5.2 Правове регулювання валютних операцій банків

Основними джерелами права у валютному законодавстві України є Конституція України, Митний кодекс України, закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність», міжнародні угоди та інші закони.

Поняття «валютної цінності» містить у собі такі компоненти:

1. Валюта України – грошові знаки у виді банкнот, казначейських квитків, монет, які знаходяться в обороті і є законними платіжними засобами на території України.

2. Платіжні документи та інші цінні папери (облігації, векселі, акції, банківські гарантії та інші фінансові документи).

3. Іноземна валюта – грошові знаки у виді банкнот, казначейських квитків, монет, що знаходяться в обороті і є законними платіжними засобами на території іноземної держави або групи держав.

4. Платіжні документи та цінні папери, виражені в іноземній валюті або інших монетарних металах.

5. Монетарні метали – золото і метали платинової групи в особливому виді (у злитках, прокаті, порошку, монетах) і стані (з наявністю державного клейма).

Валютне регулювання це сукупність законодавчих норм і економічних заходів, реалізованих державою з метою формування й вдосконалення національної валютної системи країни з врахуванням принципів світової валютної системи, забезпечення валютної стабільності.

Питання для закріплення теми:

1. Дайте визначення: банківське право – це …

2. Дайте визначення: банківська діяльність – це…

3. З яких банків складається банківська система України.

4. Хто видає банківську ліцензію і на якій підставі.

5. Які операції банки мають право здійснювати.

6. Назвіть компоненти валютної цінності.

7. Дайте характеристику валюти України.

8. Дайте характеристику іноземній валюті.

9. Дайте характеристику монетарним металам.

10. Дайте визначення: валюне регулювання – це …

6. ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО

Питання до розгляду:

6.1. Загальна характеристика цивільного законодавства України

6.2. Зобов’язальне право

6.3. Спадкування за законом і за заповітом

6.4. Цивільні правовідносини (семінар)

6.5. Поняття і види договорів (семінар)

Література:

1. Правознавство: Навч. Посібник / За ред. В. В. Копейчикова.– к.: Юрінком – Інтер, 2000. – 860 с.

2. Цивільний кодекс України: Коментарії.– Харків: Одиссей, 2003. – 832с.

3. Цивільний процесуальний кодекс України.– Харків: Одиссей, 2003.– 224 с.

4. Конституція України.– Харків: Одиссей, 2003.– 56 с.

6.1. Загальна характеристика цивільного законодавства.

Цивільне право це галузь права, яка регулює особисті майнові і немайнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільного волевиявлення, майновій самостійності їх учасників. Учасниками цивільних відносин є фізичні і юридичні особи, держава Україна, іноземні держави, територіальні громади та інші суб'єкти публічного права.

Загальними принципами цивільного законодавства є:

1. Неприпустимість втручання в сферу особистого життя людини;

2. Неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, установлених законодавством;

3. Дозвіл підприємницької діяльності;

4. Судовий захист прав і інтересів;

Основу цивільного законодавства складають Конституція України, Цивільний кодекс України (вступив в дію 1.01.2004 р.) та інші закони України, прийняті відповідно до Конституції і цього кодексу.

Об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт та інтелектуальної і творчої діяльності, послуги, інформація та інші матеріальні і нематеріальні цінності.

Способами захисту особистих немайнових і майнових прав є:

1. Визнання цивільних прав;

2. Визнання угоди недійсної;

3. Припинення дії, яка порушує право;

4. Відновлення положення, яке існувало до порушення права;

5. Примусове виконання обов'язку;

6. Зміна або припинення правовідносин;

7. Відшкодування матеріальної і моральної шкоди;