30. Розкрийте причини втручання держави в економічні процеси за ринкових умов.

Держава є передусім політичним регуляторним механізмом. Це інституція, яка мас публічну владу та спеціалізований апарат регулювання суспільних відносин.

Головне завдання держави полягає в поєднанні інтересів особи, колективів та суспільстві, забезпеченні владного регулювання при збереженні саморегулювання та саморозвитку суспільства.

Сфери діяльності держави в ринковій економіці наведено на рис. 155.

Існує багато об'єктивних причин, які зумовлюють необхідність державного регулювання економіки. Спочатку за виникнення держави потреба в регулюванні зумовлювалася необхідністю вилучення на свою користь певної частки суспільного продукту на утримання управлінського персоналу, армії, поліції, судів тощо. З часом виникли нові причини втручання уряду: це надання соціальних і культурних послуг; виплата допомоги стосовно соціального забезпечення; контроль за виробництвом за наявності природних монополій; надання суспільного капіталу (капіталу, що належить суспільству); врахування екзогенних чинників; надання допомоги промисловості і сільському господарству; управління економікою. Нині народне господарство (економіка) будь-якої країни являє собою складну сукупність процесів власне виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ і послуг. Невидима рука, про яку писав Адам Сміт, автоматично не усуває усі недоліки ринкового механізму господарювання, а тому ринкові методи господарювання мають доповнюватися державним регулюванням і управлінням.

59. Парето-ефективний стан економіки.

Стан економіки називається Парето ефективним в розподілі благ між споживачами, якщо неможливо перерозподілити блага таким чином, щоб добробут хоча б одного з споживачів збільшувавсь без зменшення добробуту інших.

Концепція ефективності конкурентної ринкової системи базується на понятті „ефективності за Парето”.Ефективність за Парето (Парето-оптимум) означає, що ресурси розподілені оптимально, якщо ніхто не може покращити свого становища, не погіршуючи становища іншого.

Основним критерієм ефективності за Парето є наявність або відсутність розтрати ресурсів. Парето-оптимальними є розподіли, за яких будь-які подальші вигідні зміни неможливі.

Межа можливих корисностей - модель економіки з двома економічними суб'єктами, які розподіляють між собою обмежений обсяг благ (рис. 12.1), - ілюструє множину комбінацій рівнів корисностей, які можуть бути досягнуті учасниками обміну. Всі точки відповідають Парето-ефективним розподілам. Проте різні варіанти розподілу добробуту суттєво відрізняються з точки зору справедливості.

Парето-оптимальний розподіл ресурсів може не давати соціального оптимуму, допускаючи крайню нерівномірність розподілу наявних благ у суспільстві. Неефективний розподіл ресурсів іноді може бути більш справедливим, ніж ефективний.

З множини варіантів суспільство може реально реалізувати лише один. Конкретний вибір пов'язаний з конкретним поглядом на проблему справедливості, який і визначає функцію суспільного добробуту.