36. Чинники цінотворення на міжнародних ринках.

Практично на ціну пропонованого товару впливає:

• платоспроможний попит покупця даного товару, тобто попросту говорячи, наявність грошей;

• обсяг попиту - кількість товару, що здатний придбати покупець;

• корисність товару і його споживчі властивості.

На стороні пропозиції складові ціноутворюючі фактори:

• кількість товару, пропонованого продавцем на ринку;

• витрати виробництва і обігу при реалізації товару на ринку;

• ціни на ресурси чи на засоби виробництва, використовувані у виробництві відповідного товару.

М-н (світова) ціна - це грошовий вираз інтернаціональної вартості вир-ва.

У більш практичному виразі - МЦ - ціна, за якою здійснюються великі, комерційні, роздільні експ-імп опер-ї з оплатою у ВКВ.

Ключовою особливістю МЦ (на відміну від внут ціни) є множинність, коли на один і той самий товар може встановлюватись різна ціна.

Множинність МЦ обумовлена наступними факторами:

а) відмінності торг пол-ки у відношенні до окремих ринків, а також тих чи інших категорій імп-рів

б) держ та міждерж валютна політика

в) протекціонізм

г) відмінності в методології та методиці розрахунку цін.

МЦ систематизують за наступними ознаками:

а) напрямок товарних потоків:

• експортні

• імпортні

б) умови розрахунків:

• комерційних угод

• клірингових угод

• програм допомоги

• трансферні ціни

в) повнота обліку витрат:

• ціна нето

• ціна споживання

г) хар-р реалізації

• оптові

• роздрібні

д) ступінь фіксації:

• тверді

• рухомі

• змінні (ковзаючі)

• з наступною фіксацією

е) рівень інформованості:

• ті, що публікуються:

• довідкові

• бірж котировок

• аукціонів

• факт угод

• пропозиції великих фірм

• статистичні ціни

• розрахункові ціни

При визначенні ціни угоди спочатку визначаються довідкова та розрахункова ціни. ДЦ - приблизна ціна на подобні товари у світі. РЦ - ціна на товар за розрахунками витрат виробництва та торгових націнок.

Потім визначається попередня ціна угоди (ПЦ) - середня між ДЦ і РЦ.

Після визначення ПЦ до уваги беруться можливі знижки та базисні умови поставки (Incoterms). Після розрахунку їх впливу на ПЦ вираховується фактична ціна м-н угоди.

37. Підходи щодо класифікації послуг в мт.

Специфіку окремих видів послуг визначає характер учасників ринку послуг і порядок їх взаємодії, технологія надання послуг та їх природа і мета. Інакше кажучи, об’єктивними критеріями класифікації послуг є характер їх учасників і факторів, а саме:

• суб’єктів послуг;

• предметів і об’єктів послуг;

• взаємин між учасниками ринку послуг;

• механізм реалізації послуг.

Ураховуючи викладене, послуги, зокрема міжнародні, згідно з критеріями наявності чи відсутності зв’язку з товарною торгівлею та рухом капіталів і процесами виробничого кооперування, можна класифікувати таким чином:

• послуги, які пов’язані з торгівлею, — транспортні послуги, технічне обслуговування, страхування та ін.;

• послуги, які пов’язані з інвестиціями та виробничою кооперацією, — передавання технологій, готельні, професійні послуги та ін.;

• послуги, які водночас пов’язані і з інвестиціями та виробничою кооперацією, і з торгівлею, — зв’язок, будівництво, обслуговування виробничого обладнання та ін.;

• послуги, які мають автономний характер, — інформаційні послуги, особисті, культурні, рекреаційні послуги та ін.

Існують й інші теоретичні класифікаційні підходи. Згідно з одним із вужчих підходів, який базується на принципі прив’язки послуг до об’єктів, на які їх спрямовано, міжнародні послуги поділяються на такі, що мають самостійний характер, тобто відокремлені від операцій купівлі-продажу товарів (виробничо-технологічні, орендні, туристичні та ін.), і такі, що обслуговують ці операції і є їх функціональним подовженням (транспортно-експедиторські, послуги, пов’язані з обробкою, пакуванням, перевезенням, зберіганням, страхуванням вантажів, рекламою, післяпродажним обслуговуванням тощо).

Відповідно до власного загального класифікаційного підходу Світовий банк виділяє такі послуги:

• факторні послуги (factor services), які пов’язані з рухом капіталів, робочої сили й інших компонентів та інструментів виробничого процесу;

• нефакторні послуги (non-factor services), які мають нефінансовий характер. Це транспортні, туристичні та інші нефінансові послуги.

Згідно з власними класифікаційними критеріями МВФ виділяє такі види послуг:

• морські перевезення;

• інші види транспортних послуг;

• подорожі;

• інші приватні послуги та інші офіційні послуги.

Згідно з підходом, який прийнятий ЮНКТАД, виділяють вісім видів послуг:

• фінансові;

• зв’язку;

• будівельні та проектно-конструкторські;

• транспортні;

• професійні та ділові (юридичні, медичні тощо);

• комерційні;

• туристичні;

• аудіовізуальні (теле-, відео-кінематографічні).

У системі міжнародної торгівлі послугами можна виділити такі два блоки: структурно-галузеві компоненти та виробничо-комерційні операції. Безсумнівно, будь-яка класифікація в такій сфері, про яку тут ідеться, досить умовна. Пропонований перелік форм виходить із того, що в системі послуг можна виділити як загальні функціональні компоненти відтворювальних процесів і тенденції їх розвитку, котрі стосуються сфери послуг (перший блок), так і форми підприємницької діяльності, які також за своїм змістом є послугами (другий блок).

Структурно-галузеві компоненти системи міжнародної торгівлі послугами — це:

• інформаційні послуги як динамізуючий фактор міжнародної економічної діяльності;

• міжнародні транспортні послуги;

• міжнародний туризм;

• банківсько-страхувальні послуги.

Виробничо-комерційні операції, які входять до системи міжнародної торгівлі послугами, — це:

• лізинг;

• франчайзинг;

• інжиніринг;

• ліцензійний обмін;

• міжнародні орендні операції.