаємних ек. відносинах, так і у відносинах з треріми країнами.

Кожен вищий рівень не являє собою щось протилежне до нижчого, а є його усталеним і розвиненим продовженням, тобто вищий рівень містить в собі більшість ознак нижчого.

3. Суб‘єкти, форми прояву, чинники розвитку мев.

Суб’єкти МЕВ - це учасники міжн. ек. явищ і процесів, котрі здатні самостійно й активно діяти з метою реалізації своїх ек. інтересів.

Суб'єктами МЕВ виступають:

1) фіз. особи (дієздат-ть, правоздат-ть)

2) юридичні особи – найпошириніші організаційно-правові форми:

- товариства (повні, командитні, з обмеженою відповідальнісю, акціонерні товариства)

- різного типу об'єднання фіз. та юрид. осіб;

- держави, які, з одного боку, можуть бути безпосередними учасниками МЕВ, а іншого боку – створювати умови для МЕВ всіх інших суб'єктів;

міжнародні організації, які беруть участь у МЕВ у відповідності зі своїми завданнями і метою.

Основними суб'єктами сучасної міжнародної економіки є так звані міжнародні підпр-ва, які бувають двох типів:

1) багатонаціональні корпорації (міжнародні за капіталом,управлінням і сферою діяльності)

2) транснаціональні корпорації (національні по капіталу, як правило, управлінню і міжнародні за сферою діяльності).

Форми прояву МЕВ:

1. міжнародна торгівля;

2. міжнародна інвестиційна діяльність та міжнародне виробництво;

3. Міжнародний науково-технічний обмін

4. Міжнародні валютно-фінансові відносини;

5. Міжнародна трудова міграція.

Чинники розвитку МЕВ:

1. Міжнародний поділ факторів виробництва

- різноманітні природно-географічні, факторні перед-умови, що розвиває міжнародну спеціалізацію країн та кооперування між ними.

2. Технологічний розвиток, основу якого складає НТР.

- Перехід від екстенсивного до інтенсивного виробництва

- Поява нових галузей та потреба модернізації існуючих

- Скорочення виробничого циклу

- Стрімке та поступово зростаюче значення сфери послуг(фінансових, туристичних, рекламних, транспортних)

3. Соціально-економічні

- Досягнутий рівень економічного та науково-технічного розвитку та пошук нових моделей підвищення стандартів життя окремих країн

- Умови та особливості організації внутрішнього національного виробництва

- Механізм організації зовнішньоекономічних відносин (різні режими для іноземних інвесторів та торговців)