28. Охарактеризуйте сутність трансфертного доходу і економічної ренти.

Дохід фактора виробництва може бути розділений на два складових елементи: трансферний дохід і економічну ренту. Відносна частка кожного з цих елементів залежить від еластичності пропозиції даного фактора.

Трансфертний дохід (перерахування заробітної плати) — це дохід, який повинен отримувати даний фактор виробництва, щоб запобігти переходу його в іншу сферу зайнятості.

Економічна рента — це перевищення оплати фактора виробництва над трансфертним доходом. Вона дорівнює площі між кривою пропозиції фактора і ціною фактора. Дохід, який привертає переміщення (трансферт) нових працівників в галузь, і є трансферний дохід. Але працівники, які вже знаходяться в галузі, отримують і економічну ренту: тепер вони отримують більше, ніж мінімум, необхідний для простого утримання їх у галузі.

Чим менше еластичність пропозиції праці, тим більше пропорція економічної ренти. Чому? Тому що чим більша збільшення ставки заробітної плати необхідно для залучення нових працівників в галузь, тим більше розмір ренти для вже знаходяться в галузі працівників.

Якщо еластичність кривої пропозиції праці дорівнює нулю, весь дохід працівників у галузі складається з ренти. Цей випадок характерний для унікального працівника, що володіє особливим талантом (наприклад кінозірка, письменник зі світовим імям, учений). У такому разі його дохід визначається головним чином попитом та складається виключно з економічної ренти. Чим більш популярний (необхідний) це працівник, тим вище (праворуч) розташовується крива попиту, тим більший прибуток він отримує. Але якщо популярність, наприклад кінозірок, падає, то й дохід її сходить нанівець.

Якщо еластичність кривої, навпроти, абсолютна, то працівники в галузі не отримують ніякої економічної ренти, а весь їх доход дорівнює трансферного.

Якщо еластичність пропозиції праці висока, то частка ренти мала, а трансфертного доходу велика. У такому випадку навіть невелике зниження ставки заробітної плати змусить деяких працівників покинути галузь, щоб шукати зайнятість у іншому місці. Якщо еластичність праці пропозиції, навпроти, висока, то лише значне зниження ставки заробітної плати зможе змусити деяких працівників покинути галузь.

29. Охарактеризуйте механізм встановлення ринкової рівноваги на основі павитиноподібної моделі

Павутиноподібна модель є динамічною моделлю

механізму встановлення ринкової рівноваги (рис. 2.10).

Припустимо, що у початковому періоді виробники вирішили

виробляти ринковий обсяг продукції 1 Q . На ринку, згідно з

кривою попиту, встановиться ціна 1 P . У наступному періоді

виробники, орієнтуючись на ціну попереднього періоду,

піднімуться по своїй кривій пропонування і вироблять обсяг 2 Q ,

що спричинить зниження ціни до рівня 2 P . У третьому періоді,

згідно з ціновими очікуваннями виробників, обсяг випуску

знизиться до рівня 3 Q і т.д.

Модель одержала свою

назву завдяки графічному

зображенню процесів

пристосування, що нагадує

павутиння. Ціна і обсяги на

ринку коливаються від періоду

до періоду і зрештою

досягають рівноважного

значення (точка E ). Ця модель

справедлива для випадку

стрімкої кривої пропонування і

пологої кривої попиту. В

протилежному випадку коливання цін набуватимуть все більшої

амплітуди, що зрештою призведе до руйнації ринку. У випадку

однакових нахилів кривих попиту і пропонування матимуть

місце коливання цін і обсягів навколо точки рівноваги, проте

встановлення рівноваги буде неможливим. Якби виробники

визначали насамперед не обсяги, а ціну реалізації, павутиння

плелося б не за годинниковою стрілкою, як це показано на рис.

2.10, а проти неї.

(Зі Оз 0,

Рис. 2.10. Павутиноподібна модель