- •12.Особливості формування держави у деяких народів.
- •Поняття, ознаки та класифікація функцій держави.
- •Відповідно до принципу розподілу влади:
- •17.Основні концепції (доктрини) сутності та поняття права. Загальна характеристика.
- •18. Місце теорії держави і права в системі юридичних наук. Її вплив на інші юридичні науки.
- •20. Функції теорії держави і права: поняття, види, характеристика.
- •21. Система правових наук: їх класифікація та основні групи.
- •24. Роль теорії держави і права у підготовці фахівця-юриста.
- •25. Поняття та риси соціальних норм.
- •32.Принципи права: поняття, види.
- •36. Класифікація норм права: за юридичною силою; за характером правил, що містяться у диспозиції; за правовою природою тощо.
20. Функції теорії держави і права: поняття, види, характеристика.
Функції теорії держави і права — основні напрямки її теоретичного і практичного призначення, виконувані в суспільстві з метою його прогресивного перетворення.
1. Онтологічна (онтологія — поняття існуючого) — виражається в пізнанні та поясненні явиш і процесів державного і правового життя суспільства. Теорія держави і права не лише вивчає в узагальненій формі державно-правову систему, а й пояснює об'єктивні процеси її розвитку, з'ясовує, які саме закономірності лежать в підґрунті цих процесів, визначає їх зміст і сутність.
2. Евристична (евристика — мистецтво знаходження істини) виражається як у глибинному пізнанні основних закономірностей державно-правового життя, так і в з'ясовуванні їх тенденцій, відкритті нових закономірностей, збагаченні новими знаннями про розвиток держави і права («нарощення» знань).
3. Прогностична — виражається в передбаченні («погляд у майбутнє») подальшого розвитку держави і права на основі адекватного відображення його об'єктивних закономірностей. Наприклад, визначення шляхів подальшого вдосконалення законодавства і практики його застосування. Істинність гіпотез, висунутих теорією держави і права, перевіряється практикою.
4. Методологічна — виражається у формуванні поняттєвого апарату системи юридичних наук, створенні універсальної юридичної мови, що забезпечує однаковість у класифікації та оцінці явищ фахівцями різних галузей права.
5. Ідеологічна — полягає у розробці фундаментальних ідей про шляхи прогресивного розвитку держави і права, що впливають на правову свідомість громадян і суспільства (наприклад, ідея про демократичну, соціальну правову державу).
6. Політична — виражається у впливі на формування політичного курсу держави, політичної системи суспільства та у забезпеченні їх науковості.
7. Науково-прикладна — полягає у розробці рекомендацій для практичного вирішення завдань державно-правового будівництва — підготування законопроектів і проектів інших нормативно-правових актів, рішень, що виносяться правозастосовними органами. Функції ТДП — це напрямки науково-пізнавального і навчального призначення, що характеризують її сутність, зміст, соціальне призначення, завдання і мету в системі юридичних наук.
21. Система правових наук: їх класифікація та основні групи.
Існують різні підходи до конструювання системи правових наук, які мають як спільні моменти, так і розбіжності. Залежно від особливостей предмета дослідження правові науки можуть бути поділені на п'ять основних груп (деякі автори розрізняють меншу чи більшу їх кількість). У свою чергу, окремі з цих груп поділяються ще на підгрупи, або цикли. 1.Фундаментальні правові науки. Вони вивчають та формулюють загальні поняття, категорії, принципи, закономірності та досліджують, пояснюють походження та процес розвитку держави і права, особливості та своєрідність окремих правових систем та явищ.
2. Галузеві правові науки. Інтерес представників цих наук спрямований на категорію "основні галузі права", яка є виразом (способом) систематизації нормативно-правового фонду держави. Вони вивчають нормативний зміст основних галузей права.
3. Міжгалузеві правові науки. Вони вивчають комплексні нормативні системи (комплексні галузі права), спрямовані на комплексне регулювання певних, умовно кажучи, виробничо-технологічних об'єктів та складаються із норм різної галузевої природи.
4. Міжнародно-правові галузеві та міжгалузеві науки. Вони, ж і попередні групи наук, вивчають «конкретний правовий матеріал. Специфіка їх, а також необхідність виокремлення обумовлені Присутністю так званого іноземного елементу (йдеться про іноземні держави, міжнародні організації, іноземних громадян та відносини з їх участю).
5. Спеціальні та прикладні правові науки. Вони засновуються на даних, знаннях (інформації) та закономірностях інших неюридич-них наук, які використовують для розв'язання завдань, що виникають в юридичній дійсності.
22.в тетрадке 1 лекция