25.Статистичні показники обсягу продукції, методика їх визначення.

1. Суть статистичних показників та їх властивості Інформація про розміри, пропорції, зміни в часі, інші закономірності соціальних та економічних явищ чи процесів створюється, передається і зберігається у вигляді статистичних показників. З філософської точки зору статистичний показник – це міра, тобто єдність якісного й кількісного відображення певної властивості соціально-економічного явища чи процесу. Якісний зміст показника визначається суттю явища і знаходить своє відображення в назві: індекс споживчих цін, темп зростання злочинності, продуктивність праці тощо. Кількісний бік показника подають число та його вимірник. Сполучною ланкою між якісним змістом показника та його числовим вираженням є модель показника – правило його побудови. Модель показника розкриває його статистичну структуру, встановлює об’єкт, місце, час і спосіб вимірювання. У моделі обґрунтовуються одиниці вимірювання, технологія збирання даних та обчислювальні операції. Від обґрунтованості моделі залежать обидва аспекти вірогідності даних: адекватність відображення явищ і точність вимірювання. Зв’язок між моделлю показника та вірогідністю інформації наведено на рис. 5.1. Адекватність – це здатність показника відобразити саме ту властивість об’єкта, що передбачена програмою дослідження. Адже для однієї й тієї самої категорії можна побудувати кілька показників. Наприклад, рентабельність виробництва можна оцінити за такими показниками: балансовий прибуток, нетто-прибуток, відносно капіталу, відносно активів. Щоб показник відповідав своєму призначенню та виконував покладені на нього функції, на стадії проектування проводиться його логічне та статистичне обґрунтування. Логічне обґрунтування передбачає всебічний теоретичний аналіз абстрактних економічних категорій, наприклад, норма прибутку, продуктивність праці, рентабельність виробництва тощо. Статистичне обґрунтування передбачає розробку методології та методику кількісного вимірювання цих категорій. Точність вимірювання залежить від статистичної структури показника, організації спостереження та обробки даних, можливостей технічних засобів. Наприклад, імпорт нафти вимірюється тоннами, а продаж пального автолюбителям – літрами зібраний урожай оцінюється центнерами, а продаж сільськогосподарської продукції населенню – кілограмами. Серед статистичних показників існують пари обернених показників, які паралельно характеризують одне й те саме явище. Прямий показник зростає з підсиленням явища, обернений – навпаки, зменшується. Прикладом обернених показників можуть бути: • купівельна спроможність грошової одиниці (прямий показник) та ціна одиниці товару (обернений показник) • продуктивність праці за одиницю часу (прямий показник) та трудомісткість одиниці продукції (обернений показник) • фондовіддача (прямий показник) та фондоємність (обернений показник). 2. Абсолютні статистичні величини, їх види та одиниці виміру Абсолютні статистичні величини безпосередньо пов’язані з фізичною та соціально-економічною суттю явищ, оскільки характеризують їх розміри. Мова йде про розміри сукупності в цілому чи окремих її частин та відповідні їм обсяги значень ознаки. Наприклад, під час дослідження виробничої діяльності підприємств це може бути випуск продукції підприємства чи окремих його цехів, випуск продукції за видом (трактори, тролейбуси, автомобілі, пральні машини, телевізори, парасольки, одяг тощо), обсяги виробництва за станом готовності продукції та ін. Абсолютні величини класифікуються залежно від обраного критерію. За способами вираження вони поділяються на індивідуальні та сумарні.